Свобода слова в Україні є, але вона зазнає утисків, з яких одним з головних є підвищена небезпека роботи журналістів. Таким став головний висновок парламентських слухань "Безпека діяльності журналістів в Україні: стан, проблеми і шляхи їхнього вирішення", що відбулися 6 листопада у Верховній Раді України. Організатори слухань заявив про підготовку резолюції за підсумками дискусії представників преси, парламенту, правоохоронців і міжнародних правозахисників. Присутні на слуханнях журналісти розчаровані низьким рівнем представництва влади на обговоренні проблем їхньої безпеки і тим, що після слухань не очікується жодної постанови найвищого законодавчого органу держави.
Модератором парламентських слухань з проблеми безпеки українських журналістів не став голова Верховної Ради. Замість нього, дискусію відкрила його заступниця Голови Верховної Ради України IX скликання Олена Кондратюк. Після вшанування пам'яті загиблих під час виконання своїх обов'язків журналістів хвилиною мовчання, Контратюк визнала, що попри ухвалення чималої кількості законів на захист журналістів, їхня професія не стала більш безпечною.
- Головною причиною нападів на українських журналістів є безкарність! Лише незворотність справедливого покарання зупинить агресію проти свободи слова, представників ЗМІ.
Своєю чергою, голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Матильда Богнар заявила, що її головним побоюванням є фізична загроза діяльності журналістів в Україні і зажадала результативного розслідування таких насильних дій. А директор представництва неурядової організації Freedom House в Україні Метью Шааф дорікнув правоохоронцям України за брак розслідування справ щодо насильства проти журналістів. Голова національної спілки журналістів України Іван Томіленко ще перед слуханнями заявив про неприпустимо високу небезпеку бути журналістом в Україні.
- За 10 місяців цього року ми зафіксували 60 випадків агресії щодо представників ЗМІ. Ми вважаємо це обурливо високим показником, що свідчить про небезпеку нашої професії. Кожні п'ять днів відбуваються інциденти із застосуванням сили проти представників медіа. Міжнародна федерація журналістів віднесла Україну до країн, де журналісти в небезпеці. Таким чином, Україна увійшла до переліку таких держав, як Філіппіни, Перу, Палестина і Сомалі.
Перша секретарка Нацспілки журналістів України Ліна Кущ додала, що найбільшу тривогу викликає доля репресованих журналістів з окупованих територій:
- Ми не можемо надсилати прямі звернення до так званої "влади" цих територій. Ми не можемо напряму отримувати інформацію про те, що там відбувається. Найдієвішим способом привернення уваги до цих випадків є акції журналістської солідарності і наші звернення до міжнародних організацій. В Донецьку так звана "влада" навіть не приховує, що вона засудила журналістів тільки за те, що Олег Галазюк і Станіслав Асеєв писали про те, що вони чули і бачили. Це не можна прирівнювати ані до шпигунства, ані до закликів до екстремізму. За підсумками індексу фізичної безпеки журналістів у 2018 році ми говорили, що тоді наполовину зросла кількість нападів на жінок-журналісток. Цього року частка потерпілих від нападів журналісток зросла з 37 відсотків до 41 відсотка. Є дві причини: перша – системна безкарність за злочини проти журналістів в Україні, а друга – зростання зухвалості нападів в присутності самих полісменів.
Ця тривожна тенденція, на думку медіа-експертів, провокується поведінкою найвищих посадових осіб держави. Після приходу до влади президента Володимира Зеленського голова його офісу Андрій Богдан заявив, що нова адміністрація може взагалі обійтися без преси і спілкуватися із суспільством через соцмережі. Ще більший суспільний резонанс стався наприкінці вересня, коли прес-секретарка президента України Володимира Зеленського Юлія Мендель штовхнула розслідувача програми "Схеми: корупція в деталях" Сергія Андрушка і перешкодила йому поставити запитання президентові після повернення зі Сполучених Штатів Америки і скандалу навколо телефонної розмови Зеленського з американським президентом Дональдом Трампом. Колега Андрушка з програми розслідувань "Наші гроші" Данило Мокрик вважає поведінку Мендель злочином і нагадав, що права журналістів захищені п'ятьма статтями Кримінального кодексу України.
- Більша частина відповідей президента щодо некоректної поведінки його прес-секретарки присвячена тому, щоби пояснити, чому Андрушко був неправий. Це більше, ніж відповідь. Це легітимізація порушень прав журналістів. Це дуже чіткий сигнал, який отримують наступні ієрархічні рівні в цій державі: журналісти самі поводяться так, що можна порушувати їхні права, а того, хто порушує їхні права карати непотрібно.
Безкарність нападів на журналістів голова громадської організації "Центр громадянських свобод" Олександра Матвійчук вважає наслідком ще й слабкості державних органів, які лишилися нереформовані і не можуть, а часто і не хочуть проводити ефективні розслідування. Вона також згадала про збільшення жорстокості нападів на журналістів під час виборчих кампаній і загострення суспільних протиріч внаслідок збройного конфлікту на Донбасі. Але голова правління "Інтерньюз-Україна" Костянтин Квурт зазначив, що глибинною причиною всього цього є не лише внутрішня, а й зовнішня загроза свободі слова в Україні:
- "Зовнішній ворог – це Росія, а внутрішній – проросійські політики і все, що містить в собі поняття "рускій мір". Тому що немає такої цінності, як свобода слова в тому, що називається "рускій мір". Ця історія спокуслива і всі авторитарні режими ставили пресу під жорсткий контроль. Так було в нацистській Німеччині, так було в Туреччині так є і в теперішній Росії. Зараз є певна невизначеність в Україні і намагання проросійських політиків поставити журналістів у стойло і контролювати те, що вони кажуть. За Порошенка і Ющенка була ілюзія, що держава стоїть на боці українства. Але насправді всі проросійські сили в державних органах просто перечікували, коли зміниться вектор. А коли він мінявся, вони радісно показували своє звіряче нутро. Те, що зараз відбувається – це початковий етап до того, щоби створити тут авторитарний режим.
Тим часом, суспільство не втратило довіри до преси, яка залишається однією з найповажніших громадських інституцій. Згідно зі серпневим загальнонаціональним дослідженням громадської думки України Фондом "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології, тільки 22 відсотки українців стоять на боці влади і негативно оцінюють діяльність незалежних журналістів-росзлідувачів. Натомість 69 відсотків опитаних позитивно ставиться до їхньої роботи.
Запрошуємо послухати передачу в доданому звуковому файлі
Вільгельм Смоляк