Українська Служба

Гібридна війна Лукашенки та Путіна проти ЄС

23.08.2021 18:43
Чимало вказує на те, що напруга на польсько-білоруському та білорусько-литовському кордонах зростатиме
Аудіо
  • Гібридна війна Лукашенки та Путіна проти ЄС
 -    ,
На польсько-білоруському кордоні перебуває група іммігрантів, завезених сюди лукашенківськими службами PAP/Artur Reszko

Торік білоруське суспільство ставило опір фальсифікаціям Лукашенки на президентських виборах. Лукашенка придушив бунт земляків і напряму почав виконувати накази силових структур Путіна. Навесні цього року режим Лукашенки почав реалізувати чергову операцію, направлену проти держав східного флангу НАТО та ЄС – спеціальними літаками сатрапи Лукашенки привозять мігрантів із Сирії, Лівії, Іраку та інших запальних регіонів, доставляють їх на кордон Естонії, Литви та Польщі й буквально насильно витісняють на території цих держав, а потужні гроші на цих операціях заробляє син Лукашенки. Путін до своєї гібридної війни проти ЄС та НАТО, започаткованої агресією в Україні, залучив спецслужби режиму Лукашенки. Вільнюс наступ на свою територію білоруських прикордонників, які ховають за спинами нещасних мігрантів, офіційно назвав: «гібридною війною».

Польські оглядачі визнають, що провал операції президента США Джо Байдена в Афганістані стабільного виведення американського війська, цивільного персоналу та афганців, які впродовж 20-ти років їм допомагали, вже став спонукою для військових Путіна та Лукашенки зловживати хвилею біженців із Афганістану до підготовки операцій, які породять хаос на кордонах Білорусі з Польщею, Литвою чи Естонією. Експерти передбачають, що хвиля емігрантів з Афганістану досягне за дуже поміркованими даними щонайменше 250 тисяч осіб. Разом із ними ФСБ та ҐРУ Путіна за допомогою КДБ Лукашенки буде намагатися розташувати мережу своїх агентів в Польщі та Литві. Адже Віталія Шишова злочинці Путіна та Лукашенки вбили у Києві саме тому, що він публікував списки агентури ФСБ Путіна та КДБ Лукашенки, яка намагалася прилаштуватися при справжніх білоруських політичних біженцях.

Вільнюс та Варшава мають свідомість цих загроз. Тому тісно співпрацюють при забезпеченні кордонів. Польське відомство закордонних справ спроби нелегального перетину польсько-білоруського кордону визнало: «організованим заходом». Тільки впродовж двох тижнів цей кордон намагалося перетнути майже дві тисячі біженців із Близького Сходу. Тому Варшава прийняла рішення підсилити прикордонників і розташувала на кордоні з Білоруссю тисячу солдатів. Польсько-білоруський кордон нараховує 400 кілометрів – звернув увагу віцеміністр закордонних справ Павел Яблонський:

Зміцнюємо захист нашого кордону, щоб запобігти нелегальній міграції. Всіх інформацій, які маємо на цю тему, не можу переказати. Зате частину цих інформацій вже висвітлювали ЗМІ – відмітили зростання масового руху з Близького Сходу в Білорусь, а потім просування цих мігрантів в напрямку кордонів Європейської Унії, серед іншого, у напрямку кордону з Польщею – отже, справді, це виглядає на організовану операцію.

Прем’єр Польщі Матеуш Моравєцький подякував прикордонникам та солдатам за захист кордонів. Шеф уряду підкреслив, що зміцнення кордону – це відповідь на дії Лукашенки:

Не може бути так, щоб шантаж пана Лукашенки примушував нас приймати будь-кого. Тому серйозна, суверенна держава захищає свої зовнішні кордони, й ми саме так робимо. На підтримку прикордонній сторожі поїхали також військові. Дякую солдатам, дякую функціонерам прикордонної сторожі за ефективну охорону нашого східного кордону.

Оглядач з міжнародних питань тижневика «Sieci» Марек Будзіш вважає, що Лукашенка та Путін тестують можливості дестабілізувати східний кордон Європейської Унії:

Здається, що маємо справу з тим, що можна назвати перевіркою противником, чи стратегічним суперником імунної системи держави. Ці струмені мігрантів, які насамперед проникали в Литву, потім – у Латвію, що примусило владу в Латвії проголосити надзвичайний стан у прикордонних зонах, як здається, ці потоки мігрантів тепер направляють на кордон Польщі. Разом із тим, відбувається ряд інших дій з метою перевірки, наскільки система держав, що межують з Білоруссю, з тим російським світом, здатна чинити опір на тиск та знаряддя впливати чи спроби дестабілізувати. Становище дуже небезпечне. Адже за цим уважно стежать у Москві й за допомогою цього відпрацьовують стратегії тиску на держави, які в розумінні Москви ведуть стосовно неї ворожу політику.

Марек Будзіш, оцінюючи наслідки подій в Афганістані для балансу сил в світі, звернув увагу, що зокрема впродовж останніх місяців з талібами намагалися вести діалог всі найпотужніші сили.

Як представники дипломатії російської, так й китайської останніми тижнями, чи місяцями, вели переговори з представниками талібів, але так насправді, наявно або таємно, вели з ними переговори останнім часом всі, не виключаючи американців із цього списку – отже, це ще нічого не означає. Поки що ми на етапі, коли цей режим щойно формується, чи характер його політики формується і небагато можна сказати. Небагато також можна сказати, хто найбільш скористається падінням уряду президента Ашрафа Гані в Афганістані. Можна сказати, що втратить імідж Америка та весь західний світ, в цьому також НАТО, бо треба пам’ятати, що ця операція проходила в рамках 5 статті Північноатлантичного альянсу. Отже, хто стане прямим бенефіціаром теперішнього становища, зарано казати. Зате, звісно, і це вже помітили лідери європейських країн, наприклад президент Франції, афганська криза ставить Європу перед проблемою нової хвилі мігрантів. Здається, що навіть такої, що може нагадувати 2015 рік. Цю хвилю організуватиме Білорусь й її вона підкріплюватиме. Потенційно це велика загроза і дуже небезпечне становище.

Віцеміністр національної оборони Польщі Марцін Оцєпа в інтерв’ю Польському радіо висловив погляд, що подальший розвиток подій залежить насамперед від напрямків політики талібів в Афганістані.

На даний момент значно злагодили напрямок, принаймні якщо йдеться про зовнішній транспорт. До певної міри дотримують зобов’язань, які взяли на себе в рамках мирних переговорів за участю США, тобто дозволяють на евакуацію. Звісно, ведуть свою політику й не всіх випускають, але немає це таких масштабних ознак, які були б свідченням масових злочинів, які відбуваються в Афганістані. Зате, якщо йдеться про їхні підстави ідеологічні, релігійні, то, звісно, маємо оголошення про обмеження прав людини в Афганістані.

Міністр Оцєпа додав: «Становище, пов’язане із мігрантами на кордоні, – це тест. Російські служби уважно відслідковують реакції, прес-конференції польських політиків і роблять висновки, котрий з них може виконати роль „корисного ідіота”».

Становище в Афганістані постійно аналізують міністри національної оборони та закордонних справ держав НАТО.

Тимчасом у допомогу людям, які залишилися в Афганістані та біженцям включилися польські організації – Польська гуманітарна акція, Польський центр міжнародної допомоги та Польська медична місія почали збір коштів на допомогу афганцям. Деякі політики усвідомлюють, що афганські біженці, які втекли й надалі тікають перед талібами до Узбекистану та Таджикистану, якщо не отримають допомоги на місці, то будуть намагатися нелегально опинитися на кордонах з ЄС.

Євродепутат Кароль Карський сказав Польському радіо, що особи, які таборують на польсько-білоруському кордоні, становлять елемент гібридної війни, яку Лукашенка веде проти Європейської Унії загалом. Карський підкреслив, що режим Лукашенки транспортує цих людей з Іраку.

Прилітають спеціальним авіамостом, який організували між Іраком та Білоруссю, опісля цих людей білоруські служби транспортують на кордони Європейської Унії.

Депутат Сейму від опозиційної Громадянської коаліції Павел Коваль сказав Польському радіо, що Прикордонна служба та Управління з питань іноземців спроможні вирішити проблему біженців на польсько-білоруському кордоні. На думку Коваля, польський уряд повинен започаткувати дії на міжнародній арені з метою охорони кордонів.

Польський уряд повинен вже вести переговори на міжнародному рівні на тему підкріплення охорони кордону, бо це кордон європейський, тобто – з одного боку: добре, що становище під контролем, з другого боку – треба думати, що станеться у випадку спалаху напруги.

Напруга на польсько-білоруському та білорусько-литовському кордонах зростатиме. Чому? А тому, що силовим структурам Путіна це дуже вигідно, і доки канцлер Німеччини Анґела Меркель та її наступник при підтримці Джо Байдена надалі вестимуть бізнес з Путіном, а Європа качатиме євро в Москву за газ, доти режим Путіна матиме кошти продовжувати гібридну війну з Європою. Кандидатів на «корисних ідіотів» Кремля, про яких згадував міністр оборони Марцін Оцєпа, і в Польщі, і в Європі чимало.

Андрій Рибалт