Результати дослідження антропологів Університетського коледжу Лондона (UCL), які проводили дослідження серед тибетських сімей, були опубліковані в журналі «Proceedings of the Royal Society B».
Дослідники опитали 521 тибетську сім'ю з 21 села в східній частині Тибетського плато в провінції Ганьсу. У цих селах живуть патріархальні тибетці Амдо, які розводять стада яків і кіз та обробляють невеликі ділянки землі. У цих громадах багатство зазвичай передається по чоловічій лінії.
Виявилося, що чоловіки, брат яких був ченцем, були багатшими й мали більше яків. Але для сестер ченців користі було мало або взагалі не було. Це тому, що брати змагаються за ресурси, землю та худобу своїх батьків. Оскільки монахи не можуть володіти власністю, то відправляючи одного зі своїх синів до монастиря, батьки кладуть край цьому братському конфлікту на користь старшого брата.
«Дивно, але ми також виявили, що чоловіки з братом-монахом мали більше дітей, ніж чоловіки з братами, які не сповідують целібат; і їхні дружини зазвичай народжували дітей в молодшому віці», – сказала професор Рут Мейс, антрополог із Університетського коледжу Лондона.
Вчені побудували математичну модель еволюції целібату, за допомогою якої вони досліджували вплив прийняття чернецтва на еволюційний стан людини, її братів та інших членів села.
«Ми змоделювали як випадок, коли рішення відправити хлопчика в монастир прийняли батьки, як це, здається, має місце в нашому польовому дослідженні, так і випадок, коли хлопчик приймає власне рішення», — пояснює проф. Рут Мейс.
Набагато рідше вибір стати ченцем залишається за самим хлопцем, що не дуже сприятливо з погляду особистості.
З іншого боку, наявність брата-ченця робить чоловіків багатшими і, отже, більш конкурентоспроможними на шлюбному ринку. Таким чином, релігійний целібат може еволюціонувати через природний відбір, оскільки чернець, який не має дітей, допомагає своїм братам прийняти рішення мати дітей більше.
«Ця модель потенційно може також пояснити еволюцію інших типів батьківського фаворитизму в інших культурних контекстах. Подібним чином це може пояснити, чому безшлюбні жінки (черниці) менш поширені в патріархальних суспільствах, таких як Тибет, але вони можуть бути більш поширеними в суспільствах, де жінки більше конкурують одна з одною, наприклад, де вони мають більше прав на спадщину, як це відбувається в деяких частинах Європи», – пояснює Мейс.
Далі вчені захочуть відповісти на питання, чому кількість монахів і черниць різна в різних релігіях і частинах світу.
РАР/С.Ч.