Нова парламентська більшість, яка своїм лідером обрала Дональда Туска, прийняла рішення про усунення з Комісії з питань вивчення російських впливів у Польщі в роках 2007—2022: Анджея Зибертовича, Славоміра Ценцкєвича, Лукаша Цєнґотуру, Анджея Ковальського, Аркадіуша Пулавського, Марека Шиманяка, Міхала Войновського та Пшемислава Журавського вель Ґраєвського. Вищевказані авторитети з питань протидії російській агентурі на території члена НАТО — Польщі, гарантували вивчення — на високому науковому рівні — дій та рішень усіх політичних сил, від Права і справедливості, через Третій шлях— Польську селянську партію, Нових лівих по Громадянську коаліцію. Йшлося про рішення та дії конкретних політиків. Ухвала парламенту припинила чергову спробу дерашизації Польщі.
Усунені з державної комісії науковці та експерти, усвідомлюючи страх політиків перед правдою про операції спецслужб путіна в Польщі, в останній момент до своєї відставки, встигли оприлюднити частковий звіт. Про пріоритети роботи державної комісії, яка, на жаль, діяла лише неповні три місяці, розповів професор Славомір Ценцкєвич:
— Ми прийняли рішення, що Комісія вивчатиме одну вузьку, але дуже важливу тему, тобто контакти та співробітництво Служби військової контррозвідки з ФСБ рф в 2010—2014 роках. Цю справу вже доволі добре представили громадській думці, наприклад, у фільмі «Перезавантаження». В ході моєї попередньої роботи та накопиченого матеріалу очевидним був той факт, що ми обрали тему співробітницва між Службою військової контррозвідки та ФСБ як першу тему, яку державна комісія повинна вивчити. В ході роботи комісії впродовж двох з половиною місяців ми роздобули дуже багато, часто ключових, невідомих також мені, — попри те, що я довший час займався цією темою, — матеріалів; не всі вони, принаймні сьогодні, можуть бути оприлюдненими. Тому наш звіт спирається на загальнодоступні матеріали. Можу вам сказати, з деяких з них знято штамп «засекречено» буквально декілька годин тому. Рапорт буде оприлюднений у формі файлу PDF на сайті глави Ради міністрів, можна його стягнути.
Проф. Славомір Ценцкєвич наголосив, що після катастрофи літака президента Лєха Качинського під Смоленськом 10 квітня 2010 року, співробітництво польських та російських спецслужб динамічно набрало обертів.
– Обговорюємо політичний фон пов’язаний зі ситуаційним контекстом, у якому — після авіакатастрофи 2010 року — відбулося абсолютно незвичне наближення військової служби польської контррозвідки з ФСБ. Ми обговорюємо питання, на жаль, мушу це сказати, що після 2010 року ФСБ РФ визнано партнерською службою, а не ворожою службою. Визначення «партнерської служби» було заведено до державних норм, авторами яких була Служба військової контррозвідки. Отже, ми цього тодішнього «партнера» Служби військової контррозвідки хочемо вам наблизити. Хочемо також наблизити постаті, які Москва відправила до зв’язків зі Службою військової контррозвідки Республіки Польща. На підставі різного роду матеріалів, у часовому контексті, ми представили вам календар подій поширений на аналіз та висновки щодо співвідношення польських та російських служб, на які ми знайшли підтвердження в документах Служби військової контррозвідки, чи інших державних органів в 2010—2014 роках. Документи оформлено не лише в Службі військової контррозвідки, але також у Канцелярії прем’єра, показуємо листування між тим, хто приймав основні політичні рішення й ніс відповідальність за нагляд над тодішньою службою. Тобто матеріали стосуються прем’єра Дональда Туска, міністрів Боґдана Кліха, Томаша Сємоняка, Яцека Ціхоцького, Бартломєя Сєнкєвича, тобто всього спектру найвагоміших політиків тодішнього часу, які несли відповідальність за спецслужби.
Професор Ценцкєвич підкреслив, що експерти особливо вивчили угоду між польським та російськими спецслужбами.
— Ми провели прискіпливий аналіз угоди, підписаної генералом Янушем Носеком у Петербурзі з генералом Безвєрхним 11 вересня 2013 року. Йдеться про Угоду між Службою військової контррозвідки та ФСБ щодо принципів співробітництва у сфері контррозвідки. У окремому підрозділі ми показали вам також активність у мас-медіа, яку ми визнали дезінформацією двох генералів, двох шефів Служби військової контррозвідки тодішнього часу, тобто генерала Носека та генерала Пителя. У звіті ми включили також рекомендації, висновки до органів державної влади — теперішньої, майбутньої, визнаючи, що той випадок — співробітництво Служби військової контррозвідки з ФСБ дуже вагомий фактор поліпшення нагляду над спецслужбами та ширше — питаннями безпеки польської держави.
Висновки державної комісії показують, що за часів попереднього правління Дональда Туска польські служби були під впливом російських спецслужб доби путіна. Говорить член державної комісії —генерал Анджей Ковальський:
— Служба військової контррозвідки, одним з найвагоміших завдань якої є захист польських збройних сил перед загрозами чужих спецслужб, була під впливом Російської Федерації. На основі аналізу виключно державних документів комісія дійшла висновку, що існував російський вплив на дії польської контррозвідки. Щасливо можемо казати лише про дуже вузьку групу функціонерів, але однак кажемо про командування цієї установи. Російський вплив відбувався почерез дії ФСБ, користуючись згодою керівників держави, у цьому згоди глави Ради міністрів — Дональда Туска на започаткування співробітництва з ФСБ. Шеф Служби військової контррозвідки генерал Януш Носек, за участі своїх підлеглих, серед іншого генерала бригади Пйотра Пителя та полковника Кшиштофа Души, від 2010 року зв’язки з ФСБ вчинив міцнішими, що у день 11 вересня 2013 року призвело до підписання у Санкт-Петербурзі Угоди польської Служби військової контррозвідки з ФСБ РФ про співробітництво та співдії в галузі військової контррозвідки.
Генерал Анджей Ковальський наголосив, що відповідальні за співробітництво з ФСБ політики часто користуються несвідомістю громадян про рівень агресії операцій служб путіна на території найбільшого на східному фланзі НАТО члена – тобто Польщі.
– Громадська думка не багато знає про Службу військової контррозвідки, а що казати про дії самої ФСБ. ФСБ це служба винятково агресивна, винятково наступальна, винятково небезпечна не лише в Росії. Найбільшою помилкою мислення, й, на жаль, ми її знайшли у чималої кількості акторів описаних подій, є те, що ФСБ необґрунтовано визнають внутрішньою російською службою. Тимчасом, впродовж багатьох років, щонайменше від 2004 року – останньої великої реформи цієї служби, але так насправді від середини 90-тих років, ФСБ визначено завдання розвідки. ФСБ командувало спеціальними підрозділами функціонерів, які виконували розвідувальні завдання насамперед на «близьке закордоння», а опісля поширювали діяльність на подальші території Європи, у цьому також на Польщу. За період, про який йде мова — тобто в 2010—2014 роках, ФСБ вело розвідувальні операції на польському напрямку. Тому важко комісії було зрозуміти, чому надзвичайно послідовно вибрано лише невеличкий внутрішній суб’єкт в ФСБ, тобто військову контррозвідку, й визнано, що будемо співробітничати лише з цією невеликою частиною, а все інше нас не стосується. Це дуже погане припущення. ФСБ — служба міцно централізована, там міцне командування, всі її елементи, разом із військовою контррозвідкою, мають визначені розвідувальні завдання.
Усунений парламентською більшістю Дональда Туска з комісії дерашизації професор Анджей Зибертович вказав на ряд рекомендацій для державних органів, які допоможуть протидіяти операціям російської агентури.
— Ми вказуємо на доцільність започаткувати довгострокове співробітництво із установами союзницьких держав, які проводять моніторінг російських впливів на політику в цих державах. Ми рекомендуємо також якнайшвидший моніторінг польської енергетичної політики, моніторінг російських впливів на неурядові організації, на засоби масової інформації, роль суб’єктів за участю російського капіталу на польському ринку та вивчення впливів РФ на зовнішню політику.
Професор Анджей Зибертович назвав конкретні прізвища політиків — вказаних у звіті комісії, які несуть відповідальність за співробітництво польських державних органів зі спецслужбами рашистів.
— Стосовно ось таких осіб, як прем’єр Дональд Туск, міністр Яцек Ціхоцький, міністри Боґдан Кліх, Томаш Сємоняк, Бартломєй Сєнкєвич, комісія рекомендує не доручати їм завдань, посад та державних функцій, пов’язаних із несенням відповідальності за безпеку держави. Аналізуючи доступні матеріали, у цьому свідчення вищевказаних осіб в ході розслідування прокуратури, ми мали враження, що політики відповідальні за безпеку держави на цікавилися безпекою держави.
Усунення найвизначніших наукових авторитетів з питань протидії агентурі рашистів у Польщі показує справжні наміри нової парламентської більшості та її лідера Дональда Туска. Вже після рішення парламенту у деяких польських ЗМІ почалася кампанія очорнення членів комісії. Українським журналістам та експертам, які слідкують за подіями в Польщі, варто звернути увагу, чому присутні на польському ринку масмедіа очорнюють людей, заслужених в процесі змагань з російськими впливами, а водночас згадані ЗМІ в Україні представляють себе ліберальними та проукраїнськими. Досить сказати, що за попереднього буцімто ліберального кабміну Дональда Туска професора Славоміра Ценцкєвича викликали до прокуратури близько сорок разів лише за те, що у книжці «Довге плече Москви» доказав, наскільки ефективними були впливи російської агентури в Польщі після зламу 1989 року.
На сайті Української служби Польського радіо, у прикріпленому файлі, можна прочитати польською мовою Звіт ДЕРЖАВНОЇ КОМІСІЇ З ПИТАНЬ ВИВЧЕННЯ РОСІЙСЬКИХ ВПЛИВІВ НА ВНУТРІШНЮ БЕЗПЕКУ ПОЛЬЩІ В 2007—2022 РОКАХ:
https://files.niezalezna.tech//storage//documents/upload/2023/11/29/kdkFoKoKIzgfOJI3AVqBRUAs98qP7qwNfaJDf366.pdf.
Андрій Рибалт