Українська Служба

80 років тому до німецького концтабору у Варшаві привезли перших в'язнів

19.07.2023 16:35
Початкова ідея полягала в тому, щоби поселити у цьому таборі вцілілих єврейських спеціалістів, які мали започаткувати велику економічну імперію СС
         .
Пам'ятник жертвам німецького концтабору Генсювка у Варшаві у сквері ім. Алойзи Павелка у ВаршавіWikimedia Creative Commons/Mateusz Opasiński - Own work/CC BY-SA 3.0

80 років тому, 19 липня 1943 року, перші 300 в'язнів були перевезені з нацистського концентраційного табору Бухенвальд до концтабору Ґенсювка у Варшаві (нім. Konzentrationslager Warschau). Цей день вважається датою початку функціонування табору, де, за різними оцінками, загинули від 20 до 200 тисяч в'язнів. Наказ про створення концтабору на руїнах варшавського гетто був виданий 11 червня 1943 року одним із керівників нацистської Німеччини, райхсфюрером СС Генріхом Гіммлером.

Доктор Павел Косінський з Бюро історичних досліджень Інституту національної пам’яті Польщі сказав, що німці ув’язнювали в концтаборі  у Варшаві переважно євреїв з різних європейських країн, а також поляків  політичних в’язнів.

«Початкова ідея полягала в тому, щоби поселити в цьому таборі вцілілих єврейських спеціалістів, які мали започаткувати велику економічну імперію СС. Перші ідеї з'явилися в 1942 році, пізніше це почали обговорювати навесні 1943 року, але через початок повстання в гетто цю дату знову перенесли. Лише 11 червня 1943 року було видано офіційний наказ про створення концтабору у Варшаві», — розповів історик.

За словами доктора Косінського, серед в’язнів, привезених у липні 1943 року першим транспортом до концтабору Ґенсювка, були переважно німецькі злочинці, яким судилося виконувати роль капо та наглядати за примусовою працею інших ув'язнених.

Влітку 1944 року в умовах наближення Східного фронту німці вирішили ліквідувати концтабір у Варшаві. 27 липня 1944 року вони вбили кілька сотень слабших і хворих в'язнів. Через добу близько чотирьом тисячам осіб німці наказали рухатися у напрямку Кутна. Під час триденного маршу їм не давали ні їжі, ні води.

«Ті, хто не мав сили йти далі, були вбиті»,  зазначив Павел Косінський.

IAR/Х.П.