«Перманентний геноцид народів Євразії з боку влади країни-агресора» — таку назву отримала науково-практична конференція, організована у Києві громадською організацією «Асамблея національного відродження». Представники народів, які проживають у Російській Федерації, розповіли про нестерпні умови їхнього перебування в складі цього державного утворення. Переслідування за спроби утвердження національної самосвідомості, придушення національних культур, нав'язування російської мови на шкоду рідній, послідовна політика перетворення населення федерації на єдиний народ під назвою «росіяни» і насильницьке спровадження національних меншин в Україну для участі в розв'язаній Москвою війні — такий неповний список того, що учасники конференції назвали геноцидом їхніх народів.
Російська Федерація використовує євразійські національні меншини у двоїстий спосіб. З одного боку — для демонстрації мирного проживання в цій державі людей різних національностей. З іншого — використовує їх як гарматне м'ясо у війні проти України, заявила американська журналістка та правозахисниця Ірина Цукерман:
— В Росії демократичні та ліберальні процеси насправді ніколи не виникали в такій формі, як ми її розуміємо. Були реформістські рухи, що змінюючи зовнішню установку ніколи не змінювали її політику. Частини держави, що були впродовж історії приєднані, виникли внаслідок воєн. Люди при цьому не мали жодного права голосу. Форми колонізації, що вважалися природними багато років тому, згодом в Росії не змінилися. Людьми, які там проживають, ніхто не цікавився, або їх просто використовували як робочу силу, чи репресували всіма можливими способами, чи використовували як гарматне м'ясо під час воєн, як ми це зараз спостерігаємо на прикладі війни проти України. Хоча офіційно 2018 року було дозволено політику використання етнічних мов, насправді все це не так. Нав'язується російська мова як головна. Але головне навіть не мова, а самоідентифікація, яку російська влада використовує в двоїстий спосіб. З одного боку, вони начебто пишаються своєю національною різноманітністю, використовують це, щоб виправдати власний імперіалізм. Але насправді, вони кидають всіх цих людей як гарматне м'ясо в бої в Україні. Ми знаємо, що нацменшини непропорційно беруть участь у цих боях, в цій війні. Причому вони спроваджені туди в насильницький спосіб. І щодо них в армії, і в усіх інституціях Росії, використовується дискримінація та сила.
Найбільш кричущої дискримінації та геноциду піддається в Росії чеченський народ, заявив у своєму виступі доктор історичних наук, голова Всесвітнього Чеченського конгресу Дені Тепс. За його словами, кожне покоління чеченців змушене боротися проти російської агресії, а в російсько-чеченських війнах від XVIII століття що двадцять п’ять-тридцять років гине до 30, а іноді й до 70% чеченського народу. Тепс зазначив, що до списку міжнародних злочинів слід додати постійний геноцид корінних народів Євразії, що його впродовж століть чинить держава Росія в її різних історичних іпостасях. Нині московська влада вчиняє злочини в кавказькому регіоні проти всіх його мешканців. Навіть населення Кубані, яке російське самодержавство використало для війни проти горян минулими століттями, піддається переслідуванню за національною ознакою, повідомив своєю чергою представник Ради Кубані та Черкесії Володимир Мірошниченко:
— Ми можемо бачити ознаки національного формування, бо вже 100 років тому кубанці вирішили будувати свою державність. Була ухвалена декларація про державний суверенітет Кубанської Народної Республіки. Так, безперечно, були дискусії й про приєднання Кубанської Народної Республіки до України. Проте, навіть зараз на побутовому рівні кубанці, наприклад, під час виїзду кудись на північ від Ростова кажуть – я їздив до Росії. При цьому кубанці змушені вдавати росіян. На відміну від багатьох інших народів, кубанці позбавлені одного з основних прав людини — самовизначення в межах нації. На Кубані немає жодної україномовної школи. Тут ми можемо говорити саме про культурний геноцид. Будь-які культурні центри мають розглядати кубанців як субетнос російської нації. Саме такий порядок вони зобов'язані просувати. Жодних інших питань там бути не може. Людей позбавляють права на свою мову, свою культуру і своє самовизначення. Від радянських часів і досі різним народам розповідають різні версії історії. Це в принципі те, що робить Росія, щоби їх контролювати, і щоб доки що всі вони гризуться між собою, імперія перебувала в безпеці. Взагалі, від часу появи так званої «Росії», а до цього Московії, решта народів на її території піддаються або примусовій асиміляції як кубанці, або маргіналізації, як черкеси чи карачаєво-балкарці. Припинити це можна лише знищивши імперію. Дезінтеграція так званої «Росії» — це не шлях до війн і хаосу, як нам намагається стверджувати російська пропаганда. Насправді, це єдиний шлях до миру та процвітання тих народів, які з волі долі опинилися у полоні так званої «Росії».
Нацьковуючи народи Росії одне на одного, кремлівський режим просуває політику геноциду навіть проти російського населення, заявив на конференції ідеолог «Російського добровольчого корпусу», який воює в лавах Сил оборони України проти російських загарбників, з позивним «Кардинал»:
— Зважаючи на гучний 8-річний, а тепер вже й 9-річний галас російських пропагандистів про міфічний геноцид росіян на Донбасі, я хотів би поговорити про те, де і хто насправді проводить геноцид російського народу. Росіяни, згідно з переписом 2021 року, становлять 71,73% від населення Російської Федерації. Проте впродовж усього існування Російської Федерації чисельність росіян незмінно скорочується. Від імені «Російського добровольчого корпусу» я заявляю, що кремлівська влада просуває геноцид російського народу. Незважаючи на державоутворюючий статус, росіяни фактично утискаються в соціальних та політичних правах. Росіяни позбавлені права національно-культурну автономію. І крім того, російський народ піддається деконструкції, як і всі народи, які проживають в РФ. Всі вони поступово перетворюються правлячим режимом на росіян — на якийсь багатонаціональний народ, точну копію «людини радянської». В останні роки дедалі частіше трапляються спроби зрівняти поняття «російський» та «росіянин» з боку офіційних осіб та пропагандистів. Ця тенденція практично позбавляє етнічних росіян права на націю, тобто можливості групи громадян спільно відстоювати власні інтереси. В чому мотив та намір режиму? Це не якась особлива ненависть Путіна та його режиму до росіян як таких і до всього російського. Найбільше ці більшовики бояться більшості населення, яке може усвідомити себе як націю й консолідуватися за національною ознакою проти режиму. Общєчєловаєками легше керувати. Для них, на відміну від справжнього етносу, консолідуючим фактором є не походження, культура і мова, а лояльність до поточного режиму. Саме тому режим з усіх сил намагається деконструювати російський народ.
Представники національних рухів Росії вважають, що зараз вони мають, мабуть, останній в історії шанс зберегтися як нації й відродити національні держави. Однак для цього їм необхідне визнання міжнародною спільнотою їхнього права на самовизначення, заявила віце-прем'єр уряду незалежного Татарстану у вигнанні Аіда Абдрахманова.
Олександр Савицький