Попри розпочату 24 лютого повномасштабну агресію Росії проти України, українським аграріям вдалося цієї весни засіяти збіжжям дві третини посівних угідь, на більшості з яких вже почалися жнива. Проте, через воєнну блокаду Росією портів і акваторії Чорного моря, Україна і досі позбавлена можливості експортувати зерно на світові ринки, що становить загрозу голоду в традиційних країнах-імпортерах продовольства, в країнах Африки й Азії. Стамбульські переговори за участю України, ООН, Туреччини й Росії дають певні сподівання на відновлення експорту, але ще не спричинилися до розблокування українських портів.
Після відступу російського окупаційного війська з територій Київської, Чернігівської й Сумської областей в березні цього року перед українськими аграріями постала проблема проведення посівної кампанії в умовах війни Росії проти України, яка тривала на східних територіях України. Але, як повідомив заступник голови Новобасанської територіальної громади, що у Чернігівській області, Валерій Мозговий, навіть на звільнених від окупантів територіях фермерам довелося чекати на розмінування угідь саперами й лише тоді братися до оранки та засівання полів. Адже ці землі були зоною бойових дій з усіма їхніми смертельними наслідками:
Зона бойових дій, де не просто заходили росіяни, а після них близько 20 тисяч залишилося не висаджених в повітря боєприпасів. Були обстежені повністю всі поля, і аж тоді наші виробники заходили на свої площі й мали можливість їх обробляти, сіяти, вносити мінеральні добрива та засоби захисту рослин. Практично, до червня місяця посівна компанія була завершена.
Робота на землі навіть після її розмінування залишалася вкрай небезпечною для селян. Майже щотижня навесні й в перші тижні літа надходили повідомлення з різних областей, де ставав чобіт окупанта, про підриви на полях сільськогосподарської техніки й жертви серед її водіїв. Однак Україні вдалося засіяти 70 відсотків посівних угідь, стверджує голова правління Аграрного дорадчого центру Briges Ліна Доценко. Водночас вона зазначила, що успіх посівної кампанії відважних українських фермерів затьмарений проблемами збуту вирощеного врожаю, переважну частку якого становить експорт на світові ринки:
Якщо ми у звичайний час вивозили через порти 6 мільйонів тонн зерна на місяць, то зараз, коли вже були зроблені всі можливі зусилля, ми зможемо возити тільки 2 мільйони тонн на місяць і не більше. А якщо подивитись на вартість логістики, то там, де вона була 20 доларів, зараз вона 120 доларів. Звичайно ж, тоді наше зерно стає не конкурентним і не вигідним для наших фермерів. Логістичні компанії просто не можуть платити більше, вони сплачують менше, щоби покрити свої витрати. Тому нам потрібно безумовно розблокувати порти. Росії вірити не можна, і жодні дипломатичні домовленості працювати не будуть. Тому в нас немає іншого виходу, ніж знищення російського флоту. І це той шлях, яким ми можемо забезпечити мінімізацію, або взагалі відсутність продовольчої кризи у всьому світі. Розблокування портів воєнним методом дозволить вирішити 2 питання: це експорт зернових, і це нормальна життєдіяльність українців на своїй території.
Розблокування експорту українського збіжжя стало міжнародною проблемою по тому, як з’явилися прогнози про загрозу голоду в його традиційних імпортерів в Африці та Азії.
Міжнародні зусилля налагодити вивіз українського зерна залізницею до балтійських портів Польщі та опанування нового маршруту Дунаєм через Румунію та порти в Ізмаїлі та Рені допомогли лише частково прискорити український експорт, зазначив член бюджетного комітету Верховної Ради України Анатолій Урбанський:
Був відкритий український канал «Гирло «Бистре», що стало дуже корисним для судноплавства Дунаєм. Зараз ми маємо велику проблему проходу через такі порти Дунаю, як Вілкове, Ізмаїл і Рені. Вони не можуть замінити транспортні коридори Чорного моря на сто відсотків, але суттєво покращити ситуацію з вивезенням зерна. Якщо взяти разом порти Дунаю, порти Одеси й залізничний маршрут, це дало б нам суттєве розв'язання цієї проблеми. Нам конче треба мати надходження до бюджету, бо ми маємо запустити економіку, щоби мати міцний тил і давати відсіч нашому ворогу.
Своєю чергою, аграрний експерт Олександр Захаров підтвердив, що альтернативи чорноморському маршруту доправлення українського зерна на світові ринки немає:
Україна на рік стабільно експортувала десь 50 мільйонів тонн зерна через порти. Наприклад, Ізмаїльський порт минулого року показав близько 3 мільйонів тонн, Рені – півтора мільйона тонн за минулий рік показав вантажопереробку. Тобто, ці два порти ніяк не врятують ситуацію.
Весь цей час Москва намагалася звинуватити в блокаді експорту українського збіжжя саму Україну та її західних союзників, які постачають їй сучасні озброєння і допомагають протистояти російській воєнній агресії. Зрештою, після відбиття українським військом чорноморського острова Зміїний і під неослабним тиском міжнародної спільноти, росіянам довелося сісти за стіл переговорів, і 14 липня представники України, ООН, Росії та Туреччини під час перемовин у Стамбулі домовилися про деблокаду трьох українських портів для експорту зерна. Заступник голови Всеукраїнської агарної ради Денис Марчук висловив з цього приводу дуже обережний оптимізм:
Кілька місяців тому вже з’являлися такі заяви, що в продовольчій кризі винна не Росія, яка напала на Україну і розпочала війну, а Україна, яка не хоче експортувати, не погоджується на переговори та територіальні поступки. Виявляється, що якби Україна пішла на територіальні поступки, то вже б і війна припинилася. Росія провадить продовольчий терор, а винуватить в тому інші країни, в тому числі й Україну. Тому надії є, вже окреслені робочі моменти щодо руху, перевірки й конвоювання суден, але ще залишається проблема розмінування. Коли ми будемо вдаватися до розмінування, маємо розуміти, що держава бере на себе ризики щодо поновлення агресії Росії на південних теренах України. Тому тут потрібні гарантії. Ці гарантії багато в чому готова брати на себе ООН і представники Туреччини.
Натомість генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш вже заявив про ці домовленості, як про велику перемогу міжнародної дипломатії:
Ми побачили важливий крок вперед, до безпечного експорту українського збіжжя Чорним морем для світу, який затьмарила глобальна криза. Ми нарешті отримали промінь надії на те, що вдасться полегшити страждання і подолати голод.
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган також заявив, що меморандум про безпечний експорт українського зерна може бути підписаний вже найближчими днями. Але в Україні не вгавають критичні заяви щодо цієї домовленості. Опозиційні політики та незалежні експерти обурені чутками про вірогідну участь російських офіцерів у догляді торгових суден зі збіжжям в українських портах. А військові експерти критикують вимоги Росії про розмінування 12-мильної зони територіальних вод України на Чорному морі. Адже для проведення караванів, за словами експертів, досить наявного фарватеру посеред мінних полів, яким українські лоцмани готові виводити торговельні судна в міжнародні води.
Олександр Савицький