Темпи виконання угоди про асоціацію України з Європейським Союзом цього року вдвічі менші за попередній рік, засвідчив аналітичний звіт громадської організації «Мережа захисту інтересів АНТС», який був оприлюднений у Києві за підсумками першого року роботи Верховної Ради з монобільшістю від партії «Слуга народу». Водночас, як виглядає з результатів звіту, на локальному та регіональному рівні населення і місцева влада підтримує ідею євроінтеграції України. Які саме дії слід вчинити українському уряду і парламенту, щоби зберегти підтримку суспільством євроінтеграційного курсу України – в матеріалі нашого київського кореспондента.
Попри те, що курс на євроінтеграцію лишається незмінним і закріплений в Конституції України, темпи зближення держави з Євросоюзом сповільнюються, зазначив під час оприлюднення доповіді «Мережі захисту інтересів АНТС» її експерт Ярослав Сидорович:
- 2019-го року було 42 відсотки виконання угоди про асоціацію, а 2020-го – лише 26 відсотків, але ще до кінця року є час. Та треба розуміти, що кількість завдань збільшується. Цього року таких завдань стало більше на 318, з них виконані тільки шість, а ще 312 є «в процесі». Коаліційною угодою фактично вважається передвиборча програма партії «Слуга народу», яка містить 74 зобов'язання. На жаль, жодне з них не виконане. Зокрема, зобов'язання з реформи правоохоронних органів, економічної стратегії, не приділялася увага інфраструктурі, національній ідентичності і громадянській владі. Скорочення навесні фінансування культури і освіти не відповідає передвиборчій програмі партії «Слуга народу».
Відданість курсу на євроінтеграцію стала частиною передвиборчих програм нинішнього президента України Володимира Зеленського та його партії «Слуга народу», яка торік сформувала у Верховній Раді монобільшість. Проте нинішня влада не спромоглася докласти зусиль з виконання цих програм та конституційно закріпленого зовнішнього курсу України на зближення з ЄС, зазначила експертка зі стратегічних трансформацій Наталія Микольська:
- Однією з обіцянок президента Зеленського була підготовка економічної стратегії України. Відповідно, стратегія наших економічних відносин з ЄС мала би бути частиною цієї стратегії. Тоді ми би йшли в напрямку перегляду угоди про асоціацію з ЄС з конкретним баченням, які сектори ми розвиваємо, який в нас пріоритет і що ми хочемо отримати. Що ми маємо після року роботи парламенту і монобільшості? Економічної стратегії нема, немає розвитку економічних відносин з Євросоюзом, є лише експортна стратегія, яка була затверджена ще урядом Гройсмана. Немає економічного дослідження, що в нас відбувається з торговельною частиною угоди про асоціацію з ЄС, немає дослідження, що нам було би вигідно переглянути і що зі свого боку готова запропонувати Україна. Бо перегляд є двостороннім процесом.
За підсумками законотворчості нової парламентської більшості 2020 року був помітний прогрес у сфері євроінтеграції в економічній політиці і в галузевому розвитку. Але вкрай мало уваги було до гуманітарної політики, безпеки і оборони, а також соціальної політики. Голова парламентського комітету з євроінтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе сказала, що за останні місяці істотно знизилося присутність питань євроінтеграції в діалозі між Кабміном і Верховною Радою:
- На рівні гасел, на рівні мети ніхто не скасував нашого курсу на євроінтеграцію. Але в реаліях ми маємо імітацію євроінтеграційної законотворчості. Головна імітація – це управління державою, а всі решта – її наслідок. Мені дуже прикро, що за цей рік були зруйновані напрацювання щодо інституційної спроможності, всі ці роз'єднання-з'єднання міністерств. Все це не могло не вдарити по нашій спроможності виконувати угоду про асоціацію з ЄС. 2021 рік дає можливість перегляду цієї угоди. Мені би хотілося, щоби підготовка до цього відбувалася із залученням бізнес-асоціацій, громадянського суспільства і в тому числі й депутатів парламенту, які би мали розуміти, із чим уряд хоче іти до Європейського Союзу.
Теперішня віцепрем'єрка з європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанишина не погодилася з тезою Климпуш-Цинцадзе про імітацію зусиль євроінтеграції. За її словами, цю роботу зараз Кабмін провадить «найбільш системно за останній час». Віце-прем'єрка визнала, що у співпраці парламенту і Кабміну в питанні євроінтеграції були певні непорозуміння, але зараз все вже виправлено. Дещо критичніше оцінює ситуацію експрем'єр першого року правління президента Зеленського і його партії Олексій Гончарук. Він назвав зусилля з євроінтеграції минулого і теперішнього року «не провалом, але й не проривом». Гончарук нагадав про «завершення надскладних переговорів про транзит газу», реформу державного монополіста «Нафтогазу України», з якого була виділена функція транзиту газу, а також «наведення порядку» на енергетичних ринках:
- Провалом в євроінтеграційних і взагалі реформах є те, що Служба безпеки України і досі не реформована. Це величезна проблема і для бізнесу, і для економічного розвитку і взагалі грандіозний прорахунок в минулому сезоні. Треба прибрати Службу безпеки від бізнесу і перетворити її на сучасний орган, який має дбати про загрози національній безпеці.
Наразі євроінтеграцію України підтримує 60 відсотків українців, повідомив перший заступник директора Центру «Нова Європа» Сергій Солодкий. При цьому він послався на результати дослідження «Евромапа». При цьому експерт зазначив, що менше 10 відсотків студентів залучені до програми освітньої мобільності – можливості вчитися в зарубіжних вишах і брати участь у міжнародних освітніх проєктах. Солодкий назвав це «хворобливим відставанням», адже висока освітня мобільність студентів позитивно впливає на формування нових еліт, яких так потребує Україна:
- Через невиконання курсу на європейську інтеграцію втома від української зовнішньої політики може з'явитися не тільки в «дуже стурбованих» партнерів на Заході, а й в самих українців. Ми не зійшли з курсу на євроінтеграцію, ми, на щастя, не дискутуємо, куди йти Україні – в ЄС чи до Євразійського союзу. Ми дискутуємо про те, якими темпами йти до Євросоюзу. Дуже позитивно бачити, що по окремих секторах Донецька та Луганська області демонструють зростання. Наприклад, у Донецькій області спостерігалася хороша динаміка спорудження нових доріг. За показниками ґендерної рівності східні та південні області мають кращі показники, ніж західні області. В Білорусі, Казахстані і навіть у Росії на Україну дивляться як на модель, нехай це навіть ворожа модель для багатьох росіян. Саме тому Україна має демонструвати не косметичні зміни, а докорінні реформи. Європейська інтеграція – дуже серйозний інструмент протидії російській агресії.
Всі учасники дискусії погодилися із тим, що для прискорення євроінтеграції України має бути єдність депутатів парламенту і уряду в ухваленні потрібних для цього законів. Покладатися тут лише на монобільшість партії «Слуга народу» не варто.
Запрошуємо послухати звуковий файл передачі
Вільгельм Смоляк