Нині говоримо про можливу ситуацію у Росії після виходу США із Договору про ліквідацію ракет середньої та малої дальності, а також про те, чи повертає собі Кремль впливи у країнах пострадянського простору, зокрема в Україні, Молдові та Грузії.
Минулої п’ятниці завершився ультиматум Сполучених Штатів Росії у справі Договору про ліквідацію ракет середньої та малої дальності. У зв’язку з цим США розірвали угоду. Путін вже пригрозив поверненням до гонки озброєнь, що може означати нову холодну війну.
У що насправді грає Путін? На це запитання відповідає публіцист польського тижневика Sieci та експерт зі східноєвропейських питань Якуб Мацєєвський.
Публіцист наголошує, що, порівняно із лідерами інших європейських держав, Путін перебуває у специфічній ситуації, адже президенти та прем’єри в західних країнах змінюються, а Путін досі залишається на посаді. У цій ситуації його проблемою не є втрата влади на користь опозиції, а клани, що сформувалися довкола центру влади.
«Владімір Путін є лідером специфічної держави і він є специфічним лідером. А тому не можна сприймати його у категорії інших президентів у демократичних державах. Це не Макрон, не прем’єр Боріс Джонсон, а людина, яка, у першу чергу, хоче залишитися у владі у дуже специфічних умовах, коли клани в Кремлі борються за сировину, засоби та величезні гроші. А тому Путін має єдину основну ціль – утриматися при владі. А решта, що йде за цим, тобто розширення впливів Росії, пацифікація суспільних настроїв, - це тільки похідна цієї основної цілі. Це влада для влади і грошей. За останні місяці настала нищівна зміна у світовій політиці щодо Росії. 5 років тому світ відвернувся від Росії унаслідок вторгнення в Україну, анексії Криму. Але Путін вирішив перечекати. За цей час змінилася влада у США, Великій Британії, Франції. Водночас він продовжував вести бізнес із німцями, французами, італійцями. Нині ці країни вже дружньо сприймають Путіна і він має намір це далі „розігрувати”», - говорить експерт зі східноєвропейських питань.
Хоча позиція господаря Кремля начебто непохитна і він незмінно роками має дуже велику підтримку по всій Росії, польський експерт у нинішніх кроках російського президента, особливо у державах, у яких він поширює свої впливи та у зв’язку із припиненням договору INF, бачить постійне бажання зберегти владу.
«Звісно, росіяни мають закодований ген імперіалізму. Я бачив цікаве вуличне опитування у Росії, у якому чоловік каже, що економічна ситуація є фатальною, що він, 40-річний, живе за рахунок пенсії мами і не має жодних перспектив, але „нічого страшного – бо нарешті Росія встає з колін”. Така російська риторика. Клани в Кремлі хочуть зберегти владу і грають на великодержавницьких емоціях росіян, на вікових геополітичних настановах», - зазначає Мацєєвський.
«Дуже похмурими» польський публіцист називає останні два місяці, позаяк, як зазначає він, Москва вчергове повертає своєї впливи у державах, що раніше були в її орбіті. Це країни пострадянського простору, які водночас дуже пов’язані з Європою – Україна, Грузія, Молдова та Білорусь. За його словами, унаслідок різних провокацій, маніпуляцій виборами, як це було в Україні, Росія витісняє звідти впливи Заходу. Якуб Мацєєвський вважає, що в Україні на виборах президента переміг кандидат, якого хотіла Росія.
«Це перемога Росії, бо хоча Порошенко теж мав що приховувати, але, однак, вибрав із перешкодами прозахідний курс. Натомість Зеленський, з одного боку, є шоуменом, але за шоуменами завжди стоїть хтось серйозніший та сумніший – і це Ігор Коломойський, який, як олігарх, має великі інтереси. По-друге, в Україні друге місце на парламентських виборах посіла російська партія, що ще 5 років тому неможливо було собі уявити. Путін перечекав антиросійські настрої і почав змінювати ситуацію. Крім того, від Зеленського звучали „підозрілі обмовки”, що дуже добре вписуються у тезу Кремля, наприклад, коли він назвав проросійських сепаратистів на Донбасі „повстанцями”. Зеленський припинив наголошувати на тому, що саме росіяни захопили Крим і Донбас. На додаток, Зеленський своєю невідповідальною кадровою політикою, поведінкою і погрозами, а також висловлюваннями до міністрів в уряді зменшує повагу до держави і підтверджує чергову російську тезу, яку підтримують, серед інших, російські тролі в Польщі, що Україна, мовляв, є поділеною, і що не варто за цю країну заступатися».
Як каже публіцист, за 500 років спільна російсько-західна гра завжди завершувалася перемогою Росії. Ще одним прикладом цього польський експерт називає усунення від влади у Молдові олігарха Влада Плахотнюка і створення там нібито «проросійськи-проамериканського уряду», що, як вважає Якуб Мацєєвський, є повним абсурдом. І це друга країна, що за останні два місяці впала у руки Путіна.
«Росіяни можуть у великих масштабах інтересами, газом, електроенергією, торгівлею, військом, спецслужбами підтримувати свою фракцію у Молдові. Натомість Берлін, Брюссель чи Вашингтон несміливо у таких парадемократичних стандартах „підморгують” своїм прибічникам у Кишиневі – „ви там тримайтеся”. На жаль, цього недостатньо. Усі силові структури, антикорупційні органи, уся розвідка в Молдові у руках Росії», - звертає увагу експерт.
Водночас у Білорусі тривають розмови про повну інтеграцію із Росією, введення там російської валюти, що, насправді, мінімалізує і без того обмежений суверенітет Мінська.
Публіцист нагадує теж про ситуацію Грузії, де нещодавно була провокація за участі російських депутатів у грузинському парламенті в Тбілісі. Він наголошує, що це був величезний ляпас Грузії у зв’язку із великою напругою між країнами через окупацію грузинських теренів російськими військами, які таємно вночі пересувають метр за метром кордон вглиб Грузії. За словами Якуба Мацєєвського, ці ж російські парламентарії дали сигнал грузинським політикам, що ті мають бути лояльні щодо Москви. Громадські протести в Грузії, хоча й сповнені гідності, але, без політичної-медійної підтримки не мали цілі.
Мацєєвський із сумом констатує, що 5 років тому Захід стояв за Україною, Молдовою, Грузією стіною, а нині «їх поїдають шматок за шматком, наче торт на столі в Кремлі».
Т.А.