130 років тому — 19 серпня 1893 року — народився Стефан Стажинський, президент (таке звання мають у Польщі очільники найбільших міст) Варшави, який під час вересневої кампанії 1939 року керував цивільною обороною польської столиці.
Він міг утекти, навіть отримав наказ виїхати з міста разом з урядом, проте вирішив залишитися. «Я не можу покинути варшав’ян. Я був з ними і з ними залишуся», — вважається, що саме так сказав очільник Варшави. У період з 21 по 23 грудня 1939 року його розстріляли німці. Йому було 46 років.
У вересні 1939 року, від першого дня війни, президент Стефан Стажинський підтримував мешканців Варшави, мобілізував їх до боротьби, зокрема за допомогою імпровізованих радіопромов, які виголошував у довоєнному осідку Польського радіо на вулиці Зельній, 25.
«І ми тут, працюючи нормально, не боячись гулу бомб, кулеметів чи гармат. Ми всі вже звикли. Мабуть, уже немає тих, що боялися. У Варшаві вже їх, здається, немає. Може, трапиться хтось поодинокий. Але загал — це люди сильні духом, справжні громадяни Речі Посполитої, які можуть вистояти на своєму місці, не бояться нічого», — говорив тоді Стефан Стажинський.
Керуючи цивільною обороною Варшави, Стефан Стажинський виявив не лише організаторські здібності, а й надзвичайну рішучість та самовідданість.
9 вересня 1939 року почалася облога Варшави. Як розповідали співробітники Стефана Стажинського, він виконував свої обов’язки цілодобово. До кінця не брав до уваги можливості здати столицю, з якої раніше виїхали представники найвищої влади країни.
Президентом Варшави став у серпні 1934 року й очолював польську столицю п’ять років.
Протягом свого правління мав чималі досягнення, зокрема у місті побудовано понад 100 тисяч квартир та багато інших важливих інвестицій. Незадовго до початку війни, влітку 1939 року, Стефан Стажинський згадував про плани спорудження метро.
IAR/Н.Б.