На сході не вщухають обстріли з боку найманців РФ, а окупаційним російським військам в Криму не вистачає української води. Путіну сьогодні розпачливо потрібний успіх, - вважають польські експерти. Чи існує нині загроза нового наступу російських військ на Донбасі та з боку Криму?
Нещодавно начальник Головного управління міжнародного співробітництва і верифікації ЗСУ генерал-лейтенант Леонід Голопатюк заявив, що поблизу кордону з Росією вже створено три міжвидові тактичні угруповання, здатні проводити раптові наступальні дії з обмеженими цілями на території України. Він додав, що вздовж кордону України розгорнуто близько 87 тис. військовослужбовців, до 1100 одиниць танків; до 2600 бойових броньованих машин; до 1100 артилерійських систем; до 360 ракетних систем залпового вогню, 18 оперативно-тактичних ракетних комплексів. Росіяни стверджують, що це пов’язано із запланованими на вересень масштабними військовими навчання «Кавказ 2020». Натомість українська сторона побоюється, що під приводом підготовки можливим є перекидання військ, що мають посилити проросійських бойовиків на Донбасі та розпочати наступ на сході України.
Експосол Польщі в Україні Ян Пєкло вважає, що Київ має підстави для побоювань:
«Перша причина – внутрішньоросійська. Путіну розпачливо потрібний успіх і демонстрація співвітчизникам, що він – сильний, ефективний лідер. Іншої ідеї, крім агресії, у нього скоріше немає. Можливо, ще прийняття повного контролю над Білоруссю, але це можна змістити в одному пакеті. Так він підтвердив би теж важливість і необхідність найновіших змін до російської конституції. Є теж коронавірусна криза, що значно послабила політичні можливості реагування Заходу на агресивну поведінку Росії. Таку військову операцію росіяни можуть провести під гуманітарним приводом, йтиметься про нібито забезпечення постачання води для жителів Криму».
У свою чергу, польський експерт з питань безпеки, східної політики та Росії в аналітичному центрі Warsaw Institute Ґжеґож Кучинський зауважив, що від 2014 року змінилося ставлення держав Заходу до російської політики.
«Путін міг собі дозволити анексію Криму та агресію на Донбасі, оскільки він передбачав відсутність реакції Заходу. Сьогодні Росія може зважитися на такий конфлікт, хоча скоріше це може бути не повноцінне вторгнення, а регіональний, локальний конфлікт, і ключовою була би Херсонська область. Але це залежить від оцінки Путіним можливої реакції США. Росіяни можуть використати вихід президентської кампанії у Сполучених Штатах на вирішальний етап у вересні. Однак НАТО, Захід набагато більше і сама Україна незрівнянно ліпше нині готові до російської агресії, порівняно із 2014 роком».
Військово-морський флот України готується до протистояння з Росією, - заявив також недавно командувач ВМС Збройних сил України контрадмірал Олексій Неїжпапа. Він не виключив спроб проривання російських сил з Криму до Херсонської області для відновлення подачі води на окупований росіянами півострів.
Експосол Польщі у Києві Пєкло також звертає увагу, що нині Україна є країною з дуже слабкою владою.
«Те, що там нині відбувається, викликає занепокоєння експертів на Заході, а також стурбованість самих українців. Там чітко видно зростання російського лобі, проросійський сил, партії „Опозиційний блок – За життя”, впливів Медведчука, Бойка. До цього теж слід додати Коломойського та напевно гроші Фірташа. За всім цим прихована небезпека. Тому ідея можливого успішного наступу і при нагоді державного перевороту у Києві може бути й не такою вже дурною. І не виключено, що такий план є на столі в Кремлі і будуть ось такі проросійські українські патріоти, як Бойко, Медведчук, рятувати країну від занепаду».
У Криму починає не вистачати води, зокрема, через збільшення числа розміщених там солдатів РФ. Чи може Москва почати війну «за воду» і силою створити коридор, наприклад, між окупованими частиною Донбасу та Кримським півостровом? За словами Ґжеґожа Кучинського, росіяни мають декілька варіантів:
«Найбільш мінімалістським з них є безпосередня атака з Криму на північ у напрямку греблі водоймища на Дніпрі у Новій Каховці в Херсонській області, бо саме звідти Північно-Кримським каналом до анексії Криму надходила більшість прісної води на півострів. Іншим варіантом, про який говорив, крім українців, американський генерал Бен Годжес, є пробиття сухопутного коридору між Кримом і окупованим Донбасом, відрізання України від Азовського моря. Така ідея з’являлася ще у 2014-2015 роках. Є теж дуже загрозливі, максималістські прогнози щодо російських цілей, тобто прорив ще більше на захід – до Одеси і сполучення навіть із сепаратистським регіоном Придністров’я, де є російський контингент. Тому залежно від ситуації, росіяни можуть зважитися або тільки на операцію, метою якої буде забезпечення постачання прісної води з Дніпра в Крим, або теж вони можуть спробувати повністю відрізати Україну від Чорного моря».
У питанні так званої автономії Донбасу, якої вимагає Москва, Ґжеґож Кучинський погоджується із Яном Пєклом, звертаючи увагу на те, що росіяни для реалізації своїх інтересів проводять «органічну роботу» з проросійською опозицією в Україні, аби брати під сумнів українську незалежність у самому Києві, у парламенті, використовуючи для цього, як висловився він, «різних Медведчуків, Фірташів, Коломойських». Експерт негативно оцінює те, що такі люди досі дуже впливові в Україні і наголошує, що без розв’язання проблеми деяких українських олігархів російська загроза залишатиметься дуже великою.
А тим часом війна на Донбасі, яку Зеленський перед виборами обіцяв швидко закінчити, триває. Його підтримка досить різко знижується, - говорить Ян Пєкло:
«Він позбувся команди, з якою люди пов’язували надії. Це були популярні і відомі реформатори. Зеленський зробив нечувану річ – призвів до відставки голови Національного банку України, що може загрожувати навіть замороженням наступного траншу позики від МВФ, який може просто зірвати співпрацю. Нині чітко видно, що Зеленський дедалі більше стає заручником олігархічного клану, не „слугою народу”, а „слугою олігархів”, а саме групи, пов’язаної з Коломойським, Бойком, Медведчуком і Фірташем. Це дуже небезпечно, бо у певний момент може виникнути уряд національної зради, який „врятує” так звану незалежність України від остаточного занепаду і можливого вторгення Росії».
Експосол Польщі в Україні теж переконаний, що спроби чинної влади арештувати та посадити до в’язниці попереднього президента Петра Порошенка – це повернення до часів Януковича. «Зусилля висунути йому обвинувачення, що навіть просто дивно звучать, є дуже небезпечними. Захід у цьому також бачить послаблення української державності та входження до тієї самої річки, у яку колись увійшов Янукович», - каже Пєкло.
PR24/Т.А.