Понад рік минув з часу ухвалення Конституційним судом України рішення про невідповідність Основному закону держави закону про обов'язкове електронне декларування посадовцями своїх статків. Це рішення спричинилося до масштабного протесту під стінами Конституційного суду, відсторонення його голови Олександра Тупицького від посади та термінових заходів з метою порятунку електронного декларування з боку інших органів влади. Антикорупціонери стверджують, що це рішення Конституційного суду завдало непоправної шкоди боротьбі з корупцією в Україні. А його наслідки даються взнаки і досі. Про це йшлося на організованій за підтримки Антикорупційної ініціативи Євросоюзу дискусії «Конституційна криза: рік потому», в якій взяли участь керівники антикорупційних органів, депутати Верховної Ради та громадські активісти.
27 жовтня 2020 року Конституційний суд України ухвалив скандальне рішення, яким фактично було знищено електронне декларування та заблоковано роботу Нацагенції із запобігання корупції, скасовано значну частину результатів роботи Національного антикорупційного бюро, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Вищого антикорупційного суду. Голова Нацагенції із запобігання корупції Олександр Новіков назвав це «чорним днем» не тільки для антикорупційних органів, а й для української державності, бо українці, на його думку, могли втратити можливість контролювати публічну службу:
– 4712 кримінальних проваджень, які розслідувались правоохоронними органами, в тому числі кожне десяте провадження Національного антикорупційного бюро, кожен четвертий на той момент вирок Вищого антикорупційного суду зазнали непоправних втрат. Фактично, особи, що вчинили кримінальні злочини, були звільнені від кримінальної відповідальності. В тому числі, Вищий антикорупційний суд, який належним чином виконав свою роботу, був змушений скасувати вироки, які вже були на той час. Це те, що не вдалося на сьогодні відновити.
Учасники дискусії зазначили, що й досі наслідки рішення Конституційного суду даються взнаки і що загроза реваншу корупціонерів не усунута. Керівник Антикорупційної ініціативи Євросоюзу Аллан Паґ Крістенсен назвав річницю виходу скандального рішення «важливим нагадуванням про те, що архітектура антикорупційних інституцій є крихкою й загрозою може стати одна подія – рішення суду»:
– Зараз на розгляді в Конституційному суді є питання щодо конституційності закону про Вищий антикорупційний суд. Торік наша програма разом з міжнародними партнерами підтримали напрацювання експертного висновку міжнародними експертами. Ми сподіваємося, що це допоможе правовим актам щодо неконституційності чи конституційності закону. Зараз, зважаючи на те, що відбувається два процеси добору керівництва антикорупційних інституцій, нам потрібно пересвідчитися, що цей процес конкурсного добору незалежний і в основі його професійні заслуги, що кандидати відповідають критеріям.
А директор Національного антикорупційного бюро Артем Ситник підозрює існування плану з «нейтралізації антикорупційної інфраструктури задля захисту політичних еліт»:
– Ми отримали записи з кабінету одного з керівників київського суду, якому загрожувала кримінальна відповідальність за незаконне збагачення. І там обговорювалося, як скасувати ті статті, які загрожували цим особам, планувалося, як це буда в Конституційному суді, заявлялося про те, що «в нас в кишені вже три судді, в тому числі й один з Конституційного суду». На жаль, бачимо, що є багато бенефіціарів рішення Конституційного суду і коли є зацікавлення певних осіб щодо певного рішення, воно, на жаль, з'являється. Проявляється певна система: щойно якийсь антикорупційний механізм починає працювати, з'являється рішення Конституційного суду. Проблеми, які до цього призводили, зараз не усунуті. Тому я не можу виключати скасування апеляційної інстанції антикорупційного суду, повторного скасування відповідальності за недекларування. Скоріше за все, так і буде, бо в державі створений прозорий механізм і кожен чиновник як на долоні. Але в політику прийшло дуже багато молодих людей, які зараз багато отримують статків, які не завжди відповідають заявленим доходам. Це, мабуть, через відсутність стратегії в державі. Держава не завжди продумує ризики, коли цей механізм починає працювати. За відсутності стратегії важко передбачити, коли буде супротив політичної системи.
Міністр юстиції України Денис Малюська застеріг, що потенційні небезпеки від рішень Конституційного суду зберігаються, адже досі немає належних механізмів відповідальності суддів. Він вважає, що «крапку в конституційній кризі може бути поставлено лише після внесення змін до Конституції». Своєю чергою, експерт фундації DEJURE Cтепан Берко назвав головним ризиком реваншу корупціонерів недосконалий механізм добору суддів:
– Конституційний суд довгий час ухвалює рішення свавільні і необґрунтовані. Це через те, що туди потрапляють політичні призначенці і люди з числа суддів, які йдуть туди з однієї єдиною метою – захистити суддівську корпорацію від будь-якої підзвітності перед суспільством. І доки в нас буде механізм відбору без жодної перевірки на доброчесність, будемо повторювати той досвід, який маємо зараз.
На відміну від Берка, постійна представниця Верховної Ради в Конституційному суді Ольга Совгиря вбачає головною проблемою діяльності Конституційного суду непрозору процедуру конституційних проваджень, яку суд визначає довільно і на свій розсуд:
– Такої ситуації взагалі немає в жодній державі світу, коли Конституційний суд щось визнає неконституційним і громадяни дізнаються про це з рубрики «політика»: джерело в Конституційному суді повідомило, що сьогодні ухвалено рішення. Це є маркером того, що без процедури по кожному етапу конституційного провадження навести порядок в Конституційному суді абсолютно неможливо. Це стосується починаючи від подачі конституційних звернень і скарг на подання. Зараз все це відбувається в паперовому вигляді. В мене є масові звернення адвокатів юристів з усієї України, які просять, щоби Конституційному суду розказали, що існує електронна пошта. Визначення судді-доповідача: він фактично формує у суддів Конституційного суду уявлення про ту чи іншу справу. На сьогоднішній день розподіл справ між суддями Конституційного суду здійснюється в ручному режимі. Це є нонсенсом, якщо ми намагаємось рухатися до прозорості конституційного провадження. В законопроекті про конституційну процедуру ми пропонуємо, щоби це було автоматизовано, і щоб всі акти Конституційного суду з'являлися в реєстрі в день їх оприлюднення.
Символічно, що в день річниці винесення Конституційним судом рішення про неконституційність електронного декларування Нацагенція із запобігання корупції оприлюднила результати повної перевірки декларації президента України Володимира Зеленського, де були досліджені дані, оприлюднені засобами масової інформації щодо компанії Maltex Multicapital Corp. на Британських Віргінських Островах та будинку в Італії, який належить дружині президента.
Вільгельм Смоляк