Стратеги путіна підготування документів завершили влітку та восени 2021 року, тобто ледь кілька місяців до повномасштабного вторгення в Україну та вже у момент проведення атаки хвилею мігрантів на східний кордон Польщі, Литви, Латвії та Естонії. Їх писали у Дирекції з питань транскордонного співробітницва адміністрації президента російської федерації. Висновок підготовки документів однозначний – зменшити присутність НАТО та зміцнити російські впливи і так звану «російську культуру». Документи становлять доказ, що москва планувала: знешкодити плани будови військових баз, послабити присутність та вплив НАТО на території держав Балтії, поширити російський мовний та культурний вплив, а також зміцнити прихильні рашистам політичні організації.
Коментуючи зміст документів, розкритих міжнародними журналістами, прем’єрка Естонії Кая Каллас на каналі Yahoo News заявила: «Ми знаємо нашого сусіда. Наше завдання – постійно обмінюватися інформацією про дії росії, формувати нашу стійкість та протиставлятися прямим та опосередкованим спробам Москви чинити тиск». Пані прем’єрка Кая Каллас додала на каналі Yahoo News: «Естонія та наші союзники й партнери давно свідомі щодо планів росії застосовувати гібридні тактики».
План росії щодо Литви, Латвії та Естонії розподілений на три розділи:
- цілі політичні, військові, військово-технічні та пов’язані з безпекою;
- цілі торговельно-економічні;
- цілі гуманітарні та пов’язані з суспільством.
Всі розділи розподілено на три окремі строки виконання: короткострокові (до 2022р.), середньострокові (до 2025 р.) та довгострокові (до 2030 р.)
Оприлюднення результатів міжнародного розслідування журналістів світової преси збіглося в часі з візитом до Варшави прем’єрки Естонії Каї Каллас та її переговорів з прем’єром Матеушом Моравецьким (25 квітня 2023).
Після зустрічі прем’єр Матеуш Моравєцький нагадав, що Польща та Естонія бажали стати членом НАТО з приводу географічного розташування. ,,Польща та Естонія надто близько росії, щоб дозволити собі на нейтралітет’’ – сказав пан Моравєцький:
«Я дуже дякую пані прем’єрці Каї Каллас за прибуття до Польщі. Ми вели переговори про всі ключові питання пов’язані з Україною, пов’язані з НАТО, з Європейською Унією. Я радий, що, у нас такий друг як Естонія – держава з якою у нас співпадають погляди щодо вищевказаних питань. Це дуже вагомо. Ми живемо в переломні часи. Теперішній час може визначити ситуацію на найближчі десятиліття».
Прем’єр Моравєцький свідомий, що переобрання прем’єрки Каї Каллас на демократичних виборах дуже вагоме у часи необхідності подальшої польсько-естонської допомоги Україні:
«У важкий час суспільствам потрібні перевірені лідери. Пані прем’єрка нещодавно перемогла на виборах у себе. Я радий, що можемо спільно, разом продовжувати просування наших аргументів партнерам у Західній Європі, також спільні зусилля пов’язані з тим, що відбувається у нашому регіоні. Це дуже важливо».
Шеф польського кабміну високо оцінив зусилля Естонії задля зміцнення захисту України:
«Також хочу підкреслити величезні зусилля Естонії у момент воєнного стану в Україні, агресії росії в Україні. Ці зусилля помічають по всьому світі, їх високо цінують, і в Україні, і в Центрально-Східній Європі. Значну частину військових та фінансових ресурсів Естонія виділяє на Україну. Ми розуміємо, що нинішня війна в Україні – це боротьба Давида з Голіафом, й Давид мусить мати сучасну зброю, щоб перемогти у нерівній боротьбі, яка проходить в Україні».
Пан Моравєцький запевнив, що Польща та Естонія допомагатимуть повернути в Україну захоплених рашистами українських дітей:
«Польща бере участь також в ініціативі, пов’язаній з розшуком викрадених росією українських дітей. Ми просимо також Естонію взяти участь у цій ініціативі. Відбувається щось жахливе – дії росіян асоціюються з найгіршими злочинами часів ІІ Світової війни. Польща, разом з Європейської Комісією, президент Володимир Зеленський, Урсула фон дер Ляєн і я діємо разом задля повернення дітей в українські сім’ї. Особливим є те, що народи, розташовані найближче до потужного сусіда, водночас мають у собі найбільшу відвагу, щоб відповідним чином відповідати, пояснювати партнерам з Західної Європи загрози. Значну частину нашої зустрічі ми присвятили на те, як пояснити правдиві виклики, але також ставки цієї війни, як пояснити ставки цієї війни нашим партнерам у Західній Європі. Ми це разом робимо з прем’єркою Естонії. Водночас ми застерігаємо: росія – держава недемократична, росія може собі дозволити вести цю війну у довгостроковій перспективі, росія та російська громадська думка терпелива – може вистояти різні цикли виборів й, на жаль, нині мусимо враховувати цей ризик. Естонія, як й Польща, розташована надто близько росії, щоб дозволити собі нейтралітет, й тому ми разом намагаємося не тільки закріпити гарантії безпеки України, але разом, ми також доклали зусиль для вступу до НАТО Фінляндії та Швеції. Приєднання Фінляндії та Швеції до НАТО - дуже вагоме зміцення безпеки, як для Естонії, Литви, Латвії, так й для Республіки Польща. Ми розраховуємо також на наших союзників в НАТО, але хочемо також, щоб вони могли розраховувати на нас. Тому наші спільні дії, приклад солідарності між Польщею та Естонією, ключові.
Пан Моравєцький вказав на конкретні дії солідарності НАТО як відповідь на плани росії підкорити Європу:
«Польські винищувачі виконували вже завдання у місії Baltic Air Policing у 2020 році, а Польща постачає безпеку нашим сусідам, бо ми бачимо наскільки солідарно тут всі діємо в одному напрямку. Цього року ми також будемо доставляти перевірені у бойових завданнях систем Piorun («Блискавка»), й у цьому питанні також співпрацюватимемо з Естонією. Нині ми змагаємося із загрозами, але водночас віримо у довгострокове співробітництво. Наш торгівельний обмін збільшується. Ми хочемо відкриватися дедалі більше на співробітництво. Естонія та Польща мають великі досягнення у плані цифровізації державного сектора. Ми держави, які майже на сто відсотків говорять одним голосом на Європейській раді. Дуже дякую пані прем’єрці, що діємо спільно, в одному напрямку, також на Європейській раді та в НАТО».
Витік таємних документів аналітиків Кремля із доказами планів чергової агресії росії показав наскільки вагоме прискорення темпів співпраці в Центрально-Східній Європі. Прем’єрка Естонії Кая Каллас пояснила у Варшаві ситуацію, у якій опинився вільний світ після наступу «рускава міра» в Україні:
«Часи змінилися й ми дошкульно зрозуміли насільки вони змінилися. Російська агресія – це не тільки європейське питання, не лише регіональний конфлікт. Ставка війни в Україні ведеться за право на існування як держави. Росія тестує, чи у ХХІ столітті можлива колонізація держави. росія хоче переписати порядок безпеки у Європі та змінити сфери впливів. Для нас це питання: бути, чи ні».
Зміст таємних документів щодо планів росії колонізувати Литву, Латвію та Естонію звісно не становить несподіванки, але їх витік показує, що агресивний апарат путіна не настільки щільний та ефективний як намагається продати це світові так звана «російська дипломатія», а насправді агентура впливу рф розсіяна по всьому світі, і у Центрально-Східній Європі зокрема.
Андрій Рибалт