Російські провокації на кордоні з Україною, мілітаризація Криму та Чорного моря, підтримка режиму в Мінську, переслідування […] прихильників опозиції, маніпуляції історією ІІ Світової війни, кибератаки, політичні вбивства, поширення дезінформації, а також дипломатична війна проти Чехії – ніщо не здатне змінити покірної позиції Берліна стосовно Москви. Найгірше те, що такою позицією Німеччина зловживає задля послаблення відповіді цілої Європейської Унії на агресивну політику Кремля.
У відповідь на чергові дії Кремля німецький міністр закордонних справ Гайко Маас виступає проти загострення санкції по відношенню до Росії і наголошує, що саме з приводу теперішньої напруги треба... прямувати до діалогу з нею.
Маас повчає при цьому критиків такої позиції, що суть дипломатії становить саме ведення переговорів із державами, відносини з якими складні, а не лише з тими, з котрими ми згідні. «Це зокрема правда у випадку Росії та зокрема правда тепер», – пояснював позицію Берліна.
«Моральне лідерство»
Шеф німецького МЗС на запитання, чи він згідний із коментарем президента США Джо Байдена, що Путін вбивця – відповів, що досі цього не сказав і сказати не має наміру.
Шкода, що жоден із журналістів, які його запитували, не продовжив цієї теми, тому що добре було б знати, що ще мусить зробити Путін, щоб Берлін саме таким його визнав.
Мааса запитали ще про справу Навального і міністр закордонних справ Німеччини пояснив, що також у цьому випадку введення санкцій нічого не дасть, крім того застеріг, що їх посилення може дати ще гірший результат. Зате сам переконував, що треба відповідно діяти і вказав, що треба оберігатися того, хто «завжди вимагає найжорсткіших засобів».
«Німеччина показує тут своє моральне лідерство...» – прокоментував з іронією у Твіттері позицію Мааса британський історик Роджер Муур.
Такий жалюгідний виступ шефа німецької дипломатії учергове не залишає жодних сумнівів щодо позиції Берліна стосовно Москви. Адже маємо справу з державою, яка не рахується з іншими і готова за спиною цілої Європи разом з Росією втілити в життя свої цілі.
Зловживаючи своєю сильною позицією в Європейській Унії, Берлін ефективно послаблює її бажання діяти й чинить саботаж черговим проектам більш рішучих реакцій на агресію Кремля – також тим, що випливають із Варшави.
Польща хоче, Німеччина – ні
Польща, на противагу Німеччині, не лише сильно підтримує суверенітет і територіальну цілісність України, але також закликає протиставитися агресивній політиці Кремля та закріпити східний фланг НАТО.
Як наголошував в Польському Радіо 24 євродепутат Права і справедливості Яцек Саріуш Вольський, у справі України Захід не пропонує ввести проти Росії жорстких санкцій, а заяви про цінності, права людини, право до суверенітету, чи територіальної інтегрованості України – «це тільки слова».
Водночас Яцек Саріуш-Вольський звернув увагу, що за теперішніх обставин, постійної загрози Україні, потрібна військова допомога. Частково отримує її з боку США, однак проблемою є те, що не можна в цьому питанні розраховувати на підтримку з боку ЄС, чи НАТО, членом яких Україна не є.
На думку польського політика, Кремль за теперішніх обставин посів міцнішу позицію відносно Заходу, бо доказав, що здатний виконати чергову атаку на Україну. Діяльність російського президента, як переконує Саріуш-Вольський, замість зустріти міцну відповідь ЄС та США, проявила лише пасивність та апатію.
Захід в апатії
Свідчить про це, серед інших, дедалі більш квола реакція у справі Nord Stream 2 та пропозиція лише слабих санкції. До цього треба додати «дійсний аншлюс Білорусі, яка насправді вже значною мірою включена до військової території Росії».
Саріуш-Вольський наголошує однак, що якби Захід хотів, то зміг би зупинити агресивну політику Кремля за допомогою рішучих санкцій, але цього не зробить, бо хоче з Росією надалі робити бізнес.
Беручи до уваги позицію Гайко Мааса, на жаль надалі найбільш поширеною серед німецьких політиків, можна лише здогадатися, наскільки велику проблему для Берліна становило нещодавнє прохання Києва надати захисну зброю задля захисту узбережжя Чорного Моря перед можливою атакою Росії.
Це не перше прохання про допомогу, яке Київ вислав до Берліна. Берліна, який офіційно критикує Москву за позицію стосовно України. Берліна, який окрім ощадної, без жодного значення критики, нічого більше для безпеки в цій частині Європи не зробить.
Як й раніше, коли йшлося про передачу вживаних корветів, так й тепер німецька влада намагається уникати будь-яких заяв. […]
Німецьке лицемірство вражає. Вражає також байдуже ставлення Берліна та відсутність будь-якого розуміння держав Центрально-Східної Європи, для яких Москва надалі становить величезну загрозу. Чи вибори восени в цій країні щось змінять? Шанс існує. Однак треба пам’ятати, що для багатьох німців бізнес з Росією, за відсутності врахування становища держав розташованих між ними, є чимось природнім.
Автор: Журналіст Польського Радіо 24 Петар Петровіць, джерело TVP-INFO/ переклад Андрій Рибалт
