Деякий час назад «Gazeta Polska» повідомила, що останніми місяцями зросла дипломатична діяльність Російської православної церкви. Особливо це стосується країн, які можуть бути корисними в геополітичній грі Москви щодо України, адже ідентична ситуація була до 2014 року, у період, що передував вторгненню Росії в Крим. Однією з країн, де таку діяльність проводить Російська православна церква, є Польща.
10 грудня 2021 року делегація російського «Фонду підтримки християнської культури та спадщини» під головуванням виконавчого директора Єгора Скопєнка відвідала православний жіночий монастир у Ґрабарці та монастир у селі Злєшани. Делегацію супроводжував співробітник «Відділу зовнішніх церковних зв’язків Московського Патріархату» А. Хошев.
Того ж дня митрополит Варшавський і всієї Польщі Сава прийняв на аудієнції о. мітрата Ніколая Балашова та вищезгадану делегацію «Фонду підтримки християнської культури та спадщини» під керівництвом Скопєнка. Автори статті пишуть, що Балашов є одним із найвищих чиновників Московського патріархату, та саме він отримував накази від Путіна та Мєдвєдєва.
Митрополит передав вітання Кирилу та Іларіону, «висловивши своє задоволення успішним ходом роботи, проведеної за допомогою Фонду» (йдеться про дизайн інтер’єру сучасної варшавської церкви, яку напередодні відвідала російська делегація).
Наступного дня делегація фонду Скопєнка відвідала Білостоцько-Ґданську єпархію Польської православної церкви. Архієпископ Білостоцький і Ґданський Якуб тепло привітав гостей із Росії та запросив їх на обід у свою резиденцію в Білостоці. Ні Білостоцько-Ґданська єпархія, ні Польська автокефальна православна церква не повідомляли про жодну з цих грудневих зустрічей. Повідомлення про візит з’явилися на сайті російського фонду. Коли «Gazeta Polska» запитала про візит росіян до Польщі, митрополит Сава не відповів, а в канцелярії архієпископа Якуба сказали, що «не надають для ЗМІ інформації про зустрічі».
У візитах росіян до Польщі не було б нічого надзвичайного, якби не два факти. Перший – перебування в Польщі Блашова та Хошева від дипломатії Московського патріархату та Скопєнка з «Фонду підтримки культури та християнської спадщини», що є частиною їхнього загальноєвропейського туру, який представлений в українських незалежних ЗМІ як будівництво релігійної «м’якої сили» з боку Кремля в стратегічних для Москви регіонах. Особливо в часи, коли Росія готується вдертися в Україну чи шантажувати світ таким нападом.
Другий факт – фонд Скопєнка заснований та фінансується «Росатомом». Це російська корпорація, заснована у 2007 році Путіним, що спеціалізується на ядерній енергетиці, ядерних неенергетичних товарах і високотехнологічних продуктах. Компанія важлива не лише для економіки Росії, а й для безпеки, оборони та спецслужб. Саме з «Росатому» до ФСБ постачали полоній, з допомогою якого було вбито Алєксандра Літвінєнка.
«Gazeta Polska»наводить приклади знайомств і контактів Скопєнка з іншими людьми, близькими до Путіна.
Після візиту росіян до Польщі в грудні в українських ЗМІ з’явилася інформація, що «Фонд підтримки християнської культури та спадщини» надав Польській православній церкві великі кошти (понад мільйон євро). «Gazeta Polska» не отримала жодного коментаря від митрополита Сави, а Білостоцько-Ґданська єпархія спростувала отримання коштів.
«Gazeta Polska» встановила, що російський фонд, спонсорований «Росатомом», пожертвував кошти на завершення будівництва та внутрішнього розпису варшавської церкви св. Софії Премудрості Божої, яка належить до Польської автокефальної православної церкви. Крім того, у квітні 2021 року російське державне телебачення показало документальний фільм про Польську православну церкву. Головним оповідачем у фільмі є митрополит Варшавський і всієї Польщі архієпископ Сава.
«Gazeta Polska» нагадує, що, на жаль, серед тих, хто не визнає законності ПЦУ, є Польська православна церква, яка однозначно стоїть на боці Московського патріархату. Крім того, згідно з файлами Інституту національної пам’яті Польщі можна дізнатися, що архієпископ Сава, який є очільником Польської православної церкви, був зареєстрований у 1966 році як таємний співробітник Служби безпеки Польської Народної Республіки (ПНР) під псевдонімом «Юрек» та працював там до кінця 1980-х років. Історики Кшиштоф Сихович та Маріуш Кшиштофіньський стверджують, що «Юрек» використовувався для зменшення впливу політичної опозиції ПНР на послідовників Православної церкви.
Митрополит надавав Службі безпеки інформацію із засідань Всесвітньої ради церков у ПНР, пропонував усунення інших православних єпископів із посад заради власної вигоди, а також намагався зіпсувати відносини між Православною церквою та «Солідарністю». Сава був першокласним джерелом інформації, що дозволило Службі безпеки контролювати релігійне середовище. На прохання СБ «Юрек» також встановлював зв’язки між православними студентами «з людьми білоруського та українського походження, що представляли націоналістичні течії».
Gazeta Polska/Роман Гаврищак