25 квітня у Шевченківському суді Києва йому обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на два місцяі без права внесення застави.
Романові Червінському інкримінють, що начебто через його самовільні дії російські війська обстріляли аеродром Канатове, внаслідок чого загинув один та було поранено 17 українських військових. А також було знищено літаки. Мова про спецоперацію, яку розробляв зокрема Роман Червінський, однак, яку було скасовано СБУ, проте він, за словами слідства, продовжив її на власний розсуд. Йшлося про вербування російського пілота, який мав би приземлитися в Україні з літаком, а натомість аеродром було обстріляно. Сталося це у липні 2022 року.
Український політик, колишній народний депутат України Борислав Береза вважає, що суд над полковником Червінським має всі ознаки політичного тиску. І є ударом по ситемі розвідувальних операцій. Тим більше, каже Борислав Береза, що із суддею суду, яка винесла рішення по Червінському, не все так просто.
«По-перше, суддя, яка судить Червінського, це таж сама суддя, яка виправдовувала Татарова, наштовхує на деякі підозри. Я вірю в випадковість, але не в цьому випадку. По-друге, полковник Червінський є легендою української розвідки. Він брав участь у знищенні «Мотороли», «Гіві», інших зашкварних сепаратистів та зрадників України. Він є особистою ціллю російських спецслужб, і намагання його закрити було незрозуміло всім. Йому нікуди було бігти. До росії? Там його вб’ють. В Європу? Там теж його знайдуть. Взагалі він не намагався втекти, хоча знав, що його чекає. Питання в тому, що це показова історія. І сьогодні велика кількість військових, розвідників, співробітників спецслужб кажуть, що так, операція була невдала. Але у них у всіх бували невдалі операції. І сьогодні ми бачимо, що за невдалу операцію людину можуть засудити. Хто буде робити якісь операції, в яких буде хоч крихта ризику, щоби отримати термін? Мабуть, ніхто. Це фактично знищення цієї системи проведення розвідувальних операцій, які можуть бути невдалими. А таких — майже всі. Бо кожна розвідка розуміє — стовідсоткової гарантії не дасть ніхто. Це перше.
Друге — вся ця ситуація показує тільки одне: що недовіра до суду, недовіра до правоохоронних органів буде до тої пори, поки Баканов, лейтенант Баканов, який був знятий президентом Зеленським по статті, яка передбачає карну відповідальність або того, хто зняв, або того, кого зняли. І до тієї пори, поки Баканов не буде надавати покази, або не буде під сілдством, до тієї пори, поки помічник Сівковича, пан Гетьманцев, керує економікою, а не дає покази проти свого шефа колишнього, ми будемто мати таку ситуацію. Тому цей судовий процес скоріш нагадує фарс і таке тестове немагання показати, хто влада в країні.
Дуже дивна історія, що того ж Павла за заклики проти України, відправляють під домашній арешт. А людину, яку хочуть знищити росіяни, і яка корисна Україні, саджають за ґрати на 60 діб.
Мені це здається не тільки дивно, мені це здається нерозумно і нелогічно. Хоча ми не знаємо, чим керуються ті, хто фактично мотивували суддю Київського суду».
Тут напрошується паралель із затриманням і арештом генерала Марченка.
«Тут стовідсотково та сама історія. Є паралель з генералом Марченком. Ми всі пам’ятаємо, що коли генерала Марченка затримали, я брав його на поруки, і мені відмовили. Ще відмовили «Майку» (Максиму – ред.) Миргородському, який сьогодні ДШВ України, відмовили Євгену Жукову, який очолює сьогодні департамент патрульної поліції України, від мовили Євгену Межевікіну, позивний «Адам», Герою України, який сьогодні воює. Взагалі, відмовили тим людям, які мали бездоганну репутацію і повагу суспільства. Суддя мав замовлення, гарантоване замовлення. Ми це всі розуміємо. Так от, після того, як Марченка затримали, посадили під арешт, закупівля бронежилетів була зупинена. І всі чиновники казали «ми не хочемо йти шляхом Марченка. Хай краще буде без броніків, ніж ми будемо сидіти». І що ми бачимо зараз? Ситуація з бронежилетами була виправлена неймовірними зусиллями, і приклали до цього руки фактично самі волонтери в першу чергу. Бо на початку війни наші військові були без систем захисту в бронежилетах. Багато кому не вистачало».
«Я спілкувався з офіцерами, які мають безпосереднє відношення до виконання таких завдань, вони висловили свою думку виключно ненормативною лексикою. Сказали, що після цього мотивація щось робити, щоби потім не дай Боже щось піде (не так), хтось загине або ще зось, дякую, але краще хай буде так, як є. Ще раз кажу, це фактично може привести до знищення бажання офіцерів йти на ризиковані операції, які можуть принести бажаний результат.
Варто сказати, що не всі операції, які проводили Мі6, ЦРУ, Мосад та інші відомі розвідки, закнічувалися успіхом. І це треба знати про це, треба розповідати. Але я щось не чув, щоби люди, які планували операцію, проводили операцію, а потім їх садили за невдалу операцію. Всі розуміють, що таке може статися».
Після рішення суду в ЗМІ з’явилася інформація, що аеропорт Канатове вже й раніше був обстріляний росіянами. І про місце його розташування ворог знав. Український нардеп Володимир Ар’єв на своїй сторінці у фейсбук написав про те, що «політичні репресії в Україні тривають. СБУ затримало Романа Червінського, колишнього офіцера ГУР, який розповів у 2021 році про деталі зриву офісом президента операції з виманювання і арешту «вагнерівців», які здійснили злочини в Україні у 2014-16 роках. Вагнерівці, яких відпустили з Білорусі після зливу з ОП, повернулись в Україну з новими злочинами у 2022. Червінському тепер хочуть пред‘явити статтю про «держзраду». Політична помста під прикриттям воєнного стану: російські засоби нікуди з України не зникли».
Також Володимир Ар’єв зазначив, що «одне зі звинувачень, що через «дії» Червінського ворог отримав координати аеродрома Канатове, і ракета знищила два літака, які там перебували, — це повна маячня. Минулого місяця суд у Кропивницькому засудив до 14,5 років тюрми колишнього контррозвідника СБУ Сергія Говоруху. Саме він на початку війни надав ворогу координати військового аеродрому Канатове і скорегував ракетний удар. Слідство встановило прямий зв‘язок Говорухи з ворожими спецслужбами, і він отримав тюремний термін за державну зраду».
Український політолог Євген Магда вважає, що політична складова у діях військових нічого доброго не несе.
«Коли з’являється політичний компонент чи політичний підтекст у діях військових, це завжди недобре. Зрозуміло, що Червінський достатньо досвідчений співробітник спецслужб, причому, він був в різних спецслужбах, як ми бачимо по його кар’єрі: він був контррозвідником СБУ, потім він був співробітником ГУР, потім він був співробітником ССО. Тобто запит на нього є. Але я думаю, що багато хто згадав про його долученість до справи «вагнерівців», і це теж впливає, безумовно. Я так скажу, що під час війни закон має бути один для всіх. Я далекий від ідеалізації Червінського. По-перше, я не думаю, що одна людина могла спланувати таку складну операцію. Просто він як військовий опинився на першому плані уваги. А друге — це те, що він виявився найбільш медійним персонажем. Але доки звільнений голова СБУ Іван Баканов не відчуває до себе уваги правоохоронців, доки сталий зв’язок російського агента Владіміра Сівковіча Данило Гетьманцев впливає на економіку, у нас будуть постійні проблеми із довірою до дій влади в таких питаннях з тим, що подібні випадки можуть з’являтися знову і знову. Не можна прогнозувати рішення суду наперед, не бачу для цього підстав, але сама тенденція до того, що до роботи спецслужб – ми маємо для себе визначитися: або ми зовсім не довіряємо Малюку, як голові СБУ, або абсолютно не довіряємо Червінському як полковнику ССО.
Уся ситуація насправді нічого хорошого Україні не несе в будь-яких умовах, але в умовах війни в першу чергу. Тут проблема в тому, що удар по аеродрому був, військовий один загинув, два винищувачі було знищено. І це речі, які створюють відповідні проблеми, тобто на них якось треба реагувати. Але виникає питання, чи треба було реагувати просто зараз.
Тобто, у нас немає спеціальних військових судів, де б могли судити представників Сил оборони України в широкому сенсі за можливі їхні правопорушення. я розумію, що логіка дій Червінського полягала у максимальній публічності, а логіка дій його опонентів — і тут згадується «вагнергейт» — в тому, щоб його на 60 діб арештувати. Я не думаю, що буде переглянуто це рішення».
Українська журналістка Яніна Соколова вперше з полковником Романом Червінським познайомилася на одному із телевізійних шоу, де він коментував ситуацію з вагнергейтом, тобто, зливом спецоперації із затримання російських військових злочинців. Документи, які вивчала Яніна Соколова і її команда, дають їй підстави робити висновки, що справа Червінського — це помста і спроба приховати злочини.
«Перш за все я хочу пояснити слухачам, що Роман Червінський — це людина з величезним досвідом і геройськими спецопераціями, жертвує своїм життям, аби терористи під назвою представників військових сил російської федерації були або мертвими, а краще за ґратами, щоб ми могли їх потім обміняти. Весь цей Роман і ще велика кількість представників ГУР займалися тим, що мали десятки, а то й сотні операцій, частина з яких були вдалі, а частина невдалі, але всі ці операції здійснювалися з ризиком для власного життя. Це просто для розуміння, кого Шевченківський суд 25 квітня засадив за ґрати на 60 діб без внесення застави, мотивуючи це тим, що він може кудись втекти.
Роман Червінський батько трьох дітей, він в розшуку на території російської федерації, це людина, яка зокрема такі відомі спецопереації по знищенню ватажків, бойовиків «Ґіві», «Мотрола», це людина, яка змогла здобути Цемаха — особу чоловічої статі, яка причетна до збиття Боінга MH17, внаслідок чого загинули більше, ніж три сотні людей різної національності. Це все Роман і його команда на той момент ГУР МО, під керівництвом Василя Бурби.
Що відбулося зараз і чому я вважаю, що це помста.
З Романом я познайомилася у 2021 році, це був ефір одного з українських журналістів, який дивиться багатомільйонна аудиторія, приблизно 5 мільйонів людей дивилися цю програму по п’ятницях. І там в студії я разом з іншими журналістами обговорювали справу «вагнергейту». Це такий кейс, який був зірваний з огляду на документи, які я маю, а я можу опиратися як журналіст тільки на фактаж, на документи, які опинилися у мене, це документи, в яких було доручення вищого політичного керівництва України на певному етапі здійснення операції «вагнергейт», яка включала в себе шлях, зроблений гурівцями по вербовці вагнерівців, їх було кілька десятків, і вони були завербовані українськими спецслужбами. Літак мав приземлитися в Києві, але через те, що вище політичне керівництво України на той момент Андрій Єрмак і Володимир Зеленський намагалися налагодити зв’язок з росіянами у вигляді співпраці по тому, що вони роблять для них якісь толерантні вчинки, зокрема, ми пам’ятаємо історію з перемир’ям, всеосяжним припиненням вогню, режимами тиші, які не раз пророблялися з суспільством на тему станеться щось чи ні, спричиняло величезні протести біля стін офісу президента націоналістичних сил і нічого з того не вийшло, бажання задобрити президента росії путіна. Так ось цей вагнергейт через кейс співпраці Лукашенка з путіним не був до кінця зроблений через рішення вищого політичного керівництва країни припинити цю спецоперацію на фінальній стадії. Тоді вагнергейт був зупинений, вище політичне керівництво України зв’язалося з президентом Білорусі Олександром Лукашенком, і літак на фінальній стадії операції, який мав приземлитися у Києві, приземлився у Мінську, куди подзвонили – хто це був: Андрій Єрмак чи Володимир Зеленський, дуже сподіваюся, що слідство з’ясує, але він опинився там, і Лукашенко просто передав вагнерівців росіянам, а вся робота, яка була пророблена ГУРом просто опинилася в зливному бачку.
Тоді це спричинило неабиякий спротив суспільство, яке дізналося безпосередньо від керівника ГУРу Василя Бурби і Романа Червінського під час цього політичного шоу. І ми, хто розслідував цю справу, мали унікальні секретні документи, які анонімне джерело нам передало, я як журналіст бачила перед собою картину великої політичної зради з боку вищого керівництва України. Через те, що ця історія стала публічною, і знайти компроміс у вигляді звільнення, а потім пропозиції посад для колишніх працівників ГУР, не вдалося їх вмовити мати якісь посади в обмін на мовчання,читуація сталася такою, якою вона сталася.
Андрій Єрмак і Володимир Зеленський довгий час відхрещувалися від того, що ця спецоперація була, але коли вже суспільство дізналося всі деталі, президент визнав, що вона була. Але ніякого покарання ніхто не поніс. Потім через два роки почалася війна (повномасштабне вторгнення, - ред)
І зараз попри звільнення Василя Бурби і Романа Червінського, і ще там багатьох людей, які були причетні до операції і не мовчали, чинили спротив, і коли офіцер здійснює спецоперацію, яка є справою його життя, а йому говорять, що він недолугий, зрадник, і маєш знати своє місце, що не раз лунало з вуст представників влади, то, безумовно, це викликає внутрішній спротив. Не всі люди, як і в кожному суспільстві, так і в управлінні розвідки, військовому керівництві країни, мають таку сміливість виходити й публічно говорити про свій спротив. От якраз Роман зміг це зробити, за що й поніс відповідне покарання.
Що ж сталося? Останніми днями в Шевченківському суді заслухали справу, яка стосувалася аеродрому Канатове в Кіровоградській області, на який росіяни вже тричі спрямовували ракетні удари. Спецоперація, якою займався Роман Червінський, вона стосувалася справи російських пілотів, які мали віддати свої літаки в обмін на грошове винагородження. У нас є така опція, коли представники російйської федерації, які воюють на стороні рф, можуть отримати грошову винагороду за здану техніку, і самі опинитися в полоні, після чого вони вже самі вирішать свою долю, але по обміну назад підуть до росії на секретних анонімних засадах. Тобто, ніхто не розповість, що з ними було, яким чином вони потрапили в полон, що здали техніку і плюс 50-60 тисяч доларів з танки і літаки. Така вербовка була проведена, але СБУ в певний момент так само, як з вагнергейтом, сказали припинити цю спецоперацію, якою займався Роман Червінський і його колеги. Операція була зупинена, вона скінчилася невдало, але в липні минулого року був обстріляний аеродром Канатове в Кіровоградській області і звинуватили в цьому обстрілі якраз Романа. За що його посадили в тюрму. Внаслідок цього обстрілу одна людина загинула, 17 були поранені. Але це був не перший обстріл, до того в березні і напередодні в липні росіяни обстрілювали вже цей аеродром, тобто двічі до кейсу Романа аеродром був обстріляний. Це неважко знайти, можна прогуглити і знайти аеродром Канатове, обстріли, які росіяни робили на цій території».
Журналістка Яніна Соколова каже, українське громадянське суспільство — не без допомоги й міжнародної спільноти — має відстояти справедливість і не дозволити чинити політичних переслідувань українських військових.
«Звинуватили його в тому, що, по суті, не мало до нього жодного стосунку, бо росіяни знали, де цей аеродром, вони не раз його обстрілювали, вони знали, що там можуть перебувати літаки. Є ще супутникові знімки, які, на жаль, теж доступні росіянам. Ну а Роман через те, що не мовчав, а продовжував спецоперацію після того, як СБУ сказало її припинити, був покараний. І для того, щоб відсторонити його від деяких спецоперацій, у яких він бере участь, попри те, що він батько трьох дітей, і як офіцер міг піти в зовсім іншу сферу і не воювати, він продовжував воювати, роблячи для України великі речі. Тоді керівництво країни вирішило, що треба прибрати свідка історії з вагнергейтом. До речі, зауважу, що один зі свідків, зокрема той, який оприлюднив плівки, на яких фігурували дві справи — це колишній працівник СБУ, Дмитро Штанько (перша справа стосувалася Дениса Єрмака — це брат голови Офісу Президента Андрія Єрмака — він на цих плівках займався пропозиціями людям щодо посад в керівних органах державних, мотивуючи це тим, що він брат Андрія; другі плівки були — там на відео видно обличчя і запис звуку — стосувалися вагнергейту, якраз вербовка) — вони були оприлюднені Дмитром Штаньком, який загинув на Донбасі біля Бахмуту кілька місяців тому. Це один із найважливіших свідків тримачів цих плівок, щоб ви розуміли, що свідки зникають. Тепер друга людина, яка була на арені публічній, теж за ґратами. Що це, якщо не помста? Я не бачу іншої причини.
А щодо спецоперації, аеродрому Канатове Кіровоградської області. Слухайте, кожна спецоперація є ризиком. У нас було багато вдалих, як і невдалих спецоперацій. Так, це жахливо, що загинула одна людина, це життя, воно цінне, але цей аеродром не вперше був росіянами обстріляний, і звинувачувати Романа Червінського в тому, що вони обстріляли його в липні, це безглуздо, це притягнута за вуха причина.
Ну і вишенька на торті — це суддя Чайка, яка приймала рішення, це суддя, яка фактично злила в унітаз справу по Олегу Татарову — це заступник глави Офісу президента, який свого часу разом із Максимом Микитасем дерибанили житловий комплекс, який мав належати нацгвардійцям, соціальне житло. Вони займалися дерибаном цього житла, привласнювали його, за що була відкрита кримінальна справа. Суддя Чайка, яка виносила рішення по Роману Червінському, закрила справу Татарова. Тому, підсумую, це справа політична. Це дуже сумно, що під час війни трапляються такі кейси. І громадянське суспільство, з огляду на реакцію, яка є в Україні, залишається дуже сильним. І воно не допустить, аби героя України, а це реально геройство — зробити стільки крутих операцій — сиділи за ґратами, причому невинувато абсолютно».
В ефірі одного з українських новинних ютуб-каналів Яніна Соколова заявила, що міжнародні партнери мали б також вплинути на ситуацію із переслідуванням Романа Червінського.
«Ми дуже раді, що зараз існує контроль за певними процесами з боку наших західних партнерів, не керування, а звернення уваги на певні напрямки, до яких дослухається влада. Влада звертає увагу на те, що говорять і коментують західні ЗМІ та західні партнери, зокрема, Польща в тому числі. Мені би хотілося, щоби західні ЗМІ висвітлювали такі кейси, розбиралися в них – хто винен, хто ні. І якщо західні ЗМІ знаходять в цьому політичнук складову, політичне переслідування, то вони мають висловлювати свою позицію. І цю позицію неодмінно почує влада, повірте мені. І зробить свої висновки. Так вже було не раз. І з закупівлями в МО з яйцями по 17 гривень, і «русскімі людьмі» в департаментах закупівлі (Лієв і т.д.). Ну і після того, як західний світ говорив, що буде війна, а нас годували шашликами, я думаю, що західний світ має чимало претензій до Зеленського і Єрмака. І допомагає західний світ не президентові України. Я хочу, щоб польські слухачі розуміли, що надається підтримка не конкретним особам. І на обкладинках польських видань я бачу часто Зеленського, як лідера нового демократичного світу, це все приємно, бо він репрезентує нашу країну, але зараз воює народ, а не Зеленський. Я зараз не про конкретну персону, а про опцію президента. Тому ми, суспільство, занепокоєні, що реально розвідники з таким досвілом, з ризиком для життя геройським за ґратами. Це нечесно, це несправедливо. За що миборемось? Ми боремось за справедливість! Чому тоді наші воїни за ґратами? Так не має бути. Тому ми записали відео, я написала пост. Мені дуже сумно, що так відбувається. Я не знаю, чому ряд таких людей, як Андрій Єрмак, Олег Татаров і ті представники влади – зокрема, колишній голова СБУ Іван Баканов, які були причетні до призначення російських агентів на посади в Службі Безпеки в кількох регіонах, зокрема в Херсонській області, Криму досі не сидять на лаві підсудних. От мені цікаво, чому Баканов не сидить, який призначив за допомогою двох агентів — Сівковича і Кулініча — людей на посади, що потім коштувало нам територій, розмінування і жертв людських, не сидять, а Роман Червінський сидить? Така кричуща несправедливість».
21 квітня Романові Червінському повідомили про підозру у перевищенні військовою службовою особою влади чи службових повноважень. Йому загрожує позбавлення волі на строк від восьми до 12 років.
Слухайте матеріал у доданому звуковому файлі.
Розмовляв Володимир Гарматюк