Україна, яка була в центрі уваги саміту НАТО, не отримала безпосереднього запрошення стати членом Альянсу, однак, з важливих рішень є подальше скасування для країни Плану дій щодо членства (ПДЧ). Президент України Володимир Зеленський подякував країнам-членам за це рішення та зазначив, що «безпека – це те, що зараз очевидно в дефіциті, але співпраця України та НАТО заповнить його».
«Україна вже є і завжди буде донором нашої спільної безпеки. Саме безпека є нашим ключовим завданням на саміті НАТО, на мою думку, на всіх зустрічах і в усій нашій комунікації», – підкреслив політик.
Також, безумовно, серед позитивних рішень – нові оборонні пакети для України. Володимир Зеленський прокоментував надання його країні касетних снарядів від Сполучених Штатів, наголосивши, що вони будуть використовуватися «суто по військових цілях (противника – ред.) та суто на тимчасово окупованих (росіянами – ред.) територіях України».
«Я знаю що це був виклик у США, що в Конгресі є люди, які не поділяють цієї підтримки щодо касетних снарядів. Я хочу, щоб ми на це подивилися з точки зору справедливості. Росія постійно використовує касетні снаряди на нашій території, воює виключно на нашій землі, вбиває наших людей», – пояснив Зеленський.
Президент України Володимир Зеленський та Генсек НАТО Єнс Столтенберґ. Вільнюс, 12.07.2023 Фото: Khrystyna Pichkur
Як зазначив Президент України, застосування українськими воїнами зброї, яка була надана країнами-членами НАТО, довело, що «глобальна демократія сильніша, ніж будь які терористичні дії».
«Ми пройшли великий шлях у взаємосумісності з НАТО, і наші воїни мають максимально свіжий досвід співпраці з різними членами Альянсу. Вміле застосування зброї країн НАТО нашими воїнами вже довело, що глобальна демократія сильніша, ніж будь-які терористичні загрози будь-кого проти нас. При цьому навіть під час повномасштабної війни з Росією Україна продовжує реформи, і в рамках шляху нашої інтеграції в ЄС чітко визначено, що конкретно ми маємо робити і ми це робимо. Ми бачимо конкретні пункти, які наближають нас до НАТО. І як я сказав, так, ми хочемо швидше (долучитися, – ред.). Дуже складно іноді деякі речі пояснювати партнерам, тому що ми на війні, а партнери дійсно нам хочуть допомогти. Вони допомагають, але ми все одно, розумієте, живемо в різних умовах, бо ми живемо в умовах, коли треба вижити, а партнери хочуть допомогти нам жити. А нам ще до того, аби жити, спочатку треба вижити», – cказав український лідер.
Український лідер підсумував, що для його країни «рішення є гарними, але, якби було запрошення до НАТО, вони були б ідеальними». Політик підкреслив, що вперше, з його точки зору, на саміті прозвучало впевнено, що Україна буде членом НАТО. Проте, як він зазначив, це станеться тоді, коли на українській землі буде спокій та відповідна безпекова ситуація:
«Ми розуміємо, що дехто дійсно боїться говорити про наше членство в НАТО зараз, бо ніхто не хоче, щоби була світова війна. Це зрозуміло і логічно».
На запитання журналістів, чим відрізнятимуться нинішні гарантії безпеки від Будапештського меморандуму 2008 року, – відповіла прем’єр-міністерка Естонії Кая Каллас.
«У Будапештському меморандумі були гарантії безпеки, і Росія також була їх частиною. Тому вони (росіяни – ред.) не виконали своїх обіцянок. Зараз це двосторонні угоди, які Україна має з різними країнами. Тому ми надаємо військову допомогу, щоб допомогти їм захистити себе, і це те, що ми насправді робимо. Таким чином, письмовий запис цього дає Україні впевненість у тому, що зміна керівництва – адже у деяких країнах відбуваються вибори, – не змінить зобов'язання країни підтримувати Україну».
Прем’єр-міністерка Естонії Кая Каллас. Вільнюс, 12.07.2023 Фото: PRdU/Khrystyna Pichkur
У контексті розмови що вступу України до Північноатлантичного альянсу Президент Республіки Польща Анджей Дуда згадав про Статтю 5, в якій йдеться про те, що «у разі, якщо будь-яка з держав-членів НАТО стає жертвою збройного нападу, усі інші, без винятку, члени Альянсу вважатимуть цей акт насильства збройним нападом на них усіх і вживуть усіх заходів, які вважатимуть за доцільне, щоб допомогти члену Альянсу, який зазнав нападу».
«І якби альянс поводився так, як повинен був би поводитися в ситуації, нам довелося б відправити наші війська на фронт. Так само, як і іншим країнам-членам Альянсу. Це основа. Це найважливіша гарантія безпеки і саме тому ми є частиною Північноатлантичного альянсу. Якби ми сьогодні дали цю гарантію Україні, польські солдати мали б піти на фронт. Як президент, я б не хотів ухвалювати таке рішення», – пояснив польський лідер, підсумувавши рішення саміту НАТО також з точки зору Польщі.
Президент Республіки Польща Анджей Дуда. Вільнюс, 12.07.2023 Фото: PRdU/Khrystyna Pichkur
Польська делегація на чолі із президентом Анджеєм Дудою на саміті НАТО. Вільнюс, 11.07.2023 Фото: PRdU/Khrystyna Pichkur
Як зазначив політик, неабияк важливим було те, що на саміті було чітко сказано, «що питання будь-якої локації, передислокації військ НАТО на території країн Альянсу є абсолютно суверенним рішенням цих країн».
«Це означає, що це повний відхід від мови, яка діяла в НАТО протягом останніх десятиліть, де, як ми знаємо, існували різні угоди між НАТО та іншими сторонами, які також мали вплив на питання розміщення військ НАТО та подібні речі», — повідомив Президент Польщі, додаючи, що на саміті відбулися також загальні зміни у ставленні до Росії.
За словами Анджея Дуди, «Росія перестає бути будь-яким партнером НАТО, є найбільшою загрозою для країн-членів Альянсу та веде нічим не спровоковану війну проти України». Він також поінформував, що на саміті було порушено питання переміщення Групи «Ваґнера», а також перекидання Росією тактичної ядерної зброї на територію Білорусі.
«У комюніке Білорусь згадується 5 разів, беручи до уваги те, що ми називаємо Брестськими воротами (пол. Brzeska brama), тобто зоною стратегічної, військової загрози, як район, який буде перебувати під особливою охороною. Це буде обговорюватися особливо зараз. Це також перекладається на дискусії про безпеку і "ядерну парасольку"», — додав політик, зазначаючи, що «ядерна парасолька» діє над усіма країнами Північноатлантичного альянсу, та «якщо Росія наважиться будь-яким чином використати тактичну ядерну зброю, то країни НАТО дадуть належну відповідь».
Про те, що Білорусь становить загрозу, поки у влади знаходиться аляксандр лукашенка і поки вона співпрацює з РФ, говорила і очільниця естонського уряду Кая Каллас.
«Поки лукашенка очолює країну, ми розглядаємо Білорусь як співагресора у цій війні, тому що вони діють разом з Росією, і саме так ми із ними поводимося», – зауважила Каллас.
Серед важливих рішень Президент Польщі також назвав створення та затвердження оборонних планів вперше з часів Холодної війни.
«Плани оборони передбачають зміну переходу від стримування покаранням до стримування, так би мовити, "цвяхом", тобто від стримування в той момент, коли на нас вже нападуть і окупують наші території, і тільки потім ми мобілізуємося і відповімо, до стримування, яке не допускає цього, тобто (агресор ‒ ред.) не увійде — його негайно зупинять», — пояснив Анджей Дуда, наголошуючи на тому, що не може повторитися ще однієї Бучі.
Христина Пічкур