Минулого року Україна започаткувала дипломатичну ініціативу "Кримська платформа", яку в подальшому планується перетворити на міжнародний координаційний механізм з повернення проблеми незаконної анексії Криму Росією до порядку денного, захисту прав людини в Криму та сприянню деокупації півострова. Перший саміт Кримської платформи призначений на кінець серпня цього року в Києві. Але громадські експерти з Центру оборонних стратегій за підтримки міністерства закордонних справ України вже розпочали вироблення головних принципів та напрямків діяльності цієї ініціативи.
Першими результатами роботи великої групи громадських експертів з підготовки першого саміту Кримської платформи стала публікація дослідження з розробки детального плану з повернення анексованого півострова. В березні уряд України затвердив Стратегію деокупації та реінтеграції тимчасово окупованого Криму. А як сказала перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова, в українському парламенті триває робота з ухвалення необхідних законів:
– Парламентський вимір – є дуже конкретні результати. В грудні минулого року ми засвідчили запуск міжфракційного об'єднання Кримської платформи. Це одне з найбільших міжфракційних об'єднань, яке дійсно об'єднало представників усіх політичних сил. Це той приклад, коли навколо спільних цінностей і навколо загальної мети об'єднуються різні характери, різні політичні сили, під різними політичними прапорами. Ми напрацювали пакет законів, які мають бути частиною внутрішнього домашнього реагування. Буквально днями ми святкували успішне голосування за дуже довгоочікуваний закон про корінні народи України, яким кримських татар інші народи було оголошено корінними. Це викликало величезну істерику Росії. Кримська платформа в парламенту вже демонструє результати, але попереду є домашня робота і йдеться про закон про санкції, закон про політичних в'язнів та інші закони, що мають стати частиною нашої внутрішньої відповіді.
Центр оборонних стратегій оприлюднив п’ять досліджень, в яких аналізуються різні аспекти окупації Росією Криму. Експерт цього Центру Андрій Риженко назвав чотири сценарії військових дій, до яких може вдатись Росія. Серед них – висадка десанту в районі Бессарабії, захоплення південних областей України і позбавлення її доступу до моря, силове відновлення Росією постачання дніпровської води до Криму, перетворення Азовського моря на внутрішнє "російське озеро" і воєнна експансія Москви в Середземному морі. Протидіяти цим сценаріям, на думку Риженка, слід одразу по кількох напрямках:
– Перш за все, необхідна структурована і ефективна державна політика стосовно питань Криму. По-друге, необхідно продемонструвати Україні і світу відданість захисту прав українців, кримських татар та нацменшин, які зараз проживають на півострові. Слід вирішувати питання деокупації Криму невійськовими засобами, застосовуючи політику, економіку, інформаційні засоби. Необхідно працювати в міжнародних і національних судах, щоб притягувати Росію до відповідальності за окупацію Криму. Захистити нашу державу з моря, щоби не допустити того, що сталося 2014 року. Добре відомо, що росіяни значно наростили свій воєнний потенціал в Криму і фактично відновлюють зараз статус Кримського півострова, як непотопаючого авіаносця, як це було в Радянському Союзі. Дуже серйозно посилюється компонента наступальна, ударна, ракетна, радіоелектронної боротьби і підводних човнів. Чорноморський флот Росії – це проєкція російської воєнної сили на Середземне море, північну Африку, Близький Схід для протистояння Сполученим Штатам і Великобританії. Сили, які вони тримають на Чорному морі, становлять серйозну загрозу для країн Європи.
Своєю чергою, заступниця голови правління Центру оборонних стратегій Аліна Фролова нагадала, що міжнародна російська загроза в Чорному морі та розбудованих в Криму військових позицій означає, що з точки зору Кремля, Росія вже розпочала війну зі Сполученими Штатами Америки, країнами НАТО і всім західним світом. А отже, як переконана дослідниця, цей курс становить загрозу всій західній цивілізації і вимагає протидії у спосіб дипломатичних та економічних санкцій:
– Нам слід мати механізми зниження можливостей Росії та її спроможності у військовій сфері. Після окупації Криму Росія захопила, в тому числі й підприємств, що були в Криму, анексувала їх. Цікавим фактом є те, що ці підприємства були включені виробничий ланцюг саме військово-промислового комплексу. Якщо ми говоримо про санкційну політику, скеровану проти військово-промислового комплексу, то ми не лише знижуємо економічний потенціал Росії, ми знижуємо її можливість розробки і виробництва якісного військового обладнання і систем. Наприклад, ми вже бачили катери, що намагалися наздогнати британський корабель Defender, і в яких просто згоріли двигуни. Тому що на російських катерах через неможливість доступу до західних постачань замість німецьких двигунів стояли китайські, що не були пристосовані до ведення таких дій. Це є практичне втілення санкцій, які впливають на російську обороноздатність і неможливість проекції сили Росією.
Але діяльність Кримської платформи має охоплювати не тільки політичні, економічні та військові компоненти , а й захистити культурну спадщину окупованих Москвою територій, зазначила Експертка Центру оборонних досліджень Катерина Бусол:
– Очікуємо від президента України підписання змін до Кримінального кодексу, який має розширений перелік злочинів проти культурної спадщини? зокрема воєнних злочинів, воєнних злочинів і злочинів проти людяності. Це дасть необхідний інструментарій національним слідчим органам правильно кваліфікувати ці порушення й аргументовано про них говорити в Міжнародному кримінальному суді, Міжнародному суді ООН та в інших судах, в яких Україна має провадження проти Росії. По-друге, Україна має більш активно використовувати спеціальні механізми Організації Об'єднаних Націй. Є широкий спектр спеціальних доповідачів з питань корінних народів з культурних прав і прав жінок, до яких треба направляти спеціальні повідомлення стосовно Криму і різних безпекових компонентів, порушень щодо культурної спадщини. Дуже важливо щоб західні держави, їх дипломатичні представники не відвідували виставки Айвазовського, чи виставки інших артефактів з Криму, які незаконно були вивезені до Москви. Щоби вони запроваджували імпортні обмеження на імпорт культурних цінностей з Росії, тому що є загроза що вони походять з окупованої території і тимчасова неконтрольованих територій, що потерпають від збройного конфлікту з Росією.
Оцінки українських експертів вже підтримані висновками західних експертів. 12 березня постійна представниця США при ООН Лінда Томас-Грінфілд під час виступу на засіданні ООН по Криму заявила, що окупація Росією Криму є не лише проблемою України, а становить загрозу всій міжнародній безпеці.
Вільгельм Смоляк