78 років тому червоноармійці відкрили ворота німецьких концентраційних таборів Аушвіц, Біркенау та Моновіц. 27 січня 1945 року були визволені понад сім тисяч вкрай виснажених в’язнів, у тому числі близько 500 дітей.
Цього дня відзначають Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту, встановлений ООН у 2005 році. Він був прийнятий для вшанування людей єврейського походження, убитих німцями під час Другої світової війни.
Біля колючого дроту та в бараках солдати виявили близько семи тисяч ув’язнених. Це були переважно хворі, вкрай виснажені та діти.
Анджей Кацожик, заступник директора Державного музею Аушвіц-Біркенау в Освєнцімі, сказав, що солдатів в’язні зустрічали як визволителів: «Ті солдати принесли свободу тим, хто тут залишився. Вони теж застали тут жахливі сліди злочину. Зокрема, сотні останків, котрі виявили в Аушвіці та передусім Біркенау. Говоримо про ті крематорії, з яких йшов дим, про ті згарища, що ще горіли».
«Це була несподівана свобода для в’язнів, які не знали, коли закінчаться їхні муки, — сказала Ядвіґа Боґуцька, яка потрапила до німецького концтабору підлітком. - Була радість, коли побачили, що ворота відкрили, і більше немає тих гнобителів. Була радість, хотілося якнайшвидше повернутися додому, зустрітися з родинами, з тими, хто вижив. Але з поверненням - дому вже не було, бо будинки були спалені під час Варшавського повстання. І треба було починати все спочатку».
У 1940-1945 роках німці вбили в Аушвіц-Біркенау щонайменше один мільйон сто тисяч людей, в основному євреїв, які становили 90 відсотків жертв, а також поляків, ромів, радянських військовополонених та осіб інших національностей. Серед жертв були жінки та діти.
IAR/Т.А.