Українська Служба

Проблеми політичної ідентичності Донбасу

30.07.2020 18:17
Жителів окупованих територій Донбасу щодня бомбардують російською пропагандою, а Київ наразі позбавлений можливості конкурувати з російськими міфами  
Аудіо
  • У Києві відбувся круглий стіл: «Конструювання політичної ідентичності на окупованих територіях Донбасу»
Ілюстраційне фото pixabay.com/Monika Robak

Окупаційна адміністрація окремих районів Донецької та Луганської областей заходилася формувати нову ідентичність місцевого населення, стверджують українські експерти і урядовці. В такий спосіб Росія створює ґрунт для довгострокового домінування в регіоні через засоби впливу на населення окупованих територій. Зважаючи на ризики форсованої реінтеграції та перетворення теми Донбасу в Україні на російську «м'яку силу», постала необхідність глибшого усвідомлення цих загроз. Вияснити цю проблему намагалися учасники круглого столу «Конструювання політичної ідентичності на окупованих територіях Донбасу» в Києві з числа громадських експертів та представників влади.

Мешканці окупованих територій Донбасу щоденно бомбардуються російською пропагандою, їх намагаються переконати у вищості всього російського і ницості всього українського, констатували учасники експертного круглого столу. Наразі Київ позбавлений можливості конкурувати з російськими міфами через блокування доступу об'єктивної інформації в ОРДЛО, а також потужну контррозвідувальну службу в окупованих районах, побудовану російськими спецслужбами.

Але, як сказав заступник міністра у справах ветеранів з питань євроінтеграції Олексій Ілляшенко, уряд намагається протидіяти цьому на відстані і надавати можливості тим, хто опинився під окупацією, зберігати зв'язки з підконтрольною Києву територією:

Вони зараз на тих територіях, де ми не можемо фізично впливати на розвиток. Але ми можемо це робити навіть дистанційно, запрошуючи тих, хто може, приїжджати в Україну. Ті, хто має таку можливість, отримують тут пенсії, відвідують родичів для вирішення інших проблем. А на тих, хто не має такої можливості, ми намагаємося впливати і допомагати їм дистанційно. Ми можемо звідси дистанційно навчати дітей, надавати дистанційну медичну допомогу. Що стосується Росії як агресора, то тільки особистим прикладом громадян, які мають доступ до європейських та інших країн з нормальними суспільними відносинами, то ми можемо надавати їм можливість побачити кольорові картини життя, а не чорно-білі, що пропонує їм Росія.

Одним із способів залучити молодь окупованих районів Донбасу до розвитку України став намір уряду максимально спростити їй вступ до українських вищих учбових закладів без вступних іспитів та навіть без документів про середню освіту в окупаційних освітніх закладах, які офіційний Київ не визнає. Проте це наразилося на спротив решти українців, які не хочуть жертвувати майбутнім своїх власних дітей. Тим часом, дітей та юнацтво в ОРДЛО навчають проросійських поглядів на історію краю і України, накидають стереотипи історичних фактів, спотворених російською імперською ідеологією і приваблюють перспективами кар'єри в дусі «руского міра», зазначив голова Центру політичних студій «Доктрина» Ярослав Божко. На його думку, Росія докладає максимальних зусиль задля асиміляції мешканців Донбасу, перш за все, молоді. Але проблема так званої «донбаської ідентичності», як вважає Божко, є глибшою, ніж просто російський вплив:

Формування донбаської ідентичності ще не на ґрунті української чи російської, а саме – пролетарської, шахтарської… Це дійсно те, чим відрізняється цей край від решти України. Там високий рівень урбанізації і в 90-х роках там сталася така собі соціальна катастрофа, коли людям стало ніде працювати. Донбас взагалі формувався на межі між Росією і Україною і остаточний вибір націдентичності там цілий час відсовувався в часі. І тут раптом сталося так, що Україна взагалі почала асоціюватися з ненайкращими часами, коли заводи і шахти, навколо яких створювалися міста, раптом закрилися. Тому питання російськості Донбасу є другорядне, ніж питання соціальної марґіналізації, що настала під час трансформування України до більш ринкової моделі, чого уникнути не було можливо взагалі ніяк. У війнах за ідентичність між націями, кордони яких вже склалися, такі прикордонні індустріальні регіони мають дуже велике значення. Наприклад, у Польщі така собі заготовка до подібного конфлікту – це Сілезький регіон. Там існує ця фронтирна ідентичність, яка одночасно і німецька, і польська. Це шахтарський регіон і, як всі індустріальні регіони в Європі в ХХ-ХХІ столітті, занепадає. Там з’являється соціальна марґіналізація, на ґрунті якої опонентами польської держави може бути розвинене щось дуже подібне за сценарієм з ДНР/ЛНР.

Протидіяти сепаратистським тенденціям і накиданню окремішності Донбасу від решти України слід активно і вже зараз, переконаний директор Інституту світової політики Євген Магда. Він закликав подивитися на проблему ще й з точки зору економіки та соціальних перспектив: 

На Донбасі переважають великі підприємства з великими колективами, якими легко керувати. На окупованій території Донбасу просувається ностальгія за Радянським Союзом. Але я є прихильником часткової деіндустріалізації Донбасу. Ми маємо розуміти, що відновлення промислових потужностей на окупованих територіях – це ілюзія, бо ніхто не обрахував ціну цього питання і де взяти гроші. Нам слід радше думати про те, як насаджувати культуру підприємництва, систему мікрокредитів, психологію малого та середнього бізнесу, бо саме представники національної буржуазії є головною рушійною силою вирішення певних проблем. Якщо в нас, за різними даними, від 1,5 до 1,8 мільйона внутрішньо переміщених осіб, то це людський ресурс, який може створити басейн сухого плавання для реінтеграції Донбасу і Криму. В нас є зацікавлені партнери. Це, щонайменше, Молдова і Грузія, які мають подібні проблеми. Маємо з ними говорити, як нам виступати єдиним фронтом. В  сучасній «Сovid-19»-світовій політиці ми не можемо розраховувати на силу тільки однієї держави, якою б потужною вона не була.

Далі будувати реінтеграцію Донбасу на збереженні світогляду Радянського Союзу неможливо. Але замінити цей укорінений в цьому регіоні світогляд наразі майже нічим, визнали експерти. Вони закликали розробити і впровадити перспективний світогляд нової України, який би був скерований у майбутнє, а не в минуле, і став привабливіший для молоді Донбасу, ніж те, що йому здатна запропонувати Росія.

Вільгельм Смоляк