Уряд України взявся реформувати державного монополіста з виробництва зброї та бойової техніки – концерн Укроборонпром. На продаж виставлені перші 18 підприємств, а сам концерн планують ліквідувати вже наступного року. В грудні був призначений новий гендиректор Укроборонпрому. В офісі президента України заявили про «реальний початок реформи цієї галузі після величезних зволікань впродовж 29 років». Незалежні експерти схвалюють цю стратегію, але мають намір відстежувати корупційні ризики під час реформи.
Державний концерн Укроборонпром є стратегічним виробником озброєння та військової техніки в Україні. Він об’єднує понад 100 державних підприємств та заводів. До його складу входять підприємства з авіабудування та авіаремонту, двигуно- та турбінобудування, артилерійських та радіолокаційних систем, суднобудування; ракетобудування; виготовлення боєприпасів та бронетехніки. Крім них, до складу концерну входять понад 10 конструкторських бюро з розробки, проектування та дослідження, а також 6 компаній-спецекспортерів.
Віцепрем'єр України і міністр зі стратегічних галузей промисловості Олег Уруський заявив, що Фонду держмайна будуть передані десятки підприємств, які не стосуються оборонної промисловості, замовлень і активів. І лише близько 60 високоефективних підприємств передбачається акціонувати і створити з них 6 голдингів під егідою керуючої компанії «Оборонні системи України», зазначив віцепрем'єр:
– Це радарні системи, високоточне озброєння, морські системи, ремонт, спецхімія, боєприпаси і бронетехніка. Інша складова – це все, що стосується аерокосмічного комплексу. Вона зачіпає ще підприємства, які сьогодні в управлінні Державного космічного агентства України, до якої долучаться також і підприємства авіаційної галузі, що перебувають у складі Укроборонпрому. Таким чином, в другій державній компанії буде сконцентровано три голдинги: голдинг «Антонов», голдинг двигунобудівний і ракетно-космічний.
Віцепрем'єр Уруський наголосив, що сповнений рішучості завершити оборонну реформу якомога скоріше:
– Я є прихильником того, щоби це було якомога швидше. Зрештою, ми мали зробити цю реформу 15 років тому. Але враховуючи те, що підприємства перебувають в різній стадії економічного і фінансового розвитку, процес корпоратизації для кожного з них забере різний час. Я сподіваюся, що впродовж шести-восьми місяців ми зможемо це зробити.
Своєю чергою, радник глави офісу президента зі стратегічних комунікацій національної безпеки та оборони Олексій Арестович заявив, що для цього є вагома підстава – єдність всіх органів влади, які зацікавлені в якнайскорішому запровадженні оборонної реформи:
– Після величезного періоду зволікання, величезних проблем, які накопичилися за 29 років, нарешті процес пішов, і це головна новина. Процес пішов і є повна згода уряду, профільного парламентського комітету, офісу президента і нового керівництва Укроборонпрому щодо реформування.
Необхідність насичення українського війська сучасною зброєю і бойовою технікою виникла після початку бойових дій на Донбасі, кажуть військові експерти. Саме ця потреба, на їхню думку, прискорила реформу Укроборонпрому, сказав заступник директора київського Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Михайло Самусь:
– Укроборонпром був створений режимом Януковича, щоби контролювати експортні потоки. Він був створений у вигляді державного концерну, який просто взяв під контроль спецекспортерів і виробництво. Ця система стала ідеальною для реалізації будь-яких корупційних схем, оскільки вона не входила до системи виконавчої влади. Коли Янукович втік після Революції Гідності, наступного ж дня Укроборонпром треба було ліквідувати. Та, очевидно, люди, які прийшли до влади на той момент, зрозуміли, що Укроборонпром можна використовувати в своїх інтересах.
Підтримку оборонній реформі висловив і член правління Українського інституту безпекових досліджень Валентин Бадрак. Він впевнений, що перетворення підприємств державного концерну на акціонерні товариства дозволить їм працювати за стандартами Організації економічної співпраці та розвитку (OECР) і залучати біржовий капітал. За приклад він навів перший такий галузевий голдинг «Радарні системи», до якого вже увійшло 10 галузевих підприємств з виробництва радарів і спецтехніки.
– Такі галузеві голдинги матимуть свої власні торгові доми і права спецекспортерів. Це дуже важливо, тому що після реформи вони мають стати акціонерними товариствами, корпоратизованими, і будуть готові приймати до свого складу приватні, а може й навіть іноземні підприємства. До цього, коли Укроборонпром був негнучким закостенілим монолітом, коштом успішних підприємств закривалися «дірки» з виплати зарплати та інших видатків на підприємствах, які не мали замовлень і стали абсолютно непотрібним тягарем для оборонної промисловості. Але при цьому є цікава думка, яку ми дуже підтримуємо – створити спеціальний фонд для розвитку оборонної промисловості із тим, щоби продавати такі підприємства на офіційному майданчику електронної системи публічних закупівель України ProZorro. А кошти від продажу цих непотрібних оборонній промисловості підприємств скерувати на створення нових голдингів та структур. Головна ідея – створити більш гнучку конструкцію оборонної промисловості, яка буде здатна працювати за світовими правилами і стандартами.
Згідно з оприлюдненою 9 грудня програмою Transparency International «Оборона та безпека», Індексом доброчесності в оборонному врядуванні (GDI) для 15 держав Східної та Центральної Європи, за 2020 рік Україна отримала 41 бал зі 100. «Це означає наявність високих корупційних ризиків у секторі оборони», – сказано в Індексі. Останніми роками тема причетності до корупції в ОПК найвищих посадовців була однією з провідних в українській пресі. Нинішня реформа, за словами гендиректора Укроборонпрому Юрія Гусєва, має продемонструвати високий ступінь прозорості і мінімізації корупційних ризиків:
– Укроборонпром пережив багато корупційних скандалів. Наступного року Укроборонпром припинить своє існування. Нові голдингові компанії працюватимуть за принципами корпоративного управління, за принципами прозорості, щоби забезпечити уникнення будь-яких корупційних чи інших ризиків в такій важливій стратегічній галузі як оборонно-промисловий комплекс.
Але опитані військові експерти радять не поспішати з висновками. Адже після звільнення Гусєва за власним бажанням з високої посади в Міністерстві оборони України, де він працював в 2014-2015 роках, його прізвище виникало у справах про завищення ціни під час закупівлі палива для армії, а також будівництва квартир для військовослужбовців.
Очільник Агенції з перспективних науково-технічних розробок UA.RPA, адмірал Ігор Кабаненко назвав виголошений Гусєвим стратегічний підхід до реформи Укроборонпрому адекватним. Але порадив пильно відстежувати тактику впровадження реформи.
Вільгельм Смоляк