У травні закінчується термін заборони російських соціальних мереж і бухгалтерської програми 1С в Україні. Ці санкції були запроваджені 2017 року разом із іншими економічними санкціями щодо Росії, яка здійснила збройну агресію проти України. У Росії і на Заході тоді ці санкції називали недемократичними та такими, що обмежують свободу слова. Але Києву вдалося довести до своїх партнерів необхідність цього кроку для захисту національних інтересів та державної безпеки. Чи будуть ці санкції припинені і що може статися в разі неподовження заборони російських соцмереж?
Чи потрібні Україні російські соцмережі та чому вони можуть бути дуже небезпечними? Ексдепутат Верховної Ради Борислав Береза нагадав, що їхньою головною небезпекою є той факт, що ці засоби спілкування між людьми перетворені Москвою в інструменти інформаційної війни проти України:
– Представники спецслужб України давно казали, що користування російськими соцмережами – це велика допомога Федеральній службі безпеки Росії. Саме завдяки контролю ФСБ двох найпопулярніших соціальних мереж, вона дуже часто отримувала інформацію про пересування українського війська. Завдяки забороні соцмереж, ця інформація надходить значно менше. А завдяки їх забороні, кількість українців, які використовують російські соцмережі, істотно зменшилася. Але в той же час збільшилася кількість українців в Instagram, Twitter, Facebook. Це зменшує вплив російських наративів на українців, і це непогано. Саме тому такі технології – не панацея, але вони допомагають в інформаційній війні проти Кремля. Тому що Кремль використовує соцмережі як пропагандистську платформу і платформу для збору інформації. Заборона російських соцмереж в Україні – це нормальна практика для захисту національних інтересів.
Попри спроби російських пропагандистів за підтримки їхніх західних симпатиків звинуватити Україну в недемократичності заборони російських соцмереж, директор київського Інституту світової політики Євген Магда вважає цей захід таким самим необхідним, як і дотримання санітарних норм під час епідемії корнавірусу:
– Один з головних наслідків заборони російських соцмереж в Україні – це злам стереотипів. Багато людей в Україні, які працювали на різних офісних посадах, роками звикли, що вони приходили, включали комп'ютер і заходили в «Однокласники» або «В контакте». Це реальність. Використання російських соцмереж, це все одно, що під час епідемії коронавірусу не мити руки, чхати і плюватися на вулиці, ігнорувати правила гігієни, адже ми знаємо, що медіагігієна теж існує.
Своєю чергою, активіст спільноти «InformNapalm» Михайло Макарук попередив про тотальний контроль російських соцмереж спецслужбами Кремля, які мають завдання провадити інформаційну аґресію проти України:
– За останні 6 років наша команда стикалася з протидією більш як 18 центрів інформаційно-психологічних операцій, де сидять люди в погонах. Ви називаєте їх інтернеттролями, але там сидять не тільки вони. Там сидить чудовий штат психологів, маркетологів і це свого роду величезне поле війни.
Служба безпеки України визнала доцільною і ефективною заборону російських соцмереж. Цю думку поділяє і представник «Інституту постінформаційного суспільства» Дмитро Золотухін:
– Коли ми говоримо про абсолютні цифри, слід зазначити, що 3-4 мільйони українських громадян вдалося убезпечити від російських наративів і від російських спецслужб саме за допомогою цього рішення і не витрачаючи фінансовий ресурс. Я вважаю, що якщо людина не користується джерелом отримання інформації, яке контрольоване аґресором, значить вона вже певною мірою убезпечена.
Але чи була заборона російських соцмереж ефективною? Чи досягла вона мети, яку ставила собі Україна? Статистика відвідування інтернету українцями доводить, що результат був вельми дієвим. Адже до запровадження санкцій, російські інтернетресурси «В Контакте», «Однокласники», Mail.ru і «Яндекс» входили в десятку найпопулярніших сайтів серед української аудиторії. Так, згідно з дослідженням Factum Group Ukraine для Інтернет Асоціації України (ІнАУ), «Вконтакте» був на другому місці за відвідуваністю. А «Яндекс», «Однокласники» і Mail.ru посідали від четвертого до шостого місця, зазначив керівник аналітичного відділу Центру контент-аналізу Сергій Стуканов:
– Ще 2015 року близько 60 відсотків українців користувалися поштою з російським доменом, найчастіше це був саме mail.ru, а ось поштою на gmail.com користувалося близько 15 відсотків українців. Зараз цифри змінилися. На російський доменах поштою користується близько 15 відсотків, а 55-60 відсотків українців перейшли на gmail.com. Сьогодні в 25 найпопулярніших сайтів не входить жодна російська соцмережа.
Що може статися в разі неподовження заборони російських соцмереж в Україні в травні цього року? Чи може це, як стверджують прихильники такого рішення, створити нові можливості для українського бізнесу? Михайло Макарук не вважає, що це можливо і масової міграції українців до російських ресурсів вже не відбудеться:
– Основні ринки були перепрофільовані, в тому числі ринки контекстної реклами і замовлення компаній, які пов'язані з СММ-менеджментом. Крім того, український ринок за останній час перепрофілювався. Його більше не цікавить російський ринок або ринки Середньої Азії. Не варто забувати, що профільна покупна аудиторія знаходиться в діапазоні від 19 до 45 років. Аудиторія «В Контакте», яку вони називають цільовою для рекламодавців – від 9 до 16 років, «Однокласників» – 47+. Тобто в цільову аудиторію рекламодавців вони не потрапляють. Основні три мережі, які дають великим компаніям потенційних клієнтів, є Facebook, Youtube i Linkedin.
Попри це, як вважає Борислав Береза, небезпека російських соцмереж зберігається, бо вони в разі їхнього повернення в Україну, будуть розбещувати і дезорієнтувати, насамперед, українську молодь.
Згідно з соціологічним дослідженням за проєктом «Паспорт безпеки України 2019: національний та регіональний виміри», зараз українці найбільше довіряють інформації з національних телеканалів та соцмереж.
Вільгельм Смоляк