2 серпня для США втратила чинність угода від 1987 року про знищення ракет середньої і меншої досяжності (РСМД). Документ, що поклав край холодній війні, де-юре припинив своє існування з вини Росії, яка розгорнула використання забороненої крилатої ракети 9М729. Що це означає для України, для її безпеки і для подальшого розвитку ситуації з окупованими Кримом І окремими районами Донбасу?
Одразу по «смерті» угоди про знищення ракет середньої і меншої досяжності міністерство закордонних справ України заявило, що у відповідь на агресивні дії Росії Україна відтепер змушена активізувати діалог з НАТО щодо зміцнення обороноздатності усього східного флангу Альянсу. Адже не будучи формально стороною ракетної угоди, Київ раніше неухильно дотримувався її положень. Така реакція української дипломатії видалася заслабкою деяким аналітикам, які нагадали, що відтепер Україна спроможна і має виробляти власні ракети середньої досяжності. Проти цього виступають обрані депутатами нового складу парламенту політики з партії «Європейська солідарність», Так нинішня міністерка у справах ветеранів Ірина Фриз:
Україна має відповідні потужності, щоби їх виробляти. Але одна справа їх виробляти, а інша – їх використовувати. НАТО не налаштована на втягнення в холодну війну і гонитву озброєнь. Бо це спричнить неочікувані і неконтрольовані наслідки. Ми спільно зі США засудили розширення бойових характеристик «Іскандера-М», який сьогодні вже розміщений в Криму і він дійсно вже може вразити європейські столиці. Це загроза на тільки для чорноморського, а для середземноморського басейну. Тому перш ніж робити якійсь заяви, слід радитися з нашими партнерами по Альянсу і спільно будувати стратегію західного флангу НАТО. А це – Україна. Нам потрібні консультації і спільна стратегія, щоби унеможливити будь-які зазіхання з використання ракет середньої досяжності, які несуть загрозу перш за все Україні.
Проте, обраний до Верховної Ради депутатом від найуспішнішої партії «Слуга народу» Богдан Яременко вважає, що думка західних партнерів щодо українських ракет середньої досяжності не має шкодити обороноздатності України:
Ми маємо їх виробляти і застосовувати на полі бою. Слушний аргумент – це забезпечення безпеки і надійної оборони України. Без такої зброї, а вона так само може бути зброєю стримування, як одного з компонентів надійної оборони, ми навряд чи досягнемо надійного результату. Реакція Заходу важлива, але другорядна. Питання національної безпеки і національних інтересів України завжди вище інтересів будь-якого українського політика.
В чому обоє політиків згідні, так це в оцінці агресивних намірів Росії. Ірина Фриз вважає, що ця негативна для України стратегія Кремля сама собою не зникне, а радше навпаки:
Путін напав на Україну не тому, що йому не подобався Порошенко, чи ще хтось інший. Путін напав на Україну, щоби тримати її в орбіті власних імперських інтересів. Колись Бжезінський сказав, що без України російська імперія неможлива. І це сидить на підсвідомості кожного з їхніх правителів. В них і зараз є імперія, саме завдяки Україні вони ту імперію тримали. Тому будь-які кроки України на незалежність, захист своїх інтересів, дотримання демократичних цінностей будуть цілковито нищитися Путіним. Хто б там не був в них президентом, Росія продовжуватиме таку волюнтаристську геополітику щодо України. Тому Україна має якнайскоріше рухатися в бік Євросоюзі і НАТО, щоби отримати ту безпеку, яка дозолить нам розвиватися як демократичній цивілізованій державі.
Рух в бік НАТО і підвищення обороноздатності України коштом тіснішої співпраці із Заходом підтримують і представники президентської влади. Помічник керівника офісу президента України Іван Апаршин заявив, що метою воєнної доктрини України має бути відбиття агресії з боку Москви:
В найближчій перспективі збройний конфлікт з Росією є імовірним. Збройні сили України і Україна в цілому мають готуватися до можливої агресії з боку Росії. Це ж нормально, що Японія готується до цунамі? Так само Україна, це та сама Японія, що готується до цунамі збройної агресії Росії. Ми маємо розуміти, що в разі ухвалення рішення Росією щодо широкомасштабної агресії, це не значить, що українська армія буде спроможна виграти цю війну. Але це значить, що ми завдамо таких збитків Росії, в тому числі і на її території, що подальша агресія для них в принципі стане неможливою. Це головна ідея всієї реформи Збройних сил і системи безпеки і оборони України. Не виграти війну, а зробити так, щоби в їхній дурній голові навіть думки такої не було.
Дотичне підтвердження цієї думки дають і останні події на Донбасі. 7 серпня було порушене укладене між Україною і Росією минулого місяця на найвищому рівні «хлібне перемир’я». В результаті ворожого обстрілу із забороненої важкої зброї загинули одразу чотири українських військовики. Заступник міністра у справах окупованих територій Георгій Тука вважає, що довіряти жодним перемир’ям з Москвою взагалі не варто. Адже бойовики його вкотре не дотримуються. За його словами Росія останнім часом посилила вплив на дестабілізацію ситуації по всій Україні, а не лише в районі Операції об'єднаних сил.
Минулого тижня ми подали звіт, що і в середині нашої держави кількість випадків, що пов’язані з дестабілізацією ситуації в країні значно зросла. Кількість випадків, які направлені на дестабілізацію ситуації в Україні виросли у порівнянні з червнем-липнем. Кількість повідомлень про замінування різних об'єктів збільшилась більш ніж вдвічі. Лише у Харкові було більше трьохсот повідомлень про мінування дитячих садків. Це призводить до нервової обстановки. Майже всі ці повідомлення надійшли до Нацполіції з ІР-адреси з Росії.
Все це значно ускладнює переговори в межах мінського процесу, вважають українські можновладці. На нього покладалися великі сподівання після того, як на посаді президента України Петра Порошенка замінив Володимир Зеленський. Але зараз щораз більше аналітиків говорять про невідворотню стангнацію мінських переговорів і необхідність інших форматів за міжнародної участі. Але і тут традиційні формати, як вважає Іван Апаршин, можуть виявитися геть неефективними:
Нічого нового від членів Норманського формату на сьогодні немає. Росія вимагатиме від нас прямих переговорів з так званими ЛНР/ДНР. Чи можемо ми на це погодитися? Я вважаю, що ні. По-друге, Росія намагатиметься нас переконати, що про Крим слід забути, а стосовно нині окупованих територій вони можуть ввести якісь ініціативи. Але це знову буде автономія. Вам потрібна там автономія? Мені особисто ні. Чесно кажучи, я не знаю як сьогодні, як вирішити цю проблему.
Тим часом голова партії "Слуга народу" Дмитро Разумков визнав, що повернути мир на Донбас ухваленням будь-яких законів неможливо. А тимчасовий повірений у справах США в Україні Вільям Тейлор заявив, що Україна просить Сполучені Штати Америки продати більшу кількість протитанкових ракетних комплексів Javelin.
Вільгельм Смоляк