Російські агенти роками атакують Захід — вони шпигують за політиками, проникають у їхні комп’ютерні системи, здійснюють диверсії та навіть вбивають людей, яких вважають ворогами Москви. Цю небезпеку німці помітили дуже пізно, - аналізує сайт німецького тижневика Spiegel.
Як пише Spiegel, російські шпигуни, яких називають «нелегалами» або «сплячими», це зазвичай чоловіки та жінки з ретельно підготовленими біографіями, які роками мирно живуть на Заході, тісно інтегровані в місцеві громади. Десятки з них живуть у західних країнах ще з радянських часів.
«Нелегали» утворюють мережу агентів, які працюють на Москву по всьому світу: шпигують, здійснюють диверсії і навіть вбивають.
«Це таємні бойовики, які ведуть масований наступ проти Заходу. Путінські спецслужби впливають на політичні партії, маніпулюють виборами, контролюють соціальні канали, організовують протести на Заході, використовуючи дезінформацію. Вони проникають у комп’ютерні мережі західних політиків і проникають у вразливі об’єкти. Їхня мета — посіяти хаос та розкол», зазначає Spiegel, наголошуючи, що мало хто з інших світових лідерів зміцнив ресурси агентів спецслужб настільки, як путін, сам колишній офіцер КДБ.
За оцінками Spiegel, на Заході живуть «десятки тисяч людей», які працюють на російські спецслужби ФСБ, СВР або військове ГРУ.
«Це боротьба за владу, вплив, ресурси та гроші. Німеччина, економічно найпотужніша демократія в Європі, є однією з головних цілей Москви», — підкреслює Spiegel, відзначаючи, що протягом років зусилля контррозвідки Німеччини були ослаблені, а «політичне керівництво країни лише повільно прокидається від десятиліть сну».
«З російською агресією проти України загроза російського шпигунства, кампаній з дезінформації та кібератак набула іншого виміру», – визнає голова Міністерства внутрішніх справ Ненсі Фезер (СПДН). Як зазначає «Spiegel», «цифрова війна почалася ще до того, як Росія запустила свої перші ракети».
«Реакція Німеччини на російське шпигунство схожа на її підхід до російського імпорту природного газу. У той час як країни Східної Європи, США та Великобританія роками попереджали про операції, які проводять російські спецслужби, уряди в Берліні, Парижі та Римі вважали за краще закрити очі на шторм, що насувається», — пише Spiegel.
З моменту падіння Берлінської стіни, як додає газета, в Німеччині було помітне «прагнення до дружби з Росією». Після терактів 11 вересня 2001 року федеральна розвідувальна служба BND навіть припинила свою контррозвідувальну діяльність, вважаючи, що «Німеччина тепер повинна зосередити свою увагу на новому типі ворога» — боротьбі з ісламським тероризмом. Контррозвідку вважали «пережитком холодної війни».
Проте російський розвідувальний апарат існував і працював добре. За даними Spiegel, на ГРУ і СВР можуть працювати до 70 «нелегалів». Значно більшу групу агентів складають співробітники посольств і консульств Російської Федерації за кордоном. Вважається, що на СВР працює приблизно — 3000 таких «дипломатів», а на ГРУ — близько тисячі. На початку цього року західні спецслужби підрахували, що тільки в Німеччині все ще діють понад 150 дипломатично акредитованих російських шпигунів.
«Прихована атака Путіна на Захід відбувається на різних рівнях: це спонсоровані державою хакери, шпигуни з дипломатичними паспортами, агенти та вбивці», — зазначає Spiegel, підкреслюючи, що «Німеччина надто довго ігнорувала проблему, і тепер дефіцит важко надолужити». Наприкінці холодної війни в німецькій контррозвідці працювало близько 400 осіб, до 2014 року ця кількість скоротилася майже вдвічі, «незважаючи на численні попередження експертів з безпеки», — додає Spiegel.
Залежність від російського природного газу та нафти, а також великі надії на те, що економічні зв’язки призведуть до політичних змін у Росії, роками ускладнювали Німеччині реагувати на очевидну ворожість, підсумовує Spiegel. Німеччина змінила своє ставлення до Росії лише у відповідь на вторгнення в Україну, раніше видворяючи лише окремих осіб, підозрюваних у шпигунстві.
PAP/Т.А.