«Гібридні операції, російський "тіньовий флот" у морі та глушіння GPS є прикладами загроз, на які наражаються сусідні з росією країни, розташовані на Балтійському морі», — заявила очільниця фінської дипломатії Еліна Валтонен. Фінляндія завершила річне головування в Раді зустріччю очільників дипломатій держав-учасниць у Порвоо.
Фінська міністерка зауважила, що захист підводної інфраструктури вимагає тісної співпраці Ради з ЄС, НАТО та Групою семи. Валтонен визнала, що російський «тіньовий флот» є не лише загальною загрозою європейській безпеці, який підриває ліміт цін на нафту, прийнятий G7 та ЄС, але це також питання екологічної безпеки в чутливій Балтійській зоні.
На думку Ради, необхідні скоординовані дії проти «тіньового флоту», який транспортує російську нафту, водночас посилюючи військовий потенціал росії.
Під час зустрічі очільник польської дипломатії Радослав Сікорський заявив про сприяння ідентифікації суден цієї групи, які, перевозячи російські продукти, переважно нафту, обходять санкції, накладені на Москву. Як повідомило МЗС Польщі, незважаючи на те, що кількість таких підрозділів оцінюється в кілька сотень, наразі виявлено небагато.
«Загрози з боку росії є не теоретичними, а цілком реальними, особливо коли вона має намір атакувати європейський мирний порядок», — підкреслила Анналена Бербок, міністерка закордонних справ Німеччини, від якої Фінляндія прийняла головування в Раді в середині минулого року. Вона зазначила, що завдяки вступу фінів і шведів до НАТО регіон став сильнішим.
«Естонія розпочне головування в Раді на початку липня. Продовжимо так звану "нордичну сауну-дипломатію"», — оголосив керівник МЗС Естонії Маргус Цахкна. Він додав, що завдяки Фінляндії та Швеції в НАТО в регіоні вже є інший масштаб безпеки. Він підкреслив, що під час свого майбутнього головування Естонія прагнутиме забезпечити захист балтійського регіону, а співпраця з усіма країнами, не лише скандинавського регіону, а й з Німеччиною та Польщею, є надзвичайно важливою.
У Порвоській декларації засуджено військову агресію росії проти України, підкреслено «грубе порушення принципів міжнародного порядку при продовженні військової підтримки з боку Білорусі, Північної Кореї та Ірану». Країни хочуть подальшого посилення санкцій проти росії, аби послабити її здатність продовжувати війну та притягнення росії та осіб, відповідальних за військові злочини, до відповідальності. Так само було засуджено «негуманну та цинічну» інструменталізацію міграції, яку використовують росія та Білорусь на своїх західних кордонах.
Також було висловлено рішучу підтримку Радою прагнень України приєднатися до ЄС і НАТО.
Рада держав Балтійського моря — міжнародний політичний форум, заснований у 1992 році в Копенгагені. До його складу увійшли 11 країн, зокрема Данія, Естонія, Швеція, Фінляндія, Німеччина, Ісландія, Литва, Латвія, Норвегія, Польща, росія, а також Європейська комісія. Навесні 2022 року, після повномасштабного нападу росії на Україну, співпраця з росією в цьому органі була призупинена, а російська влада оголосила про вихід із Ради.
PAP/С.Ч.
