9 грудня сповнився рік по тому, як лідери країн «норманської четвірки» – України, Німеччини, Франції та Росії - погодили в Парижі кілька рішень зі врегулювання війни на Донбасі. Але як довело дослідження Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та Школи політичної аналітики Національного університету «Києво-Могилянська академія», опитування громадської думки з вересня 2019 по листопад 2020 року засвідчили розгубленість більшості українців щодо реалізації паризьких домовленостей в Україні нехіть українського суспільства до цілої низки ініціатив президента Зеленського зі впровадження рішень паризького саміту.
За рік від часу саміту нормандської четвірки в Парижі українці не побачили дій адміністрації президента Зеленського з наближення миру на Донбасі. Запроваджене у липні цього року перемир'я на лінії зіткнення стало єдиним успіхом виконання паризьких домовленостей лідерів норманського формату не лише з часу президентства Володимира Зеленського, а й за всю історію війни на Донбасі, стверджують автори дослідження. Проте, згідно зі серпневим опитуванням населення, 37,1 відсотків українців очікували, що перемир’я буде тимчасовим і не наблизить мир, а ще 9,8 відсотка - що перемир’я лише погіршить становище українського війська. Тільки 26,9 відсотка опитаних вірили в успіх перемир'я.
Проте політична аналітикиня фонду «Демократичні ініціативи» Марія Золкіна зазначила, що такі очікування суспільства були недаремними і що насправді йдеться не про припинення вогню, а лише про зниження активності обстрілів:
- По інших пунктах Україна не може домогтися прогресу, бо це стосується відповідальності Росії: допуск Червоного Хреста до ув'язнених на окупованій території, безперешкодна робота спостережної місії ОБСЄ, не обговорюються погоджені Україною списки на обмін полоненими більш, як півроку, блокується відкриття нових пунктів пропуску через лінію зіткнення і так далі. Ми свою частину роботи зробили, треба симетричні кроки з боку Росії, яка нічого не робить, і в результаті все стоїть на місці.
Ідея створення Національної платформи примирення і єдності, яку команда президента Зеленського просувала навесні цього року силами радника РНБО Сергія Сивохо, так і не стала зрозумілою більшості українців. Опитування населення довело, що більшість не спромоглася визначилася зі своїм ставленням до цієї ініціативи. Кожен третій опитаний відмовився відповідати, або обирав варіант «важко сказати» (36,3 %). Другою найпопулярнішою відповіддю стало невизначене «і так, і ні» - 15,8 відсотка респондентів.
В березні адміністрація Зеленського провела через українську делегацію в Тристоронній контактній групі рішення створити консультативну раду за участі десяти представників ОРДЛО. Попри провал цієї ініціативи, вона поставила на порядок денний питання про визнання легітимності представників самопроголошених ДНР/ЛНР. Та лише 20,5 відсотків українців схвально відгукнулися на цей крок, тоді як проти нього були майже 40 відсотків, сказано в тексті дослідження. 2020 року в українському суспільстві панувала невпевненість щодо будь-яких миротворчих ініціатив на тлі безрезультатних переговорів із Росією попередніми роками. Політика Зеленського з реінтеграції ОРДЛО також не здобула підтримку українського суспільства. Перед паризьким самітом у листопаді 2019 року лише 14 відсотків українців були готові заради миру на будь-які компроміси. А вже у липні цього року їх стало 20 відсотків. Водночас побільшало і тих, хто виступає за мир з позиції сили - 21,7 відсоток, що є найвищим показником від 2015 року. При цьому частка поміркованих знизилася до 48,3 відсотка. Суперечливі дії команди президента посилювали розкол між прихильниками будь-яких поступок Росії і прибічників силових дій на Донбасі, підсумували автори дослідження. На їхню думку, опитування громадської думки за 2020 рік доводять, що все це лише ускладнює формулювання і просування компромісних рішень.
- Донбас і завершення війни – це ключові центральні теми для Зеленського. Але він сам себе заводить у пастку, коли обіцяє мир, але не може його досягти. Тому ті, хто виступає за будь-які компроміси з Росією, критикує президента за відсутність результату. А ті, хто за сценарій повернення Донбасу військовим шляхом, теж його критикують за надто амбівалентну позицію. Тому найкращим виходом для влади є ухвалити рішення і рухатись до його втілення. Наприклад, до перегляду мінських угод.
Більшість українців не вважають, що політика держави щодо реінтеграції тимчасово окупованих територій Донбасу є цілком ефективною. Зокрема, через незрозумілу і невизначену політику влади від березня по вересень 2020 року незначно зменшилася кількість респондентів, які схвалюють введення миротворчої місії ООН по всій тимчасово непідконтрольній території Донбасу, зазначив директор Школи політичної аналітики Києво-Могилянської академії Максим Яковлєв. За словами експерта, це означає що населенню справді важко визначитися з ефективністю політиків:
- Ми питали у населення у вересні цього року про те, як вони оцінюють ефективність політики держави щодо реінтеграції тимчасово окупованих територій Донбасу... «Цілком неефективно», «частково неефективно» превалюють. Є великий шматок «середньоефективно» і «важко сказати», відмова сказати теж займає десь п'яту частину. «Цілком ефективно» оцінює майже 2 відсотка, це просто покривається похибкою. «Частково ефективно» - 7,5 відсотка.
Період 2021–2022 років може бути «вікном можливостей» для України, щоб підготувати і запровадити продуману, прийнятну для більшості громадян політику деокупації та реінтеграції ОРДЛО, зазначив директор Фонду «Демократичні ініціативи» Олексій Гарань. Він порадив президенту Зеленському ініціювати створення миротворчої місії ООН на Донбасі, утриматися від політичних рішень, які розколюють суспільство, та радитись з громадянським суспільством при призначенні членів Тристоронньої контактної групи:
- Зрозуміло, що люди, які ще вірить в Євразійський союз і думають, що це внутрішній український конфлікт, обстоюють точку зору Росії. Вони більш схильні на поступки Росії. Враховуючи той факт, що зараз кількість прихильників Євразійського союзу в Україні різко обвалилася і складає 10 відсотків плюс, і враховуючи той факт, що абсолютна більшість українців вважають, що це конфлікт з Росією, а не внутрішньо український конфлікт, таким чином дійсно більшість українців не готові іти на будь-які поступки Росії заради досягнення миру. Президент Зеленський говорив про те, що він пробує зараз діалог з Росією і певні поступки які мають дати результат протягом року. І якщо цей план а не здійсниться то буде план «Б». План «А» не спрацював, і зараз щось готується замість цього. Зокрема має бути рішення РНБО. Що буде в цьому рішенні принципово нового ми не знаємо. Але необхідно оновити редакцію закону України про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету на тимчасово окупованих територіях. Ми маємо прийняти зміни до законодавства які регулюють питання перехідного правосуддя у разі відновлення контролю над ОРДЛО.
Окремо Гарань порадив міністерству культури та інформаційної політики розробити та втілювати інформаційну кампанію з висвітлення позиції держави щодо реінтеграції окупованих територій Донбасу.
Автори оприлюдненого дослідження пропонують владі поширювати інформацію щодо діяльності державних органів, роз’яснювати необхідність перехідного правосуддя, зокрема амністії, пояснювати потребу підтримувати внутрішньо переміщених осіб з тимчасово окупованих територій, проводити активну комунікаційну та адвокаційну кампанію щодо комплексу таких заходів з реінтеграції, яка сприяла б зменшенню політичних спекуляцій й популізму.
Запрошуємо послухати звукову версію передачі в доданому файлі
Вільгельм Смоляк