У Чистий четвер дзвони в храмах замовкали на знак жалоби, але тишу порушували стукотом, щоб відганяти злих духів. У Велику п'ятницю завішували дзеркала в хатах і зупиняли годинники, люди поводилися так, як поводилися би після смерті близької людини.
Велика субота, хоча ще було очікуванням воскресіння Ісуса, вже була радісним днем. Про це та про традиції Великодніх свят Анна Депчинська розмовляла з Ельжбетою Осінською-Кассою з Національного інституту культури і спадщини села.
Велика субота знаменує собою початок радісного часу. Адже у Велику п'ятницю прощалися з постом. У Великопольщі це робили у веселий спосіб. «Одним із ритуалів була гра, коли хлопці розвішували журек і оселедець на знак того, що піст добігає кінця і вони нарешті можуть дозволити собі з’їсти щось інше. Переважно це стосувалося м'яса та солодощів», — говорить Ельжбета Осінська-Касса.
«Після так званого поховання журку та оселедців наставав час, коли готувати святковий кошик, який не був таким символічним, як у наші дні», — зазначає експертка.
З самого ранку господині вже готували кошики. У деяких регіонах Польщі до святкового кошика додавали ще й картоплину. Під час весняного посівного сезону картоплю клали в землю першою, щоб вона принесла врожай.
Великдень сповнений символізму. Весняні великодні ритуали були пов'язані з чотирма основними символами. «Це вода, яйце, зелена гілка і вогонь», — додає Ельжбета Осінська-Касса.
Останній святковий день — Великодній понеділок, так званий Смігус-Динґус, коли люди обливають один одного водою, що символізує очищення.
IAR/Д.Н.