Питання про можливе розміщення батальйонних груп обговорювалося на засіданні Північноатлантичної ради. На зустрічі були присутні міністри оборони, зокрема голова Міністерства національної оборони Польщі Маріуш Блащак та міністр оборони США Ллойд Остін.
На конференції після зустрічі Єнс Столтенберґ повідомив, що розгортання додаткових батальйонних груп є одним із заходів, які розглядаються для довгострокового підвищення обороноздатності.
А отже, це буде не тільки тимчасове розгортання додаткових військ (як у випадку десантників армії США в Польщі або американських моторизованих підрозділів у Румунії), але й безперервна присутність, подібна до тієї, яка була встановлена і підтримувалася з 2017 року в Польщі та країнах Балтії.
Наразі військові мають розібратися в деталях і протягом «тижнів» передадуть політичній владі можливі варіанти таких рішень.
Достеменно відомо, що роль каркасної держави однієї з новостворених батальйонних груп, (що забезпечує найбільший внесок і відповідає за все функціонування цього підрозділу) може взяти на себе Франція, у випадку батальйону в Румунії. Не виключено, що нових батальйонних груп буде більше, що означатиме значну заангажованість сил НАТО.
У декларації, прийнятій після зустрічі очільників оборонних відомств, - йдеться про дії Росії та концентрацію військ на кордонах з Україною.
«Дії Росії становлять серйозну загрозу євроатлантичній безпеці. Отже, щоб забезпечити оборону всіх союзників, як оголосив альянс, ми розгортаємо додаткові сухопутні сили у східній частині альянсу, а також додаткові військово-морські та повітряні ресурси, і підвищуємо боєготовність наших сил. Наші заходи є і залишаються запобіжними, пропорційними та не ескалуючими. Ми готові й надалі посилювати нашу оборонну та стримуючу позицію, щоб реагувати на всі непередбачені обставини», – йдеться у декларації.
Міністри висловили стурбованість «масовою, неспровокованою та невиправданою» концентрацією російських військ в Україні навколо неї та в Білорусі.
«Ми наполегливо закликаємо Росію стати на шлях дипломатії (...) і вивести свої сили з України відповідно до її міжнародних зобов’язань (...). НАТО та його союзники продовжують дипломатичні зусилля та діалог із Росією щодо питань євроатлантичної безпеки, також на найвищому рівні. Ми підтримуємо всі ці зусилля та дії в нормандському форматі для виконання Мінських домовленостей. Ми висловили готовність брати участь в оновленому діалозі щодо європейської безпеки, ініційованого Польщею як ниньою країною-головою ОБСЄ. Ми представили Росії конкретні пропозиції щодо посилення безпеки всіх держав євроатлантичного регіону і чекаємо відповіді», - наголосили керівники оборонних відомств.
При цьому вони зазначили, що обов'язок дотримуватися статті 5 Північноатлантичного договору та взаємної оборони є безсумнівним. «НАТО залишається вірним своїм фундаментальним принципам, на яких базується європейська безпека, включаючи право кожної нації вибирати власні рішення щодо безпеки. Ми підтверджуємо нашу підтримку територіальної цілісності та суверенітету України в її міжнародно визнаних кордонах. Як зазначалося раніше, будь-яка подальша агресія Росії проти України матиме величезні наслідки і коштуватиме високої ціни. НАТО продовжить тісно координувати свою діяльність з відповідними зацікавленими сторонами та іншими міжнародними організаціями, у тому числі з ЄС», – повідомили учасники зустрічі.
Про дії Росії також говорив генеральний секретар НАТО. За словами Єнса Столтерберґа, ознак деескалації з боку Росії немає. Голова альянсу зазначив, що концентрація російських військ на території від Білорусі до Криму є найбільшою з часів холодної війни, і що Росія все ще має великі сили, готові до наступальних дій.
defence24.pl/Л.І.