Останнім часом у публічних дебатах з’явилася дилема, чи вигідна Польщі підтримка України, яка бореться із рашистським вторгненням. Питання може звучати щонайменше дивно, якщо не жорстко. Як наголосив на хвилях Польського радіо 24 експосол Польщі в Україні Ян Пєкло, підтримка України є в інтересах безпеки Європи і НАТО. За словами дипломата, «не слід розглядати у категоріях того, чи нам вигідно, чи ні, а того, чи це є моральний жест і чи це потрібно Європі та світу»:
«Звісно, відповідь полягає в тому, що наша підтримка України є абсолютно моральною, а також в інтересах загальної безпеки всієї Європи та східного флангу НАТО. Я дуже здивований, що такі питання з'являються у польській політиці. А тексти про українське зерно, яке мало би опинитися якось на польському ринку під час транспортування його до балтійських та польських портів, звучать приблизно так, як росіяни викрадали українське збіжжя. Це суперечить польському національному інтересу та логіці».
У свою чергу, доктор Данієль Шеліґовський, директор Польського інституту міжнародних справ прокоментував питання, що з’явлються у політичному просторі щодо заяв про те, нібито допомога у транспортуванні Польщею українського зерна може призвести до збитків польських рільників. За його словами, за сезон через українські порти проходило приблизно від 5 до 7 мільйонів тонн зерна на місяць. Натомість пропускна спроможність польсько-українського кордону дозволяє перевезти приблизно від 500 тис. до мільйона тонн зерна на місяць:
«Отже, це те, що ми можемо перевезти через територію Польщі до Балтійського моря та порту Ґданська. Це приблизно від 10 до максимум 20 відсотків того, що українці могли вивозити через порти Чорного моря і відправляти за кордон. Крім того, прозаїчним залишається питання, що користування польською інфраструктурою не є безкоштовним. Українські експортери платять за це. Але я хотів би додати, що навіть у вимірювальному сенсі наша підтримка України є вигідною. Класичний погляд на роль закордонної політики полягає у тому, що держава повинна забезпечити своїм громадянам безпеку і добробут. Нині, підтримуючи Україну та українських громадян, ми боремося за власну безпеку та власний добробут, позаяк без безпекової „парасолі” у регіоні, західні інвестори не будуть приходити. Це економічно відсталий регіон. Тому військова підтримка України вигідна загалом Польщі економічно».
Доктор Даніль Шеліґовський зазначив, що передусім нестача зерна через рашистську блокаду українських портів у Чорному морі загрожує країнам Північної Африки, Близького Сходу, а також Туреччині та Китаю. За його словами, це теж загрожує переспрямуванням політичної уваги Західної та Південної Європи на Північну Африку та черговим політичним відвертанням від України.
Як зауважив експосол Польщі в Україні Ян Пєкло, російська пропаганда дуже ефективно використовує та буде використовувати заклики у публічному просторі не «виходити за межі» у підтримці України і залишити цю проблему Америці. Дипломат наголосив, що подібні заяви шкідливі у всіх можливих значеннях:
«Ці заяви, що свідчать також про політичний цинізм, резонують із наративом, що надходить із двох великих європейських столиць – Парижа та Берліна. Там з’явилася думка, що не можна принижувати того нещасного путіна і треба чимось жертвувати. І найліпше, аби це була частина України. Тому наративи, які з’являються у такій формі у Польщі, є частиною цієї риторики. Вони суперечать польському економічному та політичному інтересу, не говорячи вже про моральну складову питання».
На думку доктора Данієля Шеліґовського, цілком можливим є польсько-український союз за прикладом німецько-французьких відносин, який може стати політичним двигуном, що цілком змінить динаміку міжнародних відносин у нашій частині Європи:
«Це вже відбувається. Сьогодні польсько-українські відносини набагато глибші та ширші, вони на абсолютному іншому рівні, ніж були ще до війни. В одному з інтерв’ю я ризикнув запропонувати тезу, що без Польщі в цій війні України би вже не було. Йдеться не тільки про військову, політичну підтримку, але й про всю логістику різних поставок в Україну зброї та гуманітарної допомоги. Польща з цього погляду є абсолютно ключовою. Українці це бачать. Відображенням дійсного стану речей є та близькість, яку ми бачимо останнім часом між президентами Анджеєм Дудою та Володимиром Зеленським. Утім я був би стриманим щодо можливих великих геополітичних союзів і уявлень про побудову чергової Речі Посполитої. Але близький політичний союз Польщі та України можливий і у цьому напрямку ми йдемо, адже є політична воля обох сторін, аби певні розбіжності та невигідні сторінки історії наших відносин, що були до війни, перегорнути».
Доктор Данієль Шеліґовський зауважив, що Росія зазнала стратегічної поразки в Україні, адже їй не вдалося захопити всю країну, а Україна захистила свою державність. Натомість нині вирішується територіальна форма. Як зауважив він, в умовах дуже серйозних порушень економічних основ України дуже важливою є західна та міжнародна економічна допомога.
Як зауважив експосол Польщі в Україні Ян Пєкло, війна в Україні стосується не тільки України і Росії, вона стосується певного геополітичного ладу ЄС та США:
«Тут з’являється тема майбутнього Росії і те, що внаслідок цієї війни відбудеться. Те, що вже відбулося – це значне послаблення позиції президента путіна. Там почалися речі, які означають, що Росія буде змушена бути більш активною у внутрішніх конфліктах та заспокоєнні ситуації, аніж у війні в Україні. Це може створити умови, за яких Україні може вдатися реалізувати свої цілі, які теж підтримують НАТО, США та Велика Британія, Канадою і Польщею. Але із цим велике питання. Позаяк слабка Росія в уявленні Німеччини та Франції є найгіршим можливим баченням історії. Що, у свою чергу, було би не найгіршим баченням для України і Польщі».
Натомість доктор Данієль Шеліґовський поки ще не бачить чітких перспектив для значного послаблення Росії, позаяк, як застеріг, допомога Заходу для України все ще не є настільки сильною, аби говорити про послаблення російської державності:
«Ми мусимо дедалі сильніше інформувати громадську думку, що питання війни в Україні – це довгострокове питання, це питання багатьох років. Можливо Росія за якийсь час втратить наступальні можливості, окопається, можливо із частини української території її вдасться витіснити, натомість після такого можливого замороження конфлікту Росія зробить аналогічну ситуацію, як було після 2014 року – вона буде відновлюватися, а коли побачить, що вікно можливостей учергове відчинилося і вона знову у змозі це зробити, то вона вкотре нападе».
Водночас на засіданні сеймової Комісії національної оборони на тему наслідків війни в Україні, яке відбулося у середу, доктор Шеліґовський зазначив, що у найближчі тижні можлива спроба російської сторони оголосити одностороннє припинення вогню:
«Схоже, що російський наступ потрохи сповільнюється. Мені здається, що за декілька тижнів Росія спробує оголосити одностороннє припинення вогню у варіанті спроби розіграшу політичного сценарію. Після одностороннього оголошення припинення вогню матимемо справу зі спробою втягування України та західних держав у щось, що мало би нагадувати мирні перемовини».
А директор Центру східних досліджень Адам Ебергардт на цій зустрічі заявив, що відповідна підтримка Заходу може сприяти отриманню переваг України над Росією. Він також зазначив, що українське суспільство є єдиним, а українці тримаються значно ліпше, ніж будь-хто від них очікував на Заході. Під час засідання було наголошено на необхідності продовження переходу української армії на стандарти НАТО та заміну зброї радянського зразка сучасною західною зброєю.
PR24/Тарас Андрухович