Польща прийме на себе головування в ОБСЄ в наступному році, і конфлікт на Донбасі є і буде одним із важливих питань порядку денного цієї організації, заявив у суботу віцеміністр закордонних справ Марцін Пшидач Польському пресовому агентству (PAP), представляючи цілі свого візиту в Україну. Як наголосив він, лише завдяки безпосередній присутності можна ближче ознайомитися із безпековою ситуацією.
Під час свого візиту в Україну заступник міністра закордонних справ Польщі зустрівся, зокрема, із керівником Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ та представниками української влади. Він також відвідав Донбас, де з 2014 року триває війна проти російських окупаційних військ та проросійських бойовиків, яких підтримує Москва. На Донбасі він відвідав пункт пропуску «Золоте» на лінії розмежування.
Як зазначив Пшидач в інтерв'ю PAP, Польща в наступному році бере на себе головування в ОБСЄ, і «українсько-російський конфлікт на Донбасі був, є і буде одним із основних завдань» цієї організації. «Тому польська дипломатія, природно, готується до цієї ролі, бажаючи ближче дізнатися нинішню ситуацію - і це можна зробити лише за допомогою безпосередньої присутності, переговорів», - зазначив заступник міністра.
Візит Пшидачва розпочав з розмови з керівником Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні Ясаром Чевіком, який подякував Польщі за нещодавню передачу вакцин Covid-19 співробітникам місії. «Я також спілкувався безпосередньо з моніторами, які працюють там, на Донбасі. Я спілкувався з солдатами, офіцерами, командувачами», - сказав заступник міністра.
Він також поспілкувався із жителями Донбасу про те, яка допомога їм потрібна. Як наголосив він, людський вимір буде одним із пріоритетів польського головування в ОБСЄ. Він нагадав, що у четвер у Відні очільник польської дипломатії Збіґнєв Рау підкреслив, що одним із пріоритетів Польщі після прийняття головування в ОБСЄ буде пошук шляхів допомоги цивільному населенню, яке постраждало від тривалих конфліктів.
«Ми хотіли б за допомогою різних проектів (...) трохи поліпшити умови функціонування людей на сході України, особливо тих, хто живе безпосередньо на лінії зіткнення», - зазначив він. «Ці потреби там насправді дуже великі. І навіть невеликими кроками можна поліпшити життя тих людей, які зазнали великого горя: нестабільності, відсутності почуття безпеки», - продовжив він.
Також переговори стосувались можливості економічного співробітництва між Польщею та Україною. Пшидач вказав на великий потенціал у цій справі.
Заступник міністра зустрівся з представниками української влади, серед яких заступник очільника Міністерства закордонних справ України Василь Боднар та заступник керівника Офісу президента України Андрій Сибіга. «Цей польсько-український діалог дуже важливий на різних рівнях. Були як політичні питання, так і питання безпеки, ми говорили про Nord Stream 2 - цей проект, що шкодить безпеці Центральної Європи, про наші спільні можливі дії», - повідомив він.
Також були порушені питання про освітню угоду, щоб - як зазначив заступник міністра - польська освіта в Україні була адекватно захищена, а також історичні питання. Пшидач зустрівся з керівником Українського інституту національної пам’яті Антоном Дробовичем. «Польські сподівання полягають у тому, що можливість пошуку та ексгумації буде відновлена в дусі цих добросусідських відносин», - зазначив він.
Політик висловив сподівання, що «шляхом інтенсивного діалогу вдасться досягти відповідного рішення в майбутньому, але в цих історичних питаннях багато що залежить від конкретних кроків української сторони». «Я глибоко впевнений, що Польща робить багато для України, підтримуючи Україну, і ми маємо право очікувати, що наші відносини будуть базуватися на взаємній повазі та правді також у цьому історичному контексті. І таку перспективу я представив українській стороні», - заявив заступник міністра.
Як додав він, «є багато елементів, в яких можна пробувати скласти позитивний порядок денний, і найкращим прикладом цього є декларація, нещодавно підписана трьома міністрами закордонних справ (Литви, України та Польщі – ред.), яка також посилається на нашу спільну історію, історію Першої Речі Посполитої».
Результатом цієї декларації, як продовжив Пшидач, стала реакція російської сторони, «яка відчуває занепокоєння тим, що Україна більше не хоче посилатися на своє спільне минуле з Росією». «Україна та українці повинні вирішити, до якого минулого вони звертаються», - резюмував польський політик.
PAP/Т.А.