13 квітня відзначається День пам’яті жертв Катинського розстрілу, метою якого є вшанування пам'яті польських військовополонених і в’язнів, убитих радянською владою навесні 1940 року. Саме тоді співробітники НКВС вбили пострілом у голову майже 22 тисячі поляків, взятих у полон після агресії Радянського Союзу проти Польщі 17 вересня 1939 року.
Розстріли тривали шість тижнів, з квітня по травень 1940 року. Радянська влада вбила близько 15 тисяч військовополонених зі спецтаборів НКВС у Козельську, Старобільську та Осташкові. Їх поховали у братських могилах у Катині, Мєдному та Харкові. Решту, 7305 осіб, становили переважно цивільні. Їх утримували у в’язницях Західної України та Білорусі.
Серед розстріляних були офіцери Війська польського – видатні полководці та стратеги, поліцейські, держслужбовці, науковці, викладачі університетів, художники, письменники, лікарі, вчителі та юристи. Вони становили еліту нації, її оборонний, інтелектуальний та творчий потенціал.
Вбиваючи польських патріотів, совєти, як і німці, хотіли запобігти відродженню польської держави, а відтак – стерти Польщу з карти Європи. На цьому у 2022 році наголосив керівник Управління у справах ветеранів і жертв репресій Польщі Ян Юзеф Каспшик.
«Операція була спланована дуже точно, спільно з другим окупантом – німецьким Третім Рейхом, адже тоді, коли лунали перші постріли в Катині, також лунали перші постріли в Пальмірах у рамках АБ-акції (нім. AB-Aktion), яку підготувало ґестапо. Обидва окупанти хотіли знищити польські еліти. Таким чином вони хотіли переконатися у тому, що Польща, позбавлена еліт, позбавлена лідерів, ніколи не відродиться», – розповів Ян Юзеф Каспшик.
День пам’яті жертв Катинського розстрілу було встановлено Сеймом Республіки Польща у 2007 році. Саме 13 квітня 1943 року Німеччина опублікувала офіційну інформацію про виявлення масових поховань польських офіцерів, убитих більшовиками в Катині.
IAR/Х.П.