Все вказує на те, що незабаром в Польщі відбудеться зміна влади. Уряд прем’єра Моравєцького велику увагу приділяв розбудові системи транспорту. Окрім розбудови автошляхів, за часів правління його кабміну реальним став проєкт будови в місцевості Бараново неподалік міста Лудзь Центрального комунікаційного порту авіаперевезень, а також добудови до нього мережі швидких залізничних перевезень — т.зв. «колії високих швидкостей» із найбільш віддалених закутків Польщі. Експерти переконують, що такий порт необхідний — якщо Польща справді бажає будувати наймодернішу модель економіки й стати конкурентоспроможною стосовно потужних авіапортів у Німеччині та Франції. Зміна влади ставить під сумнів продовження будівництва порту, навіть попри те, що Центральний комунікаційний порт матиме також величезне значення для безпеки цілого НАТО й України, якій доведеться ще десятиліттями боротися з російським імперіалізмом.
У квітні 2022 року, тобто вже після повномаштабного вторгнення рашистів в Україну, американський генерал Бен Годжес, екскомандувач армією США в Європі, в інтерв’ю польським ЗМІ про Центральний комунікаційний порт сказав наступне:
«Агресія росії в Україні однозначно показує, що необхідні інвестиції, які покращать якість інфраструктури швидких дій на східному флангу НАТО. Інфраструктура порту „Солідарність” — саме те, чого потрібно НАТО. Вона важлива для транспортних спроможностей, розташування та переміщення військових сил з використанням різних засобів транспорту — залізничного, повітряного та наземних засобів, а також їх всестороннього тилового забезпечення».
Отже, досвідчений американський генерал не сумнівається, що авіапорт всесвітнього масштабу потрібний НАТО, Польщі та Україні. Тимчасом соратник Дональда Туска, депутат від Громадянської платформи Ґжеґож Русєцький в етері суспільного мовника TVP, як і лідер його партії Дональд Туск, критикує будівництво Центрального комунікаційного порту неподалік міста Лудзь.
— Гадаю, якщо ми справді маємо вести мову про суть транспортних перевезень, а зокрема авіаперевезень у Польщі, то треба також казати про регіональні летовища. Якщо ви цитуєте висловлювання про військову інфраструктуру, то пам’ятаємо, що приземлення, наприклад, президента США Джо Байдена відбувалися у Ряшеві. Знаємо летовища в Ряшеві, Любліні, Зеленій Горі, у Щеціні, в Ольштині — здебільшого ці порти нині мають фінансові проблеми.
У відповідь на критику опозиції міністр Марцін Горала, відповідальний в уряді прем’єра Моравєцького за будівництво Центрального комунікаційного порту, в інтерв’ю редактору Кшиштофу Сковронському на ТVP INFO відповів наступне:
— Пан депутат від Громадянської платформи, мабуть, не добачає логічних дірок у своєму мисленні. Тож ніхто не каже, що нині у Польщі немає жодного летовища, на якому може приземлитися військовий літак чи транспортний літак. У нас їх достатньо, а крім цього, у нас суто військові летовища. Проте, йдеться про пропускну здатність аеропорту та швидкість дій комунікаційної системи. Йдеться про те, які масштаби тилового забезпечення, боєприпасів, а також військової техніки впродовж одного дня, двох, п’яти, ми здатні до Польщі прийняти й відтранспортувати в різні місця нашої країни. Завдяки Центральному комунікаційному порту масштабність транспортування буде набагато більшою. Здобудемо здатність набагато більше й швидше транспортувати військо та військову техніку до Польщі.
Міністр Горала підкреслив, що вже в ході першого планування будівництва Центрального комунікаційного порту мова йшла також про питання безпеки.
— Гадаю, найліпше говорити про вагу для безпеки держави, бо військове значення натякає, що мова йде про військову базу — таку, з якої злітатимуть винищувачі, братимуть участь у боротьбі. Звісно, так також можна з летовища скористати, але це не найвагоміше, й, якраз, таких летовищ в Польщі чимало. Зате для безпеки, для захисту країни ключову роль виконує спроможність приймання сил союзників та їх швидкого переміщення на східному фланзі НАТО, бо тоді, той потенційний агресор, ніде правди діти — росія, аналізуючи можливу агресію на Польщу, розглядаючи, які до цього необхідні сили, чи можна ризикнути такий крок, чи ліпше не ризикнути, муситиме по той бік цього рівняння поставити війська, які тепер перебувають у Польщі та інші союзницькі війська, але також, що впродовж декількох днів їх може стати набагато більше, якщо коротко, вони усвідомлять – Польща — міцний горішок.
Міністр Горала, доказуючи доцільність будови великого аеропорту, посилається, серед іншого, на авторитет згаданого вже американського генерала Бена Годжеса. Тимчасом Дональд Туск, який збирається стати прем’єром, називає ось такі аргументи проти будівництва стратегічної інфраструктури авіатранспорту, що співпадає з інтересами німецьких летовищ.
— Я волію у Тримісті, в Сопоті, сісти в таксі й поїхати на летовище ледь за 20 хвилин, ніж поїхати на вокзал, сісти у поїзд — вже не згадуючи роки будівництва та потужні витрати — й поїхати до Баранова між містом Лудзь та Варшавою.
У відповідь міністр Марцін Горала, до речі, також мешканець Триміста, каже про реалії транспорту в Ґдині, Ґданську та Сопоті, а також про справжні причини планів Дональда Туска припинити проєкт Центрального комунікаційного порту, що відповідає німецьким інтересам.
— Насамперед – в двадцять хвилин добратися в Тримісті на летовище, то радше у середині ночі, бо на об’їзній Триміста величезні затори, й у час пік це може продовжитися навіть до години, але не в цьому справа. Не йдеться про гонку, хто швидше доїде на летовище, тільки куди швидше хоче полетіти. З летовища в Ґданську не полетимо у всіх напрямках бажаних маршрутів тепер і ніколи. В Ґданську замале летовище й замала кількість пасажирів. Звідси не буде ряду авіасполучень, які будуть із Центрального комунікаційного порту. Отже, залежно, куди пан Дональд Туск летітиме, але у ряді випадків альтернатива наступна – або їде, хай йому буде, 20 хвилин, але реально — 45, — на летовище в Ґданську — там впродовж години проходить контроль безпеки й летить до Франкфурта в Німеччині, а опісля чекає дві-три години на пересадку, й з Франкфурта летить у Токіо, Вашингтон, Нью-Йорк, Сінгапур. А інша альтернатива наступна — йде пішки п’ять хвилин на вокзал Сопот, заходить у поїзд великих швидкостей, через дві години він в хабі авіасполучень — Центральний комунікаційний порт летить у всі напрямки світу. Гадаю — Дональд Туск дуже добре знає, про що йдеться.
Міністр Горала повідомив в етері суспільного мовника TVP, що підготовка проєкту йде дуже швидкими тепмами.
— Якщо йдеться про саме летовище, то реалізуємо кілька напрямків. Якщо йдеться про напрямок документальної підготовки, то всі необхідні документи у нас готові дозволи, вірчий лист Управління цивільної авіації, стратегічний план ухвалений, маємо рішення про навколишнє середовище — це найскладніше зробити у кожній інвестиції. Водночас ми почали будівельні роботи. У Мазовєцькому воєводському управлінні ведеться провадження про ухвалення рішення про місце розташування хабу, яке дозволить отримати вже дозвіл на будівництво — вести всі будівельні роботи, не лише підготовчі. Шляхом добровільної закупівлі вже маємо придбані понад тисячу сто гектарів. На перший етап летовища потрібно понад дві тисячі гектарів. На першому етапі стільки не потрібно — за такої масштабності інвестиції не починається роботи скрізь, у всіх місцях.
З початку повномасштабного вторгнення рашистів в Україні, летовища в Польщі виконали дуже вагому роль у забезпечені Збройних сил України зброєю, військовою технікою та всім іншим, необхідним для захисту перед ворогами України та вільного світу. Будівництво Центрального комунікаційного порту в центральній Польщі зміцнить всю логістику Центрально-східної Європи у випадку подальшого наступу російської агресії. Треба надіятися, що можлива зміна влади в Польщі не припинить стратегічно необхідного хабу транспортного забезпечення. Далеко не всі у можливій коаліції влади нового кабміну Дональда Туска настільки критично ставляться до Центрального комінікаційного порту як сам Дональд Туск — дуже вдячний німецьким промоутерам за високі посади в структурах Європейської Унії.
Андрій Рибалт