Польща та Україна відновлюють переговори про енергетичне співробітництво у межах Східного партнерства, відкриваючи тему постачання водню до Європи, можливо, з використанням газопроводів на території України. Одночасно Німеччина і Росія розмовляють на цю ж тему, а Ґазпром пропонує використати Nord Stream 2, – пише головний редактор порталу biznesalert.pl Войцєх Якубік.
Польща та Україна хочуть забезпечити воднем Центральну та Східну Європу
Чергові майстер-класи Енергетичної панелі країн Східного партнерства були присвячені співпраці у секторі водню та відновлюваних газів під гаслом «Transition towards hydrogen and green gases». Захід у формулі онлайн знову об’єднав країни Європейського Союзу та Східного партнерства на основі ініціативи Генерального директорату Європейської комісії у справах енергії (DG ENER) та міністерств, відповідальних за енергетику Польщі та України.
Як читаємо, керівник відділення DG ENER Флоріан Ермакораз говорив про значення водню в політиці декарбонізації енергетики і транспорту. «Не скрізь вистачить електрифікації, наприклад, у металургійному секторі з високими викидами вуглекислого газу», – пояснив екперт. Він також наголосив на важливості того, щоб економічна трансформація була рентабельною і щоб використовувати доступні ресурси.
Водень, відновлювані гази, біометан мають бути темами чотирьох семінарів Панелі 2021 року. «Метою буде розмова про створення ринку водню та накопичення коштів на розвиток цих технологій. (...) У нашій країні розвинена газотранспортна система. Ми досліджуємо можливість транспорту водню за допомогою нашої інфраструктури», – сказав Віталій Кушніров з Міністерства енергетики України.
Директор Флоренційської школи регулювання Жан-Мішель Ґлашан висловився про перспективи використання водню в країнах Східного партнерства, з особливим врахуванням України. Він нагадав, що стратегія Європейський зелений лад має пришвидшити перетворення в енергетиці як інструмент економічного відновлення, але також врахувати його справедливий характер. Ця політика стає щораз більш міжнародною. Розвиток водневої політики має стосуватися також Енергетичного співтовариства та Східного партнерства, яке повинно мати потенціал забезпечення 40 ГВт електролізерів, з яких 8 ГВт – в Україні.
У сесії взяли участь представники, зокрема, компаній Gaz-System, Lotos, PGNiG і делегати США з американської місії при Європейському Союзі та Міністерства енергетики США.
Німеччина і Росія – також
Тим часом, пише автор статті, 20 квітня міністерство енергетики Росії і відомство економіки та енергетики Німеччини підписали спільну декларацію про волю співпраці у галузі сталої енергетики. Російська сторона повідомляє, що має бути створена робоча група високого рівня, в тому числі підгрупа, яка займається воднем, технологічним обміном, безпекою електроенергетичних систем, аналізом сировинної бази і параметрів внутрішнього та міжнародного ринків відновлюваних джерел енергії.
Міністр енергетики РФ Павєл Сорокін висловив надію, що ця декларація стане основою обміну досвідом у сфері виробництва, зберігання і транспортування водню й дозволить створити альянси з метою реалізації російсько-німецьких проєктів у перспективних питаннях. До моменту оприлюднення цієї інформації міністерство економіки та енергетики Німеччини не опублікувало повідомлення після зустрічі Сорокіна з його німецьким відповідником, державним секретарем Андреасом Фейхтом.
Варто нагадати, що Ґазпром переконує, що міг би постачати Європі водень трубопроводом Nord Stream 2 та за посередництвом інших російських проєктів. Німеччина підтвердила, що ведуться про це переговори з Росією. Міністр економіки та енергетики Німеччини Петер Альтмаєр у лютому 2021 року згадував про постачання цим маршрутом, – пише Войцєх Якубік.
biznesalert.pl,Войцєх Якубік/Н.Б.