Європейська Унія готує реформу своїх структур, які можуть виявитися зламними для майбутнього всіх досі суверенних держав-членів. У Польщі, після виборів 15 жовтня, продовжується процес формування нового уряду. Нинішня польська опозиція прихильно ставиться до пропозиції більш централізованого управління Європейською Унією. Тимчасом досі правлячі Польщею праві перестерігають громадян Польщі та інших, зокрема менших держав Євроспільноти, що пропозиції реформ з метою централізувати владу в Брюсселі — вигідні насамперед Німеччині та Франції, а суперечать інтересам менших держав. Праві перестерігають, що домінація Німеччини в Європі призведе до відбудови співробітництва Європейської Унії з росією, а історія ХХ століття доказала, скільки лиха такий альянс може заподіяти всім європейцям. Опозиція каже, що праві лише намагаються залякати громадян Німеччиною.
Найбільш досвідчений польський євродепутат, у минулому від Громадянської коаліції, а нині від Права і справедливості, відомий також в Україні — Яцек Саріуш-Вольський, в інтерв’ю суспільному мовнику ТVP пояснив подробиці реформ та роз’яснив, у чому небезпека для менших держав:
– Насамперед — формальний процес вже почався — відповідно до статті 48 Трактату про Європейську Унію. Його вже схвалила Конституційна комісія, а незабаром, ще у листопаді, буде звіт Європейського парламенту, після якого відбудуться чергові кроки. Рапорт передбачає масову передачу повноважень з рівня держав-членів, тобто позбавляє їх цих повноважень, і передає Європейській Унії. Йдеться про 10 нових галузей — клімат, навколишнє середовище, закордонна політика, політика безпеки, політика оборони, транскордонна інфраструктура, освіта, промисловість, політика кордонів — отже, йдеться про величезні, фундаментальні галузі, а водночас реформа у 65 галузях скасовує право накласти вето, за винятком питання залучення нових членів. Право накласти вето становить останній бастіон суверенітету поодиноких держав, йдеться про галузі, де нині держави-члени мають виключні повноваження й можуть протиставитися рішенням, а реформа трактатів передбачає запровадження принципу більшості голосів. Отже, повноваження втрачають держави-члени, внаслідок масової передачі повноважень, зате переваги отримає Європейська Унія, вибудовується щось, що я називаю супердержавою, яке має стояти понад державами-членами. Згаданою супердержавою має управляти оліґархічна система держав, де найбільша кількість мешканців, тобто Франція та Німеччина, та політичних сил, які за ними стоять. Зате малі та середні держави, чи політичні сили, які проти такого рішення, будуть ізольовані.
На думку євродепутата Яцека Саріуша-Вольського, якщо реформи Європейської Унії стануть дійсними — Польща втрачатиме суверенітет:
– З польської перспективи це означає, що втрачаємо суверенітет семимильними кроками, це відверта коперніканська революція. Держави припиняють свій суверенітет, Польща вже не буде суверенною державою. Якщо заберуть певну, велику частину суверенітету — це означатиме втрату незалежності. Якщо ці нові рішення стануть дійсними, то держави-члени такі як Польща будуть обмежені до ролі регіону, «землі», воєводства, й у питаннях: бюджету, податків, захисту кордонів, оборони, зовнішньої політики, валюти — євро стає обов’язковою валютою, підлягатиме структурам Брюсселя. Отже, реформи ведуть до глибокої недієздатності аж по втрату суверенітету та незалежності держави — такий буде результат для Польщі, якщо процесу не зупинити.
А ось що Саріуш-Вольський відповів на запитання, чи Польща зуміє зберегти свій суверенітет та незалежність:
– Якщо нині не буде задіяний спротив, не буде заходів усвідомлення суспільства, не буде суспільного спротиву, спротиву політичного, не буде намагання будувати коаліцію політичного спротиву, то той коток доїде до кінця. Вже 12 грудня головування Іспанії представить цей проєкт на засіданні Ради міністрів. Вони кажуть, що володіють необхідною для цього звичайною більшістю. Потім це йде на Європейську раду — тобто рівень прем’єрів, там також твердять, що мають звичайну більшість, якої достатньо. Опісля скликають Конвент. На Конвенті представники держав та установ встановлюватимуть новий трактат, а потім відбудеться міжурядова конференція. Нині коток просувається, й, здається, перші кроки процедур вже вирішені. Отже, останній момент, щоб цьому протиставитися, якщо вже не є п’ять хвилин після дванадцятої. Реформі протистоїть група держав, які втрачають, тобто малі та середні країни — насамперед Центрально-Східна Європа, а також політичні сили — насамперед консервативні, які хочуть захищати суверенітет держав-членів та права суспільств мати власні держави. Немає згоди на те, щоб суспільствам та народам забрати власні держави.
Пан Саріуш Вольський переконаний, що переваги від імовірної реформи отримає той, хто управлятиме, а не всі держави-члени, чи суспільства всіх держав:
– Переваги отримає той, хто управлятиме, буде розподіл на володарів та тих, що їм підлягають, на групу, що тримає владу, на суверена й васалів, на центр і периферії. Отже, втрачає той, хто не буде геґемоном, а ним мають бути Німеччина, Франція та їхні аколіти, а втрачають всі інші, які будуть позбавлені впливу на рішення. Тому, що така реформа антидемократична й антифедеральна. Тому, що у федерації — тут є помилка у дебатах — всі складові рівні, або майже рівні, такі як землі в Німеччині, кантони у Швейцарії, штати у США. Зате у реформі визначено принцип кількості населення, чим більше дана країна має населення, тим більше отримує прав. У новому проєкті достатньо п’ятдесят відсотків населення та п’ятдесят відсотків держав, й можна того, хто лишився — переголосувати. Можна нав’язати рішення, а кінцева мета така, що мають бути ухвалені нові трактати, й достатня була б для цього підтримка чотирьох п’ятих держав-членів — таких рішень досі ніколи не було у міжнародному законодавстві та у міжнародних організаціях.
Пропозиції зміни структури Європейської Унії стосуються також питань оборони. Мова йде про формування армії Європейської Унії і обмеження впливу НАТО в Європі. Деякі джерела в Брюсселі повідомляють, що Німеччина в такий спосіб хоче витісняти американців з Європи, а це, на думку критиків таких задумів, дуже шкідливе для безпеки Європи, оскільки Берлін заново забажає формувати політику відкритості на примхи російського режиму.
Досвідчений польський євродепутат пояснив, у чому небезпека:
– Всупереч тому, що вони клянуться, що ні, то т. зв. «стратегічна автономія» записана у проєкті становить загрозу для НАТО, бо їхній намір — сформувати конкуренційну структуру, що означатиме витіснення НАТО, витіснення США — до речі, єдиного на даний момент гаранта безпеки європейських держав, а напевно східного флангу — тобто Польщі. Отже, внаслідок реформи політика безпеки стане недієздатною. Політика безпеки, яку нині веде Польща, також у сфері захисту кордонів. Можна собі уявити, що за таких положень, якщо вони мали б стати дійсними, — нині не було б вже України, росіяни були б на кордонах Республіки Польща, а не дай Боже — ще дальше.
Польська опозиція, яка визначила своїм кандидатом на прем’єра Дональда Туска твердить, що політики Права та справедливості повністю необґрунтовано намагаються залякати європейців німецьким пануванням в Європі, а реформа має лише на меті чинити Європейську Унію більш конкурентноспроможною у всесвітньому масштабі. Тимчасом екс-політик цієї партії, який дуже добре знає Дональда Туска, нині перестерігає суспільства європейських країн. Говорить Саріуш-Вольський:
– Такі партії як Громадянська платформа, що мають великі зобов’язання стосовно своїх німецьких та брюссельських промоутерів, навіть не матимуть можливості відмовити підтримки їхнім проєктам. Отже, виникає загроза. Нині централістичні середовища, євроцентралістичні відверто кажуть, що вони дуже раді зміні уряду в Польщі, а той новий уряд все нове ухвалить, погодиться з цим. Вони радіють, що останній бастіон опору вказаним реформам у цій частині Європи впав, а інші, слабкіші, менші боятимуться цьому протистояти, там велика радість, й відкриваються пляшки шампанського.
Тимчасом 6 листопада президент Анджей Дуда місію формувати новий уряд доручив не Дональду Туску, а Матеушу Моравєцькому. Однак у новому парламенті опозиція зберігає набагато більше голосів, й місія Матеуша Моравєцького — на перший погляд — здається приречена на поразку. Зміни на польській політичній сцені відбуваються у час зламних реформ Європейської Унії. Для України та Польщі централізація Європейської Унії становить загрозу відбудови тісного економічного співробітництва між Німеччиною та росією, вже навіть після смерті путіна.
Андрій Рибалт