Майже десять років тому в одному із російських військових журналів росіяни оприлюднили своє бачення розвитку світу. Так звана доктрина Герасімова викристалізувала нову теорію ведення війни. Лише чверть у ній відводилось для воєнних дій на території іншої держави. Все решта – це політичні маніпуляції, дипломатичний тиск, економічні санкції та масова дезінформація. Більше про це - у розмові із експертом з безпеки, дезінформації та пропаганди, головним редактором польсько-українського порталу PolUkr.net Даріушем Матерняком.
Не всі згоджуються з тим, що праця начальника Генерального штабу Російської Федерації Валерія Герасимова - це є реальна, створена з нуля доктрина. Науковці, які займаються цим питанням, розходяться у думках чи праця генерала Валерія Герасімова взагалі «тягне» на визначення «військова доктрина». Вона однак є зараз головним дороговказом для проведення воєнних дій Генштабу Збройних сил Російської Федерації.
Інакше кажучи – це так званий збірник думок та способів, що визначають як російська армія має проводити свої воєнні дії. Аби мати цілісну картину усіх цих дій росіян, мусимо трохи перенестися в часі, щонайменше до 2013 року. Головна засада доктрини сфоромульована генералом Герасімовим приблизно у той час. Після чого він же впровадив її у життя. Все це сталося коли відбулась анексія Криму та розпочалась війна на Донбасі.
Основою доктрини є думка, що Росія повинна бути готова проводити збройні операції без залучення на довгий період усього свого військового потенціалу. Натомість використання різних методів та дій, що мають відбутись задовго до воєнного протистояння, повинно так сильно ослабити противника, аби сама збройна операція з використанням танків, авації та артилерії була мінімальною чи взагалі непотрібною.
Даріуш Матерняк каже, що такі методи Росія застосовувала щодо України дуже довго, щонайменше з 2009 року. Використовуючи різні методи та способи, серед яких розвідувальні служби, засоби масової інформації та навіть соціальні мережі. Такі дії призвели до того, що Україна як держава була не в змозі ефективно та результативно протидіяти цим викликам, зокрема у військовому плані. І це дуже добре видно на прикладі Криму.
Однак давати збій доктрина почала уже під час війни на Донбасі, коли Україна зуміла впродовж тривалого часу давати відсіч росіянам. Остаточно доктрина Герасімова "посипалась" у перший тиждень повномасштабного вторгнення. Розпочавши війну 24 лютого, рашисти виходили з того, що Україна перебуває у тому ж стані, в якому вона була 2014-го року. Загарбники розраховували на те, що керівництво держави не триматиме оборону, суспільство розділиться на два табори, а військо не зможе виконувати наказів без консолідованої верхівки. Однак росія ніяких стратегічних цілей не досягла, і на думку експерта, найближчим часом не досягне. Експерт називає такі дії Росії стратегічним прорахунком.
«Насправді і на заході, і в Україні задумуються над тим, як Росія могла припуститися такої драматичної помилки. Адже кожен, хто займається Україною, нехай навіть поверхнево, мусів зауважити зміни, які відбулись в Україні, в її армії та суспільстві, починаючи від 2014 року. Дійсно, треба бути хіба сліпим, аби їх не помітити. Тим паче є дивним те, що російські розвідувальні служби, як би ми до них не ставились, добре виконували свою роботу і були завжди результативними. Чому так сталось? Існує гіпотеза, і я з нею у великій мірі погоджуюсь. Росіяни припустились помилки, бо особи, які проводили розвідувальну діяльність, у своїх звітах для керівництва подавали ту інформацію, яку від них хотіли почути. Такі звіти переходили зі щабля на щабель, діставались щораз вище і дістались аж до самої верхівки російського керівництва, тобто до Кремля. Створений образ, як виявилось, зовсім не відповідає дійсності», - наголошує Даріуш Матерняк.
За вісім років антитерористичної операції на Донбасі, Україна провела роботу над помилками та вивчила всі уроки. Російська повномаштабна агресія, стверджує Даріуш Матерняк, насправді не була для України великим сюрпризом. Значним успіхом також було обмеження політичного впливу проросійських сил на український істеблішмент. Вдалось також до певної міри зменшити рівень дезінформації, заборонивши деякі ЗМІ та російські соцмережі. Окрім того, служба безпеки Україна та контррозвідка, розповідає експерт, досягли чималих успіхів, коли йдеться про невілювання дій росіян.
Завдяки цьому вплив російської агентури після 2017 року сильно зменшився. Таким чином вдалось уникнути більшості з тих елементів, які у 2014 році Росії давали перевагу і дозволили окупувати Крим. Вже зараз росіяни такої переваги не мали на жодному рівні. Ефектом цього є те, що Україна зуміла результативно стати на захист своєї незалежності. І зараз, в другому етапі війни, бореться за те, щоб не допустити окупації нових територій та навіть звільнити уже захоплені впродовж двох місяців українські землі.
Протидіяти зусиллям рашистів, які базуються на доктрині Герасімова, на свому рівні може кожен. На думку Даріуша Матерняка уникнути подальшого впливу російської пропаганди та дезінформації треба вчитись. Це питання суспільної ваги становить один із елементів національної безпеки України. Люди мусять мислити критично, аналізувати те, що прочитали та перевіряти інофрмацію.
«Важливим елементом цієї доктрини є те, що вона має вплив на пересічних громадян, на їх точку зору та подальші судження. Цей вплив відбувається за посередництвом телеканалів, радіо, традиційних ЗМІ та соціальних мереж. Основою протидії у цьому процесі має бути те, що люди ставлять під сумнів прочитане чи побачене. Перевірка інформації надзвичайно важлива. Якщо цього навчиться більшість суспільства це буде великим успіхом, адже подальші дезінформаційні виклики, які з’являтимуться в інформ просторі будуть відфільтровані. І це власне один зі способів яким пересічний користувач інтернету може боротися із доктриною Герасімова», - переконаний експерт.
Події в Україні свідчать, що доктрина Герасімова виявилсь мильною бульбашкою, а її адепти зараз зазнають неймовірних втрат на полях бою. Однак саме ця неспроможність досягти стратегічних перемог приводить до того, що рашисти робитимуть все більше спроб завдавати нам якомога більших збитків. Проте час на нашому боці. За словами експерта, такий варіант є ненайгіршим. Головне зараз не погодитись на жодні перемир’я чи замороження конфлікту.
Ірина Ящишин