Нещодавно Корпорація страхування експортних кредитів заново відкрила можливість страхування експортних кредитів з українськими партнерами. До кінця року ліміт гарантії платежу досягне 500 мільйонів злотих. Страхування можна застосувати щодо товарів та послуг, виключених із платіжного меморандуму, запровадженого після 24 лютого Національним банком України. Міністр розвитку та технології Вальдемар Буда нагадав, що раніше повідомляли про послідовні та системні кроки, які відновлюватимуть економічні взаємини з Україною.
Корпорація страхування експортних кредитів задіє гарантії платежів, затримані 24 лютого. Що це означає? Вся торгівля, що спиралася на передоплату, тобто, по суті, український бізнес, який мав перерахувати кошти нашим підприємцям до доставки товару, тепер може повернутися до нормальних економічних відносин, тобто платежі можна відтермінувати, й ці платежі гарантуються нашим підприємцям саме цим страхуванням.
Голова Корпорації страхування експортних товарів – Януш Владичак додав, що страхування доступні для фірм, які вже страхували платежі у Корпорації страхування експортних кредитів, але також нових компаній.
Модель називається «Страхування без кордонів». У цій моделі ми міцно підтримуємо польські фірми у безпечній торгівлі, безпечному розвитку не лише на українському ринку, але також в інших ста п’ятдесяти дев’яти державах, які не є членами Європейської Унії.
Лише від початку війни росії путіна держави ЄС перерахували на рахунки рашистського режиму 100 мільярдів євро як оплату за енергоносії. Польща ще кільканадцять років тому почала втілювати проекти альтернативних поставок газу до Польщі. Колишній віцепрем’єр та міністр економіки Януш Штайнхоф в інтерв’ю Польському радіо сказав, що Польща збудувала транскордонну інфраструктуру, що надає можливість імпортувати газ з інших напрямків ніж російський. Пан Штайнхоф наголосив, що відмова від московського напрямку можлива завдяки потужним інвестиціям держави. Ексвіцепрем’єр зазначив, що кількість газу, який Польща буде імпортувати з інших напрямків ніж російський, буде достатньою.
Адже впродовж останніх років ми побудували «ґазопорт», ми розбудували транскордонні з’єднання на півдні, на заході. Звісно, нашою найвагомішою інвестицією є Балтік Пайп, тобто газове сполучення з Норвегією через Данію. Ми завершуємо Балтік Пайп в цьому році, ним можна буде качати 10 мільярдів кубометрів, отже Польща інфраструктурно повністю забезпечена, якщо йдеться про імпорт газу.
У часи війни для України, окрім, звісно, військового захисту своєї території, найсерйознішу проблему становить економічне виживання. Україна є одним із найвагоміших виробників зернових в світі. З метою подавити експорт українського зерна путін блокує українські порти. Польський уряд намагається допомогти українській економіці й дав згоду на експорт українських зернових через польські порти на узбережжі Балтійського моря. Тому польське суспільство шоковане заявою лідера опозиції Дональда Туска, який намагався залякати польських фермерів, що транзит українського зерна територією Польщі спричинить зниження цін на польське зерно.
Питання значуще, цікаве, перший сигнал який я отримав, це занепокоєння спричинене неочікуваною конкуренцією, поки що ви казали про кукурудзу, але загалом йдеться про зернові, які пливуть з України. Є війна, є, як знаєте, блокада портів, й дедалі більше транспорту йде з України через територію Польщі до інших країн, але, на жаль, з точки зору польських фермерів, це означає, що частина цього зерна, кукурудзи продаватиметься тут, у Польщі, з однозначно заниженими цінами.
Журналіст Польського радіо – Міхал Рахонь обурений словами Дональда Туска. Його заяву прокоментував словами: «Пан глава, ось так, мимохідь, ставить під сумнів ключовий аспект економічної допомоги, яка потрібна Україні, що бореться. Ну й зовсім випадково, вже не знаю вкотре, такі дії повністю співпадають із цілями російської воєнної машини».
Не менш обурений спробами Дональда Туска спричинити напругу між поляками та українцями з приводу транзиту українських зернових комісар з питань фермерства Європейської Унії – Януш Войцєховський. Пан комісар написав у мережі:
«Така відповідь дивує. Українське зерно потрібне Європі, а ще більше потрібне світу, зокрема Близькому Сходу та північній Африці, де відсутність українських зернових загрожує голодом, кризою та масовою міграцією. Як європейський політик може цього не розуміти?» – ставить Тускові запитання комісар ЄС з питань фермерства – Януш Войцєховський.
Туска негайно процитували у агентстві режиму путіна "Ріа Новості". «Дональд Туск каже, що українське зерно може становити загрозу польським фермерам», – написали пропагандисти путіна.
Українські, польські та литовські політики задовго до спалаху війни путіна попереджали, що подальше співробітництво із росією при будівництві "Північних потоків 1 і 2" дозволяє тоталітарному режиму економічно забезпечити та здійснити агресію проти сусідів. Франція та Німеччина за правління Анґели Меркель вели політику страуса – голова в пісок й, мовляв, проблема знята. За помилки Меркель, Макрона, а нині Олафа Шольца платять кров’ю українські діти, жінки та бійці – весь український народ.
Віцеміністр закордонних справ Польщі – Марцін Пшидач в інтерв’ю Польському радіо звернув увагу, що держави Центрально-Східної Європи, які ще до війни путіна вірили у лідерство Німеччини в ЄС, після початку війни прозріли на очі. Ілюзій не мали ті держави, які зазнали найбільше страждань у час Німеччини Адольфа Гітлера.
У цих державах, які були жертвою агресивної німецької політики, недовіра лишилася, але є також такі держави, які у сорокових роках минулого століття зазнали зовсім іншої історії у відносинах з німцями, й там ця віра у німецьке лідерство впродовж останніх тридцяти років була міцна, а тепер, за останні місяці – це помітно на графіках – просто падає, різко падає, що показує відсутність в регіоні переконання до такої політики. Наші партнери в регіоні зрозуміли, яким крахом була політика Анґели Меркель у залежності від російських енергоносіїв. На жаль, канцлер Шольц здається не є прихильником ведення більш рішучої політики стосовно росії.
Мінстр Марцін Пшидач переконаний, що необхідно надавати економіці України повну допомогу, а експорт зернових вкрай вагомий.
Стосовно зернових, загроза голодом – питання дуже вагоме. Ми зацікавлені, щоб зерно з України транспортувати будь-яким шляхом десь до північної Африки чи Близького Сходу. Це зерно не становить якоїсь конкуренції нашим виробам, адже ми також будемо експортувати, й цих ринків для польського експорту, напевно, буде тепер більше, ніж менше. Це саме путін не хоче, щоб зернові (ні польські, ні українські або будь-які інші) потрапляли до північної Африки та країн Близького Сходу. путін хоче, щоб там були заворушення, хоче сюди закласти вогонь, хоче, щоб південна Європа зосередилася на інших проблемах – десь на Середземному морі, можливо на міграційній кризі, яку спричинили. Ми мусимо цьому протистояти. Тому що, по-перше, якщо це в інтересі владіміра путіна, то, напевно, це не в нашому інтересі, а по-друге, - справді цього виду дії можуть спричинити заворушення, які важко передбачити. Існують проекти деблокади Одеси, але насправді це вимагало б того, щоб військовий флот якоїсь великої держави заходу зайшов у Чорне море й таким чином визначив своєрідний коридор, що звісно є дуже важким завданням на цю мить.
А ось що міністр Пшидач відповів на запитання Польського радіо, чи дипломати взагалі займаються цією темою?
Переговори про зерно, про харчову безпеку це абсолютно тема номер два, після війни в Україні. Також під час останнього візиту пана президента на південь Європи (пан президент був у Римі, а раніше в Португалії), після обговорення війни в Україні, забезпечення харчових продуктів з’явилося як тема номер два. На засіданнях Європейської Ради, на засіданнях з нашими партнерами, союзниками – це залишається вагомою темою. Вкрай важливо, щоб через польські, литовські, румунські порти українське зерно у якнайбільших масштабах могло випливати з цього регіону, і його доставляли до Африки, бо голод у північній Африці сповіщатиме про дуже великі проблеми та відверне увагу наших ключових союзників від наших кордонів, від України, й тим більше той, хто закликає, щоб путін зберіг лице, зможуть ефективніше переконувати партнерів до такого рішення, стверджуючи, що мусять присвятити щось інше, бо десь у Африці або Азії це спричинює інші клопоти. Отже, насправді у нашому інтересі, у широкому розумінні, допомогти українцям у транспорті цього зерна. Подібно думають румуни, литовці, латиші. Всі над цим працюємо, як сусідні країни з регіону, щоб надати тут інфраструктурну підтримку, але ця підтримка не може бути тільки за нашої участі. Тут роль для Європейської Комісії, щоб допомогла модернізувати залізничну інфраструктуру в Польщі, й тут величезна роль для США – надати фінансову підтримку у цьому процесі.
Українська економіка, навіть у час війни здатна вистояти – це показують останні тижні війни. Проте суспільства вільного світу мусять відкидати популістичні заяви таких політиків, як Дональд Туск. Спроба Туска лякати польських фермерів низькими цінами українського зерна розбиває економічну солідарність задля захисту виживання України за умов російської агресії. Популістам-підлабузникам путіна впродовж кільканадцяти років, на зразок Меркель, Макрона, Шольца чи Туска, не місце на політичній сцені вільного світу у час агресії путіна, якщо вільний світ справді хоче перемогти Москву, а не вкотре думає лише про те, як заново увійти на шлях «перезавантаження», тобто поразки у війні з росією.
Запрошуємо послухати передачу у доданому звуковому файлі,
Андрій Рибалт
