Тривалий економічний бум у Польщі змінив ситуацію на ринку праці. З країни з одним з найвищих рівнів безробіття в Європі Польща стала країною чи не з найнижчими показниками. І це попри пандемію коронавірусу. Сьогодні дефіцит працівників повсюди. Наприклад, у Познані, Ґданську, Варшаві, Кракові та Вроцлаві вдвічі більше вакансій, ніж це було 2019 року.
У Польщі постійно змінюються, вдосконалюються та обговорюються нові, актуальні, відповідні до запиту ринку правила задля працевлаштування іноземців, які володіють тими спеціальностями, що їх потребує ринок. Експерт зі справ іноземців з консалтинґової фірми JP Weber Адам Смуґа розповідає про програму польського уряду «Poland. Business Harbour», яка спершу була запроваджена задля «айтішників» з Білорусі:
- Програма «Poland. Business Harbour» – це своєрідна відповідь польського уряду на запит, що з’явився у зв’язку з динамічною політичною ситуацією в Білорусі. Існує потреба напливу до Польщі різних фахівців з Білорусі. А в Польщі існує дефіцит спеціалістів, зокрема в ІТ-галузі, тому ця програма повинна підтримувати підприємців і підприємливість.
На базі програми «Poland. Business Harbour» легко отримати візу до Польщі і відкрити тут підприємницьку діяльність. Тобто можна оформити свій бізнес у формі самостійного підприємця в ІТ, в малому бізнесі, в стартапах тощо. Така програма допомагає іноземцям розвивати власний інноваційний бізнес у Польщі.
Помітно, що Польща поступово і наполегливо лібералізує правила працевлаштування іноземців.
- Це, звичайно ж, правда. Польський ринок змінюється і потреба у працевлаштуванні різних груп працівників змінюється. Ще кілька років тому ми спостерігали головний наплив закордонних працівників у професіях, що стосуються будівництва, обслуговування клієнтів, сільського господарства тощо. Але ситуація змінюється, польський уряд зауважує, що існує потреба у спеціалістах з-за кордону в інформатиці та інших більш спеціалізованих галузях. І згадана програма повинна сприяти їхньому функціонуванню в Польщі. Бо ж фахівці з сектора ІТ – це вільні професії, де зазвичай працюєш не лише для одного роботодавця, а можна виконувати послуги для кількох різних роботодавців. У цьому випадку ми можемо вести підприємницьку діяльність, оформлюючи рахунки для кількох клієнтів, можемо розраховуватися з кількома клієнтами і одночасно працювати у декількох проєктах.
Програма «Poland. Business Harbour» триває і, – я так розумію, – розширюється?
- Вона вже діє, вона досить молода і все ще розвивається, цей каталог все ще розширюється і тепер заплановані зміни в законі про іноземців, пов’язані з розвитком цієї програми. Перебуваючи тут на візі, пов’язаній з програмою «Poland. Business Harbour», можна буде легше і на довгий період часу легалізувати своє перебування у Польщі. Тобто, беручи участь у цій програмі, нам можна легко отримати річну візу до Польщі. За цей час можна влаштуватися на роботу чи організувати власну підприємницьку діяльність, але через рік, якщо ми хочемо залишитися тут на довший період часу, ми повинні продовжити час перебування у цій країні. І задля цього й буде змінено закон про іноземців, їм буде легше оформити відповідні документи, перебуваючи в Польщі на основі візи, яку було видано у польському консульстві як учаснику програми «Poland. Business Harbour».
Коли ці плани можуть бути реалізовані?
- В липні опубліковано проєкт цього закону і тепер триває його обговорення, а перші візи почали видаватися у першій половині поточного року. Маю надію, що уряд усвідомлює, що у першій половині наступного року ці візи будуть закінчуватися і треба буде знайти законодавчі рішення, які дозволять учасникам надалі легально перебувати у Польщі. Тож я маю надію, що на осінь ці процедури будуть завершені і такі зміни почнуть діяти.
Чи інші країни придивляються до польських рішень у сфері залучення іноземців? Здається, чехи і німці вивчали цей польський досвід.
- Різні країни сприяють іноземцям влаштуватися на роботу і легально перебувати в даній країні. Німеччина – це специфічний ринок, бо вони роблять ставку на мовну обізнаність, ставлять різні додаткові вимоги, але й вони дещо послаблюють свої вимоги, які ще донедавна були дуже суворими. У відношенні, наприклад, до польських фірм, що хотіли відправляти своїх українських працівників до якогось проєкту в Німеччині. Навіть в такому випадку треба було подолати низку вимог, в тому й оформлювати додаткову візу. Та все ж нині ці вимоги дещо послабили – помітно, що потреба у працівниках зростає і вони повинні бути саме з-поза меж Євросоюзу.
Кожна країна потребує працівників. У Польщі краща ситуація, бо українці себе почувають тут добре, їм легко знайти роботу, акліматизуватися, цьому сприяє подібність культури, тож маю надію, що Польща дійсно все ще може бути добрим портом і для громадян України.
Кількість білорусів, які прибувають на роботу до Польщі, збільшується, але ж українські громадяни також все ще активно їдуть до країни на берегах Вісли у пошуках роботи?
- За кількістю поданих заяв на візи і на дозвіл на перебування громадяни України серед іноземців все ще на першому місці. Кількість таких заявок з року в рік зростає. На межі 2016 і 2017 років ми мали лавинне зростання. Це, на жаль, відбилося на польській системі, адже воєводські управління не встигали обробляти документи з рішенням на дозволи перебування, час очікування значно затягувався.
І тепер кількісне зростання весь час триває. Що цікаво, навіть під час пандемії минулого року кількість прибулих до Польщі іноземців зросла. Цього року дійсно кількість білорусів у відношенні до громадян України була невеликою, але вона також поступово зростає. І буде зростати, оскільки ситуація в Білорусі залишається непростою. Думаю, що з цих країн до нас прибуватиме все більше працівників, причому висококваліфікованих працівників, бо працівників з України польські підприємці все більше цінують.
Більшість білоруських «айтішників» виїжджають працювати до найближчих сусідів – Литви, України та Польщі. Чи можна говорити, що між цими країнами існує певна конкуренція?
- Мабуть, що так, бо білорусів з цієї інформатичної галузі дуже цінують. Тому і польські фірми та фірми з інших, як Ви сказали, балтійських країн активно шукають таких працівників. Тож певна конкуренція, звичайно ж, існує, але це вже вибір самого працівника. Я не знаю, які програми задіяли балтійські країни, але Польща зі своєю програмою «Poland. Business Harbour», мабуть, лідирує. Бо ця програма добре запланована, вона надає комфорт того, що можна тільки-но приїхати і відразу ж приступити до роботи. Тут немає ризику, що хтось мав би залишити все в Білорусі, вирушити в невідомість і лише потім шукати роботу та намагатися легалізувати своє перебування. Тут ІТ-працівник вже має візу і він може шукати контактів з фірмами, шукати замовлень, а прибувши сюди, може через пару днів почати працювати.
Отже загалом польський ринок праці сьогодні – це успішна історія також щодо наслідків коронавірусу, які були пом’якшені, зокрема, фінансовою допомогою для особливо постраждалих компаній.
Нові правила, зокрема вдосконалення програми «Poland. Business Harbour», можуть ефективніше заохотити іноземців з третіх країн, які перебувають у Польщі, спробувати свої сили у веденні бізнесу.
Це була розмова з експертом зі справ іноземців з консалтинґової фірми JP Weber Адамом Смуґою.
Володимир Прядко