22 грудня 2022 року американський Сенат підтримав поправку до Закону про уповноваження на національну оборону. Нею передбачене створення правового механізму конфіскації російських активів, які зараз заморожені в США. За даними українського моніторингу, лише 8 держав Заходу вдалися до конфіскації незначних сум російських активів. Більшість країн, які заморозили російські активи після повномасштабного вторгнення в Україну, взагалі нічого не роблять з цими ресурсами. Лише Польща, Естонія та Велика Британія взялися до розробки механізмів конфіскації російських коштів. Є проблеми із цим і в самої України.
За даними ООН, збитки України від неспровокованого повномасштабного вторгнення Росії складають 411 мільярдів доларів. Але це не враховує всіх втрат, яких зазнала держава. Зокрема, тут не обраховані збитки від підриву росіянами влітку 2023 року греблі Каховської гідроелектростанції та затоплення величезних площ сільськогосподарських угідь та українських міст. Наразі завдані Україні збитки внаслідок нападу Росії підривають економіку держави і можуть бути компенсовані лише в разі перемоги над країною-агресором і виплати нею репарацій. Але на цей момент є інший механізм стягнути з Росії кошти за вчинені нею воєнну шкоду. Згідно з оцінками експертів, після повномасштабного вторгнення в Україну на Заході були заморожені 397 мільярдів суверенних активів Росії. Їх надання Україні може врятувати державу під час паузи з надання фінансової допомоги з боку Сполучених Штатів Америки та Євросоюзу, що виникла на рубежі 2023-2024 років. Ще однією причиною зволікань із наданням Україні заморожених російських активів є той факт, що країни Заходу мають мільярдні доходи від обігу цих активів у своїх фінансових системах. Серед політичних ризиків такого кроку українські фахівці називають значні репутаційні втрати, якщо Москва доведе неправомірність таких дій. Серед іншого, на Заході лунають і сумніви, що пов’язані із високим рівнем корупції в Україні. Але співзасновниця українського Центру протидії корупції Олена Галушка вважає ці проблеми надуманими:
— Інструменти і механізми можна придумати так, щоб там був максимум антикорупційних запобіжників. Наразі ми на етапі, коли зараз немає ще політичної волі для того, щоб здійснити цю конфіскацію. Україні потрібні десятки мільярдів доларів. Російські олігархи дуже багаті. І в нас вже був досвід, коли актив олігарха Малофєєва був конфіскований в Сполучених Штатах через порушення ним санкцій. Ціна питання була 5 мільйонів доларів. Це набагато краще, ніж нічого. Але це крапля в океані. Тому ми й фокусуємося на суверенних активах. Тому що Росія, як країна, здійснює агресію проти України. Вона має своїми активами за це відповідати.
Цій відповідальності Москви і надання Україні конфіскованих коштів заважає не лише ціла низка політичних, юридичних та інших формальностей, а й поведінка самої України, зазначив директор Інститут світової політики Євген Магда:
— Право приватної власності є священним і недоторканим. І якщо після Другої світової війни був процес, наприклад, Нюрнбернський, був процес Токійський, який передбачав конфіскацію власності Німеччини та Японії, то зараз такого процесу немає. І, наприклад, Міжнародний кримінальний суд не може нічого подібного ухвалити. Україна виграла б від того, якби вона створювала відповідні механізми, бо в нас, знаєте, виходить дурна ситуація. Раз за разом то знаходяться фірми, які в Росії постачають якісь дефіцитні запчастини для військової техніки, то «несподівано» знаходиться російська власність на українській території. Кілька тижнів тому знайшли в Закарпатті фірму, яка обшиває збірну Росії з лижних гонок. Це ж взагалі нонсенс. І що ви думаєте, що наші партнери цього не бачать? Ми маємо бути в цьому сенсі піонерами і створити відповідні механізми. Це у нас іде війна! Це у нас Верховна Рада має це все прораховувати і здійснювати.
Для реалізації конфіскованих російських коштів та майна в Україні був створений спеціальний Фонд ліквідації наслідків російської збройної агресії. Але його наповнення стикнулося з цілою низкою проблем минулого року, повідомила проєктна менеджерка аналітичного центру StateWatch Анастасія Химичук:
— Станом на жовтень загальні видатки Фонду склали 35,6 мільярдів гривень і, відповідно, залишок на рахунках, які є доступним до розподілу, це є 26,2 мільярди гривень. Ми бачимо, що найбільше коштів і найбільший відсоток виконання напрямку — субвенція місцевим бюджетам на ліквідацію наслідків збройної агресії. Наступна за цим напрямком — компенсація на відновлення нерухомого майна. Однак, що стосується програм, за якими взагалі не було виділення коштів, то це захист об'єктів критичної інфраструктури паливноенергетичного сектору, а також відновлення житлових об'єктів, пошкоджених внаслідок підриву Каховської ГЕС. Наповнення фонду 2024 року не буде таким, як було минулого року. Фонд буде наповнюватись тільки від виконання закону про санкції та закону про основні засади примусового вилучення в Україні об'єктів правовласності Російської Федерації.
Але і з роботою санкційного механізму не все так просто, зазначив аналітик StateWatch Роман Стеблівський. На його думку, впродовж 2023 року жодної приватизації російських активів в Україні так і не відбулось. Хоча за два роки війни Росії проти України Вищий антикорупційний суд виніс 29 рішень про конфіскацію приватних активів російських олігархів та українських колаборантів. Серед них 11 депутатів і сенаторів, 5 олігархів, 5 юридичних осіб, 3 ректори, 2 колаборанти, пропагандист, екс-президент та міністерство оборони Білорусі, нагадав Роман Стеблівський:
— Якщо під час війни приватизувати не виходить, тоді варто говорити, що це не найбільш активний шлях наповнення цього Фонду і слід шукати якісь інші шляхи. Або вкладати ресурси в те, щоб приватизувати ці активи, які поступово конфіскуються до держави.
Своєю чергою, журналістка-розслідувачка StateWatch Інна Попович нагадала заяву голови українського уряду Дениса Шмигаля в серпні 2022 року про наміри конфіскувати 903 об’єкти, що належать Росії. Проте секретар Ради нацбезпеки та оборони України повернув список на доопрацювання, сказавши, що в ньому є неточність:
— Але доопрацьовувати цей список ніхто не став, його відклали в довгий ящик. Лише через рік, у жовтні цього року, склали новий список з 800 об'єктів. З цього списку зникли абсолютно всі підприємства. Залишились лише рухоме майно: автомобілі, вагони, баржі. Вилучені зі списку підприємства, це ті що на 100% належать Росії або її громадянам. Або підприємства, які на кілька відсотків належать російським громадянам або російським компаніям.
Точна сума російських заморожених активів в Україні і на Заході наразі невідома, бо держави не оприлюднюють такої інформації, скаржаться українські громадські розслідувачі. Названа ними загальна сума заморожених на Заході активів у 397 мільярдів доларів спирається на дані самої Росії, яка до нападу на Україну подавала саме таку суму своїх активів за кордоном.
Олександр Савицький