Про відкриття Україною морських коридорів для цивільних суден було оголошено після того, як надводні дрони невідомого походження атакували в Чорному морі три російські судна і вивели з ладу нафтовий маяк для закачування російських нафтотанкерів в акваторії Новоросійська. Українська сторона ще не взяла на себе відповідальність за ці диверсії. Але спробу РФ неформально заявити про контроль всього Чорного моря було повністю спростовано, стверджують українські воєнні експерти. Офіційні особи України обмежилися туманними натяками, які не залишають надто багато місця для припущень. Однією з таких заяв став виступ на телебаченні речниці міністерства оборони України Ганни Маляр:
— Це потужній удар по самолюбству Чорноморського недофлоту. Суттєвий мінус в логістичному забезпеченні, тому що такі десантні кораблі не використовуються за прямим призначенням, тобто для висадки десанту, для підходу до берега. Тому що підходити до берега вони не ризикують. На відновлення самого корабля і екіпажу потрібен довгий час.
Ураження нафтового маяка в Новоросійську та трьох російських суден у Чорному морі може бути частиною ширшої стратегії України щодо підготовки звільнення від російських окупантів Криму, не виключає керівник програм безпеки Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук:
— Почалося все давно, ще з минулого року, коли росіян вигнали з північно-західної частини Чорного моря. Вони намагались влаштуватися в Севастополі, а потім почало вибухати в Севастопольських бухтах. Хтось почав вражати Російські кораблі. Вони там вже намагалися бонові загородження ставити. Це такі ланцюги поперек бухти. Це засоби охорони початку минулого сторіччя, і є способи їх прорвати. Спочатку один безпілотник розриває ці ланцюги, а другий вже знищує російські судна, які за ними ховаються. Тепер росіяни тікають спочатку в Феодосію — там вже теж вибухи. Тепер в Новоросійськ — будуть вибухи під Новоросійськом. Що стосується Кримського мосту, я думаю, що його час прийде, коли наші військові, які мужньо наступають на півдні, зрештою прорвуться до узбережжя Азовського моря. От тоді вже настане час вирішувати долю Кримського мосту і Криму взагалі.
Воєнний експерт Олег Жданов також звернув увагу на те, що атаки російських морських сил надводними безпілотними апаратами вперше були застосовані ще торік, і що відтоді дальність дії таких дронів значно зросла:
— Коли презентувалися перші атаки на Севастопольську бухту надводними дронами, то вже тоді говорили, що якщо він працює в режимі зворотного повернення, то його досяжність становить 400 км. Якщо без повернення, то 800 км. Так шо нічого дивного немає. Атакували нафтовий маяк. Це місце перекачки нафти, яке розташовано в морі, декілька кілометрів від берега. Його руйнування стопорить роботу нафтового терміналу. А це найбільший термінал на півдні РФ, звідки іде експорт російської нафти. Тут, в основному, експортна нафта, тут танкери заправляються. Якщо кількість дронів буде значною, то дійсно ми можемо гідно боротися з Чорноморським флотом РФ. Це може призвести до певних успіхів в плані потоплення бойових кораблів Російського Чорноморського флоту.
Наслідком ударів по російських кораблях стало значне здорожчання страхування російських суден в Чорному морі, оскільки подібні атаки значно збільшують ризики. Конвоювати усі свої судна Росія не може, побоюючись атак на конвої українських морських дронів. Ці апарати несуть загрозу вже не тільки кораблям та нафтовому експорту Росії, а й кримському мосту, який має для російських загарбників сакральне значення, зазначив екс-заступник начальника штабу ВМС України Андрій Риженко:
— Комбінованим способом-ударом з повітря та моря був атакований кримський міст та об'єкти біля нього. Одним із цих об'єктів став російський танкер SIG. Цей танкер був помічений у перевезенні авіаційного палива для військових літаків Росії у Сирії. Він перебував під санкціями США. Удару по танкеру було завдано десь за 30 морських миль від Керченської протоки. Я думаю, що пошкодження дуже серйозні. Всі ці заходи спрямовані на те, щоб позбавити окупантів можливості використовувати військову логістику через кримський міст та Керченську протоку. Це фактично одна із складових частин ослаблення супротивника та звільнення Приазов'я.
А зараз цілий світ вже переконався, що гра в блокаду морського експорту, яку розпочала Росія проти України, може бути грою, в яку грають двоє, переконаний Павло Лакійчук:
— Декілька тижнів росіяни намагались продемонструвати, що Чорне море — це їхнє озеро і вони тут господарі. Українці за кілька днів продемонстрували, що це не так. За 100 миль від Босфору росіяни повідомляють, що їхні патрульні кораблі атакують якісь невідомі дрони. Тепер Новоросійськ атакують якісь невідомі дрони. Російські кораблі ушкоджуються після таких добрячих патрулювань. Це свідчить про те, що Росія не господар в Чорному морі. Є інша сила, яка дасть відкоша російським загарбникам і змусить їх «піти за рускім корабльом».
В серпні мають відбутися переговори президента Туреччини Реджепа Ердогана та його російського колеги владіміра путіна про повернення Росії до «зернової угоди» з розблокування експорту українського збіжжя Чорним морем. Умовою цього Москва раніше називала підключення її банків до системи SWIFT, відновлення постачання їй запчастин для сільгосптехніки, які можуть бути використані і у військових цілях, здешевлення страхування російських суден та відновлення роботи аміакопроводу «Тольятті-Одеса». Але, як вважає заступник директора «Агентства моделювання ситуацій» Олексій Голобуцький, Москві доведеться вдовольнитися зустріччю Ердогана з путіним й цілою низкою залаштункових переговорів, явних і таємних шантажів і сигналів. У результаті чого Росія таки повернеться до зернової угоди у відповідь на лише деякі суто формальні поступки.
Олександр Савицький