Німецьке видання «Die Welt» у середу (9 лютого 2022 року) оцінило, що Німеччині слід подивитися на Росію та її конфлікт із Україною з польського погляду. Кореспондент «Die Welt» Філіп Фріц нагадує, що Збіґнєв Бжезінський, який помер у 2017 році, завжди вважав Україну ключовою країною у світовій політиці та пов’язував із її долею статус Росії, архітектуру безпеки Європи та роль США як світової імперії. Журналіст наводить думку Бжезінського про те, що «без України Росія більше не є євразійською імперією». «Саме це речення пояснює масштаби ескалації конфлікту між Росією та Україною. Йдеться не тільки про незалежність України, а й про те, як можна буде гарантувати безпеку в Європі в найближчі десятиліття і, що ще важливіше, який порядок пануватиме на Старому континенті та який вплив на нього матиме Москва», - наголошує кореспондент «Die Welt» Філіп Фріц.
Журналіст вважає, що це зрозуміли і в Росії, і в Україні, і в США. Але – як він пише – цього не зрозуміли «в країні, яка, за словами Бжезінського, задала тон розвитку континенту після розпаду Радянського Союзу: у Німеччині».
«Ніколи федеральний уряд Німеччини не ображав таку кількість партнерів за такий короткий час. Помилкові сигнали від провідних соціал-демократів, звинувачення російського енергетичного лобі та колишнього канцлера Ґергарда Шредера в тому, що Київ «брязкає зброєю», відмова Берліна постачати зброю Україні і навіть блокада поставок з Естонії, та особливо розумний адмірал Кай-Ахім Шенбах, із його хитромудрим обожнюванням Путіна, сильно підірвали довіру до німецької політики - зокрема до країн-партнерів Центральної та Східної Європи, які у зв'язку з будівництвом німецько-російського Північного потоку-2, вже давно попереджають про момент, коли Росія може перетворити свої енергетичні запаси на зброю проти Європи», - пише німецький журналіст.
І додає: «Цей момент може настати тепер». «Має бути зрозуміло, що не треба великої війни, щоб чинити тривалий тиск на східних європейців. Російські загрози вже мають руйнівні економічні наслідки в Україні», – наголошує Фріц.
На його думку, центральним інтересом Німеччини як торгової держави має бути стабільність Центральної та Східної Європи. «Польща, Чехія, Словаччина та країни Балтії як економічний простір уже настільки ж важливі для Німеччини, як Китай чи США. Берлін повинен нарешті підтримати свою торгову політику також своєю політикою безпеки - у своїх власних інтересах і в інтересах Європи», - підкреслює журналіст «Die Welt».
Він також зазначає, що зараз для США «все обертається навколо Китаю». У нинішній геополітичній ситуації Німеччина «не може дозволити собі обговорювати закупівлю дронів для Бундесверу протягом наступних 12 років». За його словами керівництво СДПН «має бути прикладом, ініціюючи процес виключення Ґергарда Шредера з партії, разом зі своїми партнерами з коаліції визначати напрямок суспільних дебатів про роль Німеччини в Європі, і водночас проводити зовнішню політику та політику безпеки, відповідну до впливу Німеччини. Це включало би постачання зброї Україні, відправлення додаткових військ на східний фланг НАТО і загрозу жорстких санкцій проти Москви – а не публічні заяви про те, чого Німеччина не робитиме, якщо Росія вторгнеться в Україну», – стверджує німецький журналіст.
«Настав час висувати щодо Кремля вимоги, які виходять за межі України», - наголошує Фріц. На його думку, Берлін має вимагати від Москви припинити підтримку «режиму тортур» у Білорусі та вийти з Сирії.
«Але спочатку треба усвідомити федеральному уряду, що таке Україна, а що ні», – додає Фріц. На його думку, помилково говорити про загрозу «війни в центрі Європи», адже Україна ліпше підпадає під термін українсько-американського історика Сергія Плохія, який назвав цю країну «брамою Європи».
«Берліну було б добре прийняти польський погляд на російсько-український конфлікт. Польські політики мають рацію, коли нервово реагують на ворожі жести Росії, оскільки у Варшаві усвідомлюють, що російський контроль над смугою землі від Чорного моря до Балтійського регіону завжди гарантував Москві вплив на європейську політику. Для українців, поляків і мешканців Балтії це означало втрату суверенітету і навіть ГУЛАГ», – зазначає Фріц.
Проте журналіст зазначає, що подібний вплив Москви не був чимось постійним в історії, і нагадує часи польсько-литовської Речі Посполитої Обох Народів, а також 1990-ті роки та сьогодення.
«Берлін має кардинально змінити свою політику, щоб залишити все як є. Росія проводить неоімперську політику, найпізніше з 2008 року, щоб все було інакше», – оцінює Фріц. І додає: «Час для політики інтересів. Інші вже таку політику реалізують».
dw.com/pl/Л.І.