5 серпня в урочищі Сандармох, місці масових захоронень жертв сталінського терору, мали відбутися вшанувальні урочистості. Однак, як повідомляють активісти Сандармоха, на місці вони виявили, що кілька пам’ятних знаків пошкоджено або зникло. Зокрема, було демонтовано хрест, встановлений на згадку про розстріляних поляків, який був прикріплений до сосни, після того, як минулого року з полігону зник великий похилий хрест. Зникли також три стовпці з іменами загиблих, один із яких був присвячений українцям, ще на одному були польські прізвища. Викрадачі залишили дуже свіжі сліди, начебто стовпці було вирвано напередодні. Про це, зокрема, повідомляє портал радіо «Свобода».
Вранці 5 серпня надійшло повідомлення, що невідомі намагалися проникнути до квартири петрозаводського активіста Андрія Литвина. Він брав участь у жалобних заходах у Червоному борі і збирався вирушити до Сандармоха.
Делегація представників посольств Франції, Швеції, Німеччини, Польщі, Норвегії на місці пам'яті жертв сталінських репресій в сандармоху. PRdZ, фото Польське радіо для Закордону отримало ексклюзивно з росії
Цього року співробітники поліції намагалися скласти на Литвина адміністративний протокол про «дискредитацію російської армії» через те, що етнічний українець приїхав на минулорічний День пам'яті жертв Великого терору в Сандармох з українським прапором, проте справа на Литвина була закрита (прапор, щоправда, вилучили).
Також активісти Сандармоха повідомляють про те, що від людей, які приїхали на місце раніше, отримали повідомлення про те, що меморіальне кладовище зранку було фактично захоплено казакамі, «молодогвардійцями» та невідомими у камуфляжах та балаклавах. Серед сосен над розстрільними ямами вони встановили потужні динаміки, увімкнули «пісні побєди».
Також на деревах розклеїли плакати, поміж ними поставили стенди, на яких виднілися глумливі написи, адресовані полякам, фінам та депутатові карельських законодавчих зборів Емілії Слабуновій. Над табличкою з іменем розстріляного в урочищі фіна написали: «Фіни, ви знову за фашизм?»
На місці активісти виявили величезну кількість казаків із нагаями, яких привезли автобусом.
Активісти Сандармоху кажуть, що відчуття таке, наче час повернувся назад, і ти знову у 1937 році, тільки на цих людях не форма НКВД, а камуфляж та балаклави.
«Вони демонстративно вишиковувалися біля фінських поховань. Щодо тих, хто приїхав, згадати жертви репресій вели себе непривітно, говорили: «це наша земля». Нову стелу, на якій попри історичну достовірність написано, що в Сандармосі лежать жертви начебто фінської окупації, а не лише жертви Великого терору, відкрили — досі вона була закрита тканиною. Біля кожного знака, що стосується розстріляних фінів, поляків та українців, виставили варту з «товаріщєй» у камуфляжі», — йдеться у повідомленні.
Також на місці виявили інші провокативні написи, які адресовані полякам.
Невідомі особи в камуфляжі в урочищі Сандармох. PRdZ, фото Польське радіо для Закордону отримало ексклюзивно з росії
Учасники акції вшанування пам’яті убитих і похованих в Сандармоху все ж зачитали імена розстріляних. Тоді «казакі» увімкнули пісні побєди, намагаючись заглушити імена розстріляних, а над читачами запустили квадрокоптер, польоти яких у Карелії заборонені.
На місці 5 серпня була велика делегація. Були польський, німецький, фінський, норвезький і шведський консули. Колись ці Дні пам’яті були офіційними та по-справжньому відзначалися (особливо до 2014 року), за назвою та змістом були міжнародними.
Згадати убитих приїжджали делегації з різних країн, адже тут поховані представники багатьох національностей, релігій та віросповідань. Часто бувала і велика делегація з України, адже саме в Сандармоху захоронені українські діячі, зокрема міністри першої половини минулого століття.
Історик із Санкт-Петербурга Анатолій Разумов привіз другий том книги «Місце пам'яті — Сандармох», яку він пише разом із карельським дослідником сталінських репресій Юрієм Дмитрієвим, ув'язненим у 2022 році до в колонії суворого режиму у Мордовії за надуманим звинуваченням.
Книга і фото Юрія Дмітрієва в урочищі Сандармох. PRdZ, фото Польське радіо для Закордону отримало ексклюзивно з росії
Анатолій Разумов каже, «ця книга про тих, кого тут убивали, про тих, хто вбивав, і про тих, хто не хотів би цієї правди, замазував би її як завгодно. Кожен живе відповідно до своїх уявлень. Наша справа — не зупинитися у перетворенні місць злочинів на місця пам'яті, оприлюднити імена».
Наруги і провокації у місці пам’яті жертв сталінських репресій вчиняються регулярно вже багато років поспіль. У 2006 році Юрій Дмітрієв повідомляв, наприклад, що вандали знищили центральний монумент меморіалу, відламавши від гранітного постаменту 700-кілограмовий барельєф «Розстріл», встановлений у 1998 році, на якому зображені жертви червоного режиму перед розстрілом. Виконаний за оригінальною авторською технологією тришаровий барельєф був укріплений на камені за допомогою залізних нагелів та бетонного розчину, проте вандалам вдалося відірвати його від основи пам'ятника та скинути на землю.
Невідомі особи в камуфляжі в урочищі Сандармох. PRdZ, фото Польське радіо для Закордону отримало ексклюзивно з росії
Для довідки: Сандармох — лісове урочище в Медвеж'єгорському районі Республіки Карелія, за 19 км від м. Медвеж'єгорськ, неподалік від м. Повенець, де на площі 10 гектарів у 1930-х роках органи НКВД розстріляли понад 9500 осіб 58 національностей. Серед жертв — переважно спецпоселенці і в'язні з Біломорсько-Балтійського каналу і Соловецьких таборів системи ГУЛАГ СРСР, а також жителі навколишніх сіл. Усього на цій території виявлено 236 розстрільних ям. Місце масових страт людей віднайшли громадські активісти в липні 1997 року. Радіо «Свобода» і газета «День» оголосили 2012 рік — Роком Списку Сандармоху.
За підрахунками дослідників, у Сандармосі також було розстріляно 6241 людину різної національності, віросповідання, громадянства, соціального стану та політичних поглядів. Сандармох — також місце масового розстрілу 1111 в'язнів так званого «першого соловецького етапу». Серед них видатні майстри культури, вчені, державні діячі, священнослужителі з багатьох республік СРСР. Усіх розстріляних згодом реабілітували й визнали жертвами сталінського терору.
PRdZ/PRdU/В.Г.