Комітет із закордонних справ Сенату США у середу, 31 липня, схвалив законопроєкт про запровадження санкцій щодо компаній та осіб, які беруть участь у будівництві газопроводу "Північний потік-2". Цей російський проєкт, що реалізується спільно з деякими країнами Євросоюзу, загрожує українським і польським інтересам і підриває єдність всередині ЄС, вважають в Києві і Варшаві. Вступ у велику гру навколо "Північного потоку-2" офіційного Вашингтона може якщо не зупинити, то суттєво затримати реалізацію цього проекту і зробити його надто дорогим для західних симпатиків Росії, вважають українські експерти і урядовці.
Схвалений переважною більшістю американських конгресменів законопроєкт передбачає накладення санкцій на компанії, що оперують суднами з прокладання труби для "Північного потоку-2" під водою на глибині 30 метрів та більше від рівня моря. Він також передбачає санкції щодо осіб, які надають товари, послуги або фінансування для підтримки розвитку російської нафтової галузі та щодо підприємств в енергетичній сфері з російським державним капіталом за межами Росії. Один із співавторів законопроєкту, республіканець Тед Круз заявив, що "Росія має історію використання енергоносіїв як зброї".
Київ послідовно виступає проти "Північного потоку-2" як такого, що припинить транзит російського газу до ЄС через українську газотранспортну систему. Деякі українські аналітики вважають, що метою американців є взагалі витіснити Росію зі світових нафто-газових ринків і обірвати таким чином можливості для озброєння Москви та диктату своєї агресивної волі іншим державам. Натомість директор київського Бюро аналізу та прогнозів Микола Дяченко нагадав, що російські проекти побудови газогонів в обхід України з'явилися одночасно з приходом до влади в тій країні Володимира Путіна і стратегії Москви на відродження Радянського Союзу в новій формі:
- Наскільки я пам'ятаю 2000-1 рік, коли Путін став президентом, сталися три знакові для мене речі. По-перше, змінився гімн. Я як почув гімн СРСР, мене аж перекинуло, бо я думав, що Радянський Союз вже мертвий, але виявилося, що це не так. По-друге, були внесені зміни до енергетичної стратегії Росії і з'явилися оці обхідні газогони. І по-третє, те, що зараз російська пропаганда відкрито говорить, що Україна – це недодержава і росіяни та українці це єдиний народ, тоді почали на фуршетах ще непублічно озвучувати російські дипломати.
Микола Дяченко нагадав, що суперечка між Америкою і Європою щодо споживання російського газу має давню історію і почалася ще в 70-х роках минулого століття:
- Свого часу адміністрація президента Рейгана боролася проти газтранзитної системи, що тоді прокладалася для постачання радянського газу до Європи і тоді Німеччина пручалася дуже сильно, але санкції США таки були запроваджені. Тоді уряди європейських країн компенсували видатки своїм компаніям. Але зараз ситуація дещо інша. Думаю, що американські санкції будуть, але яким буде їхній результат? Вони однозначно зашкодять цьому проекту і зроблять його валізою без ручки. Частина фірм піде і для німців це буде великий мінус. Для росіян це політичний проєкт і вони готові платити, щоби дотиснути Україну. Це проєкт життя Путіна. Якби росіяни не переслідували військово-політичні цілі, могли би просто збільшити обсяги постачання свого газу до Європи через Україну десь відсотків на вісімдесят…
Тим часом Кремль робить все можливе, щоби спокусити Київ укласти нові газові контракти і приспати пильність щодо обхідних газогонів через своїх союзників серед українських політиків. В березні і червні голова політради партії "Опозиційна платформа – За життя" Віктор Медведчук і засновник цієї партії Юрій Бойко їздили до Москви домовлялися з прем'єром Росії Дмитром Медведєвим і главою "Газпрому" Олексієм Міллером про дешевий російський газ, заявив Медведчук:
- Ми вже там домовилися, починаючи з березня місяця, і ці домовленості неодноразово підтверджено, з приводу зниження ціни на газ на 25%. Причому підтвердили всі ті... Перелік осіб, який вже не можна розширити: і представник уряду, і глава "Газпрому", і президент Путін. Що ще потрібно? Владі треба йти цим шляхом, шляхом отримання цієї знижки, для того щоб знизити житлово-комунальний тарифи, знизити ціну на газ для населення. Але ж ніхто нічого не робить! А ціна на газ, її закладено в багатьох товарах і внесено як серйозний, може, навіть у деяких випадках основний елемент собівартості продукції. 1 січня закінчується контракт, і сьогодні немає не те що ясності, а навіть натяків на визначеність, яким чином здійснюватиметься транзит газу після 1 січня 2020 року. А якщо цього не буде - не буде газу в країні. Тому що тільки завдяки транзиту газу ми отримуємо сьогодні газ за так званим липовим, штучно створеним реверсом, якого не існує, тому що ми просто відбираємо цей газ в Україні та розраховуємося за нього з газовими операторами в Європі. Якщо не буде транзиту, нам треба думати, де його брати. Якщо виходити з обсягів газу за минулий рік, це понад 10 мільярдів, то де на спотовому ринку, на вільному ринку в Європі можна закупити такий обсяг? Ніде!
Але з цим категорично незгідний голова правління "Нафтогазу України" Андрій Коболєв. Якщо Росії все ж вдасться побудувати газогін в обхід Україні, то держава через “Нафтогаз” може отримати компенсацію за допомогою судових процесів у Стокгольмі, вважає він. Коболєв скритикував намагання і канцлерки Німеччини Анґели Меркель переконати офіційний Київ у тому, що транзит російського газу через Україну збережеться і після виходу "Північного потоку-2" на повну потужність:
- Оця тактика – давайте повіримо, будемо домовлятися і все буде добре, я вважаю її хибною. Якщо Росії вдасться добудувати "Північний потік-2", Україна, як держава, через "Нафтогаз" зможе отримати компенсацію. Судовий процес – ми чітко показуємо нашим опонентам, що якщо з нами не домовлятися, то це завжди буде мати наслідки. Всі успішні перемовини ведуться саме з такої позиції. Якщо "Газпрому" вдасться добудувати "Північний потік-2", з великою вірогідністю наша система не буде використовуватися для транспортування газу з Росії, а буде використана для внутрішніх потреб, можливо, для транспортування газу між європейськими країнами і наповнювати наші підземні сховища газу влітку і викачувати їх взимку. Для України це може бути привабливим бізнесом, бо влітку ціна газу сильно провалюється, а взимку буває стрімке її зростання. Якщо не буде масштабних обсягів транспортування російського газу, то, я думаю, за каденції пана Путіна навряд чи якесь альтернативне існування української ГТС буде можливим. Росія банально блокує використання нашої ГТС третіми країнами. Наприклад, раніше країни Середньої Азії так само через Росію, через Україну постачали газ в Європу. "Все це робиться, на моє глибоке переконання,… за потурання Європейського Союзу, за небажання їх антимонопольних органів коректно розслідувати діяльність "Газпрому" і за небажання займати жорстку позицію щодо Росії як постачальника газу. А у них на це є всі можливості.
Під час своєї зустрічі в Брюсселі з президентом Польщі Анджеєм Дудою нинішній президент України Володимир Зеленський зі вдячністю згадав про спільні намагання двох держав на європейському рівні зупинити "Північний потік-2". Крім них, проти цього проекту виступають країни Балтії і Данія, яка фактично блокує прокладення газогону через свої морські території.
Вільгельм Смоляк