Атаки дронами, пошкоджені російські літаки, перекинуті потяги, палаючі нафтопереробні заводи та підірвані автомобілі з українофобами, колаборантами і пропутінськими маріонетками — війна вже не лише в Україні. Хоча Україна офіційно не визнає диверсійної діяльності в Росії, підпалені склади з паливом і порохом в Росії можуть свідчити про український наступ. У зв’язку з дедалі частішими «бавовнами», прильотами, підривами на терені «нєаб’ятнай» серед кремлівських так званих еліт та рашистських пропагандистів великими темпами наростає нервозність і психоз.
Професор Пьотр Ґрохмальський з Академії воєнного мистецтва у Варшаві в етері Першого каналу Польського радіо однозначно прокоментував найновіші «вибухові» події в Росії:
«Безсумнівно, що це відбувається у межах підготовки до контрнаступу. А з іншого боку, сам факт того, що є вражаюча кількість російських міст, навіть далеко від лінії фронту, які багато-багато днів тому відмовилися від святкування дня перемоги, тобто від різноманітних парадів і подібних заходів, говорить про те, що Росія втрачає справжнє відчуття своєї реальності».
Пьотр Ґрохмальський звернув увагу, що останніми днями збільшилася кількість спроб ракетних і дронових ударів Росії по Україні, що пов’язано зі святкуванням так званого дня перемоги 9 травня. Експерт теж звернув увагу на все помітнішу зміну настроїв у самій Росії:
«Здебільшого видно, що росіяни намагаються знищити логістику, матеріально-технічне забезпечення, вони намагаються перешкоджати всій підготовці до атаки, яка вже ведеться, а власне радше наступу, тому що ми маємо справу з майже мертвою діяльністю, зі стабільним фронтом на більшій частині території, а отже насправді це буде скоріше наступ, а не контрнаступ з українського боку. Виразно видно, що наростає психоз, зростає нервозність і всілякі заяви про те, що однією із цілей тієї нібито атаки українських безпілотників на Кремль, чи нібито атаки на путіна, насправді було дозволити путіну під прикриттям загрози не брати участі у тих святкуваннях, і в будь-якому разі мобілізувати громадську думку про те, що на території Російської Федерації вже майже йде війна».
Польський експерт звернув теж увагу на активність російського підрозділу та російських партизанів, які воюють в Україні проти путінської армії, армії власної країни, тобто країни-агресорки та терористки:
«Десь у російській уяві живуть спогади про великі, криваві повстання, які спустошували царську Росію, але також і про все, що сталося в 1905 році після поразки царської армії з японською армією, або про ті повстання в російській армії, які були наслідком подій періоду Першої світової війни. Усвідомлення зростає, всі помічають, що Росія глибоко зав’язла, що чергові тисячі російських солдатів повертаються з пораненнями».
А тим часом 5 травня Рада Європейського Союзу ухвалила рішення про виділення одного мільярда євро з Європейського фонду миру в межах своєї ініціативи із забезпечення України артилерійськими боєприпасами. В етері Першого каналу Польського радіо головний редактор видання Nowa Technika Wojskowa Маріуш Цєльма прокоментував узгоджений план ЄС із озброєння України:
«Необхідно буде зачекати на результати програм із виробництва боєприпасів. Звісно, найбільше часу займе розвиток виробничих можливостей, бо треба замовити обладнання, підготувати персонал. Напевно більшим є попит, аніж пропозиція. Навіть якщо ці сотні мільйонів, чи навіть мільярди надійдуть на ринок, то, на жаль, потрібен час для реалізації такого замовлення. Але всі розуміють, що ця війна може бути довготривалою і не можемо очікувати, що вона завершиться у 2023 році. Всі ми цього хотіли б, а найбільше українці. Але дуже добре, що Євросоюз готує свою промисловість на більш довготривалі проєкти».
Маріуш Цєльма також висловив думку, чи може українським захисникам вистачити боєприпасів під час наступу:
«Українські командувачі знають, які ресурси вони мають, протягом якого часу і на яке постачання боєприпасів із Заходу можуть покладатися, ці питання вже вирішені між Заходом та Україною. Це питання пріоритетів. Бо увесь фронт — це понад 1000 кілометрів, але є розуміння, що будуть вибрані місце або місця, де українці намагатимуться прорвати російську оборону та повернути принаймні частину території. Українці казали, що за нормальних умов вони використовували 5-10 дисяч боєприпасів на добу. Це дуже великі цифри, дуже велике використання снарядів. Артилерія відіграє дуже важливу роль як в обороні, так і в наступі, аби нейтралізувати ворога і полегшити завдання військам. Я думаю, що є розуміння сильних та слабких сторін і де є центр тяжіння потенційного наступу. Але дуже добре видно, що нової техніки, яку отримали українці, на фронті немає, вона в тилу. Українці тривають її в резерві для рішення, на яке всі очікують».
Як звернув увагу Маріуш Цєльма, боєприпасів бракує також Росії. Тут варто згадати хоча би ватажка терористичної організації група Ваґнера Пріґожина, який неодноразово публічно конфліктував із Міноборони РФ через постачання боєприпасів. 5 травня Пріґожин опублікував відео на тлі трупів найманців, в якому кричав матом на адресу керівництва Міноборони РФ, вимагаючи надати угрупованню боєприпаси:
«За даними кількарічної давнини Росія мала чотири мільйони артлерійських снарядів. Перевага Росії в артилерії була особливо помітною торік, і українці постійно били на сполох, що росіяни мають у кілька разів більше боєприпасів і можуть вистрілювати навіть 50 тисяч снарядів на добу у бік українських позицій. Це великі масштаби. Тому де-факто, пошуки серед своїх союзників, в Ірану, Північної Кореї, не дивують. Росіяни запустили теж свою програму зі збільшення ефективності промисловості. Нещодавно міністр Шойґу заявив, що протягом цього року постачання артилерійських боєприпасів мають зрости у декілька разів. А тому можна сказати, що відбуваються перегони з часом, перегони за ресурси між Україною, Заходом та Росією».
Натомість в етері Третього каналу Польського радіо колишній посол Польщі в Україні Ян Пєкло наголосив, що Києву нині для перемоги над російськими окупантами потрібна допомога Заходу. Йдеться, передусім, про літаки F-16, систематичне постачання боєприпасів, аби вона могла проводити контрнаступ, а також далекобійну артилерію та співпрацю із союзниками НАТО, тобто надання розвідувальної інформації. Ян Пєкло також висловив думку, що польсько-українські відносини нині є настільки добрими, як ніколи раніше:
«Нещодавно з’явилися дрібні клопоти, пов’язані із економікою, в основному із українським збіжжям та із протестними акціями перевізників. Я вважаю, що це не настільки важливі теми, як політична, військова та економічна підтримка Польщі для України. Натомість це cуперечка, в яку легко проникають елементи, які вважають, що з Росією були добрі відносини та контакти. У нас теж є група, яка стверджує та просуває гасло “це не наша війна”. Варто наголосити, що “це наша війна”, оскільки якщо Україна зазначає поразки у війні з Росією, то черговою війною буде війна з Польщею».
На переконання Яна Пєкла, Польща повинна бути партнером України, а польський бізнес може вигідно інвестувати у повоєнну Україну. Він додав, що відновлення країни після війни має координуватися міжнародним співтовариством:
«Президент Зеленський відкрив хвіртку, оскільки польські підприємці матимуть такі ж права, як й українські бізнесмени. Це дуже важливо. Треба думати категоріями спільних проєктів, що стосуватимуться рільництва, спільськогосподарської продукції. Треба мислити теж категоріями спільних проєктів із виробництва зброї для війська. На столі багато чого. Потрібно діяти скоординовано і думати про відбудову України. Але не буде так, що кожна країна буде щось висмикувати для себе. Має бути створений координаційний комітет, щось на зразок великого плану Маршалла, за який мають відповідати представники союзників, аби це давало гарантії ефективності».
Колишній посол Польщі в Україні заявив, що падіння режиму путіна і розпад РФ можливий:
«Я досить добре знаю Росію, я проїхав її вздовж і впоперек. Мені здається, що потенціал для цього є. Нині тривають сварки у межах різних еліт в Росії, наприклад, серед бізнес еліти, частина якої вже усунена дуже простим способом — або впала з балкону, або померла в результаті отруєння або ж була застрелена. Але там є ще конфлікт міє генералітетом та кадирівцями і Пріґожиним. Я вважаю, що там насправді насувається гроза».
Цю грозу може підсилити повідомлення Washington Post про те, що уряд у Лондоні готовий надати Україні зброю з дальністю 300 км; ймовірно, це будуть крилаті ракети класу «повітря-поверхня» Storm Shadow, які можуть бути використані для озброєння українських літаків радянського виробництва. Ну що ж, краще пізно, ніж ніколи. Віримо у наших захисників та невідворотну перемогу України.
PR1,PR3/Т.А.