Українська Служба

Реакції в Україні на дипломатичні зусилля Заходу

20.01.2022 20:00
В Україні вітають цю дипломатичну активність, але чимало політиків та експертів сумніваються, що вдасться вмиротворити Кремль самими лише переговорами
Аудіо
  • Реакції в Україні на дипломатичні зусилля Заходу
КиївFoto: pxere.com - CCO "domena publiczna"

Після тривалих консультацій із Росією представників США, НАТО й ОБСЄ щодо деескалації воєнної загрози з боку Росії минулого тижня, європейські та американські партнери України взялися до човникової дипломатії. Київ і Москву відвідали міністерка закордонних справ Німеччини Анналєна Бербок, американські сенатори та держсекретар США Ентоні Блінкен. Високий представник ЄС із закордонних справ і безпекової політики Жозеп Боррель після візиту до України взяв участь у перших чотиристоронніх телефонних перемовинах із Державним секретарем США Ентоні Блінкеном, Генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенберґом і Польщею, країною, яка наразі головує в ОБСЄ. В Україні вітають цю дипломатичну активність, але чимало політиків та експертів сумніваються, що вдасться вмиротворити Кремль самими лише переговорами.

Вислови рішучої підтримки суверенітету та територіальної цілісності України, погрози Москві запровадити дошкульні економічні санкції в разі її чергової атаки проти України – такими стали головні теми візиту до Києва на початку цього тижня міністерки закордонних справ Німеччини Анналєни Бербок. Водночас вона заперечила можливість постачання зброї Україні, пославшись на історичну відповідальність її держави перед Україною й Росією. Це спричинило розчарування багатьох українських політиків. Так заступник голови фракції «Батьківщина» у Верховній Раді Сергій Соболєв висловив жаль щодо незмінності політики ФРН після сформування нового німецького уряду:

– Дивує, коли Німеччина подає свою зброю в зони конфлікту й це ніяк не обмежує її можливості й вона там не бачить якихось загроз. А тут, де очевидно, що Росія - агресор, що російська сторона вчинила агресію й далі окуповує Крим, або її окупаційні адміністрації в частині Луганської й Донецької областей – тут чомусь ця позиція не змінюється.

Натомість колега Соболєва з фракції правлячої партії «Слуга народу», заступниця голови парламентського комітету з євроінтеграції Марія Мезенцева вважає, що розчаровуватися наміром Німеччини дотриматися винятково дипломатичних зусиль зі стримування агресивної Росії зарано:

– Я особисто, не побачила наголосу лише на дипломатичні аргументи, але ми розуміємо, що такий важливий партнер України, як Німеччина, яка є країною ЄС і одна з членів Північноатлантичного Альянсу, має методи й способи щодо потенційних прямих контрактів із закупівель зброї. Я впевнена, що цьому міністр Кулеба приділив окремий час. Ми не все можемо почути на брифінгу. Але я думаю, що ці перемовини продовжаться під час наступного візиту пані Бербок та її французького колеги Адріана найближчим часом.

Ще під час спільного з Бербок брифінгу за підсумками переговорів із нею, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба також натякнув на незавершеність дискусій із Берліном із посилення обороноздатності України:

– Ми знаємо, де і яку зброю ми можемо отримати, ми чудово знаємо, як її використовувати для захисту, наголошую, виключно для захисту нашої території й нашої землі. Ми щоденно над цим працюємо й маємо дуже непогані результати. І наш діалог із Німеччиною з цього питання також подовжиться.

Більш рішучу позицію Сполучених Штатів Америки з цієї проблеми продемонстрував держсекретар Ентоні Блінкен, який прибув до України на два дні пізніше Бербок:

– Впродовж багатьох років ми інвестували в економічний розвиток України, її енергетику, інфраструктуру, громадянське суспільство і верховенство права. І ми будемо продовжувати підтримку, включно з оборонною безпекою й допомогою. Така підтримка надається з боку обох партій США, що було очевидним під час візиту делегації сенаторів учора, а також візиту палати представників у грудні. Ми продовжуватимемо підтримувати Україну і виділимо додаткові 300 мільйонів доларів. Ми продовжуємо допомагати Україні в її спроможності захистити себе й чітко зазначили, яку ціну заплатить Росі я в разі відмови від дипломатичного шляху, який ми пропонуємо, щоби не допустити дестабілізації в Україні.

Ці наміри Заходу слід сприймати серйозно, адже йдеться не просто про безпеку України, а і про загрозу глобальному світовому порядку та миру, вважає голова комітету Верховної Ради з євроінтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе:

– Третя ітерація нахабної зухвалої агресії проти України, після Криму й після ОРДЛО може стати тригером третьої світової війни. Але сьогодні не вистачає упереджувальних дій із боку цивілізованого Заходу. Кремль може розуміти не перелік інструментів, які будуть вживатися у випадку ескалації, а безпосередній дії. Черговий етап агресії Росії проти України необов’язково може починатися з повномасштабного введення військ, чи бомбардування частин нашої території. Це може бути відключення електроенергії, це може бути прорив дамби на Київському морі, це можуть бути найнеймовірніші сценарії. Цілком вірогідно, що кібератака на велику кількість державних ресурсів є одним із цих елементів початку чергової атаки.

У подальшому можливі три сценарії розвитку ситуації, вважає голова правління Українського кризового медіа-центру, екс-посол України в Сполучених Штатах Валерій Чалий. Повномасштабній війні проти України віддає лише десять відсотків. Близько 17 відсотків – можливості відведення російського війська в казарми й деескалації. А найбільш вірогідним він назвав третій сценарій, за якого адміністрація президента України Зеленського погоджується на вимоги одностороннього виконання забаганок Москви із зафіксованого в мінських угодах визнання особливого статусу окупованих територій Донбасу, амністії бойовиків, визнання Криму російською територією, що потягне за собою критичні для України наслідки:

– Далі, я впевнений, Росія може здійснити превентивні дії. Це кібератаки на об’єкти критичної інфраструктури, відключити постачання електроенергії й легалізувати свою військову присутність на території ОРДЛО, аргументуючи це захистом російських паспортів, які вони сьогодні сотнями тисяч видали на цій території. І ми можемо отримати так званих російських «миротворців» на своїй території. Усе триватиме роками, десятиліттями, і ми вже не говоримо про вступ до НАТО, про приєднання до ЄС, а весь час говоримо про те, як подолати цю проблему російської інтервенції й російську окупацію.

Ефективність дипломатії Заходу можна буде оцінити вже найближчим часом, переконаний професор політології Києво-Могилянської академії Олексій Гарань. Він привітав заяву Бербок щодо запровадження санкцій проти російського газогону Північний потік-2 в разі нової агресії Росії проти України. Але сумнівається, що це може зупинити повзучу агресію Кремля.

– А що буде, якщо буде не повномасштабна війна, а точкові агресивні кроки: захоплення дамби Північнокримського каналу, або порт на Азовському морі, або якесь українське місто? Мені здається, що Путін на цьому й буде грати й робити саме такі повзучі кроки.

Головний результат усіх останніх зусиль США та Заходу: Україну не будуть передавати до сфери впливу Росії. Не буде другої Ялти й другого СРСР, вважає ексміністр закордонних справ України Павло Клімкін. На його думку, Захід і далі готовий «підіймати ставки». Міністри закордонних справ країн-членів ЄС погодилися й надалі зміцнювати координацію зі Сполученими Штатами й НАТО, а також зміцнювати співпрацю ЄС у рамках ОБСЄ. Вони планують зустріч Ради Євросоюзу найближчого понеділка в Брюсселі. Жозеп Боррель запросив Ентоні Блінкена долучитися до цієї зустрічі.

Вільгельм Смоляк

Побач більше на цю тему: Україна США Німеччина Польща