Під час понеділкової зустрічі у столиці Румунії лідери держав східного флангу НАТО – так званої Бухарестської дев’ятки – закликали відправити на південь та схід Європи більшу кількість солдатів Північноатлантичного альянсу у зв’язку із найновішими агресивними і дестабілізаційними діями Росії у регіоні. У відеозустрічі лідерів дев’яти держав Центральної та Східної Європи взяв участь, серед інших, президент США Джо Байден, який закликав, зокрема, до зміцнення зв’язків між Європою та Сполученими Штатами.
Країни так званого східного флангу НАТО, тобто Польща, Румунія, Литва, Латвія, Естонія, Угорщина, Словаччина, Чехія та Болгарія, закликали перекинути додаткові підрозділи союзних військ на схід на південь Європи. Про це говорив, серед інших, президент Румунії Клаус Йоганніс після понеділкової зустрічі у Бухаресті президентів держав так званої Бухарестської дев’ятки.
Румунський лідер наголосив, що дії Росії у регіоні є дуже тривожними і вони посилюють атмосферу небезпеки:
«НАТО мусить зміцнювати захист і стримування на східному фланзі, від Балтійського до Чорного моря. У межах дискусії із президентом Байденом ми розмовляли про збільшення військової присутності союзників, зокрема США, у Румунії та на всьому східному фланзі».
Від 2014 року НАТО здійснює активні заходи на Сході Європи. Це відповідь на анексію Криму Росією та вибух конфлікту на Сході України. До Польщі та країн Балтії відправлено додаткових солдатів, створено нові підрозділи швидкого реагування, нові командування та збільшено число навчань у Європі.
Останніми тижнями Росія відправила кількадесят тисяч солдатів на кордон з Україною. Наразі тільки частина військ повернулася із прикордонної території. Це показує, що НАТО мусить реагувати, - наголосив у Бухаресті президент Польщі Анджей Дуда:
«Наша зустріч Бухарестської дев’ятки відбувалася у той самий час, коли тут, на терені Румунії, відбуваються великі військові навчання Defender-Europe, у яких бере участь 28 тисяч солдатів із 26 держав Північноатлантичного альянсу, зокрема солдати з Польщі, котрі спільно із американськими солдатами провели ефективну повітрянодесантну операцію».
Президент Анджей Дуда також наголосив, що найбільшим гарантом миру у світі є Сполучені Штати. Польський лідер вказав, що побоювання та занепокоєння держав регіону багато років залишаються незмінними:
«У всіх виступах звучали подібні акценти, пов’язані із питанням погляду на східний напрямок і очевидного та зрозумілого сприйняття майже постійної небезпеки, що протягом багатьох років знову з’являється звідти як привид щодо нашої частини Європи».
У цьому контексті Дуда нагадав про події останніх років у Грузії та Україні. Він також звернув увагу на ситуацію в Білорусі та на питання, «з якою Білоруссю ми будемо мати справу в найближчі роки – чи буде Білорусь суверенною і незалежною, чи ні».
У свою чергу, голова Бюро національної безпеки Польщі Павел Сольох в ефірі Польського радіо сказав, що НАТО та Європейський Союз повинні взаємодіяти для збереження безпеки в Європі. За його словами, євросоюзні установи повинні зосередитися на політичних кроках, натомість роль НАТО – здійснення натиску на військовій арені.
Голова Бюро нацбезпеки наголосив, що на саміті лідерів держав Бухарестської дев’ятки у Бухаресті опрацьовано спільну позицію щодо втручання Росії у цілісність України:
«Мова йде про небезпеку, яку несе Росія, а з іншого – метою є збереження цілісності України і ми не змиримося із жодними порушеннями її території. Йдеться також про підтримку України, Грузії та Молдови у прагненні до структур Заходу».
Павел Сольох додав, що головним посланням саміту B9 у Бухаресті є наголошення на значенні держав так званого східного флангу НАТО для безпеки у Європі.
У кінцевій декларації зустрічі в Бухаресті лідери країн східного флангу також засудили російські диверсійні дії в Європі. Вони написали про вибух на складі боєприпасів у Чехії сім років тому, у якому підозрюють російські служби, а також про незрозумілі та подібні дії Росії в Болгарії. Політики підкреслили, що НАТО не може закритися від можливих нових членів Альянсу, і заявили про співпрацю з Україною та Грузією.
Польський експерт із міжнародної політики та журналіст з Польського пресового агентства (PAP) Ярослав Ґузи на хвилях Польського радіо 24 звернув увагу, що найважливішим пунктом у питанні безпеки нині є регіон Чорного моря.
«Чорне море є нині найбільш запальним пунктом на східному фланзі НАТО. Фактично на саміті Бухарестської дев’ятки здійснили огляд усього східного флангу, починаючи від держав Балтії, котрим загрожує порушення їхнього повітряного простору російськими літаками, далі - країн, що межують з Україною, яка є центральним місцем, де гинуть люди внаслідок агресії Росії, і закінчуючи Чорним морем, де ми нещодавно спостерігали зростання напруженості через розгортання додаткових російських військ. Росія здатна на все, і всі ці країни східного флангу НАТО дуже добре це розуміють».
За словами польського експерта, США здійснюють рішучі кроки на захист нашого регіону:
«Сполучені Штати здійснюють рішучу політику підтримки України разом із союзниками. Польща відіграє тут значну роль. Деякі оглядачі були стурбовані тим, що остаточно американські кораблі не зайшли у Чорне море, але це така спроба політики Джо Байдена. Вона передбачає здійснення певних кроків, але не радикальних. Це сигнали Росії. Вони свідчать про рішучість. Про це свідчить теж візит державного секретаря США до Києва. Це був другий політик після польського міністра закордонних справ, який відвідав столицю України. Рішучість ми бачимо як з боку держав Бухарестської дев’ятки, так і з боку американської адміністрації. У потребі набагато сильніших зв’язків і необхідності присутності США в Європі значно більше переконані саме країни східного флангу НАТО, тобто держави, котрі насправді відчувають російську загрозу, на відміну від деяких західноєвропейських союзників».
Водночас, на переконання Ярослава Ґузи, США нині дуже добре розуміють значення нашої частини європейського континенту. Він нагадав, що із припиненням холодної війни у Вашингтоні вирішили, що цей регіон перестає бути стратегічно важливим:
«Цей регіон був важливим у період холодної війни. Нагадаю, що падіння Радянського Союзу і комуністичної системи наступило саме у результаті подій в Центральній та Східній Європі, а також в Росії. Але від моменту, коли Росія здійснила агресію спочатку в Грузії, а потім в Україні, тобто на європейському континенті, американці знову зрозуміли, що цей регіон є стратегічно важливим. Це випливає із російської політики, тобто таке постійне питання безпеки, стратегічного суперництва США і Росії на цьому терені».
За словами Ярослава Ґузи, сьогодні українські політики та суспільство дуже добре розуміє, як і поляки у 1990 роках, що остаточна безпека країни і її суверенітету у нашому регіоні світу дає тільки членство в НАТО. Він переконаний, що українці будуть до цього прагнути, хоча цей шлях, як вважає експерт, буде тривалим та дуже складним у зв’язку із рядом передусім внутрішніх проблем в Україні.
Додамо, що під час свого другого дня візиту до Румунії президент Анджей Дуда спільно з президентом Клаусом Йоганнісом взяли участь у військових навчаннях «Justice Sword 21», у яких беруть участь також польські військові. Це одна із частин широкомасштабних військових маневрів за участі військ США у Європі «Defender-Europe 21».
У свою чергу, за тиждень розпочинаються наступні навчання «Steadfast Defender», їхній третій етап також відбудеться в Румунії, а серед учасників будуть теж поляки. У тих маневрах візьмуть участь 4 тисяч солдатів сил швидкого реагування і майже 600 одиниць техніки.
IAR, PR24/Т.А.