На Заході на 20% зросла кількість тих українських втікачів від війни, які б не хотіли повертатися на Батьківщину. Проте 61% від усієї кількості українських військових мігрантів ще планує повернення в Україну після того, як вщухне війна росії проти України. Таких висновків дійшли дослідники київського Центру економічної стратегії за підсумками опитування українських втікачів від війни в Європі та Америці.
Кількість українських військових мігрантів, переважна більшість з яких виїхала за кордон після повномасштабного вторгнення росії в Україну в лютому 2022 року, може бути меншою, ніж вважали раніше. Згідно з новим дослідженням Центру економічної стратегії загальна кількість українців за кордоном становить 4,6 мільйона осіб. На відміну від цих даних, оновлені дослідження Управління верховного комісара ООН з прав людини містять оцінку загальної кількості українських військових мігрантів у 6,48 мільйона осіб. Дослідниця Центру економічної стратегії Дарія Михайлишина пояснила це тим, що дані ООН суперечать даним, отриманим українськими дослідниками безпосередньо від прикордонних служб України та держав, через які пролягав шлях українських військових мігрантів на Захід.
— Наразі ми використовуємо дані Державної прикордонної служби України за 2023 рік. Це пов'язано з тим, що ми помітили: якщо порівняти дані, опубліковані на сайті ООН, із даними прикордонників України та сусідніх країн — Польщі, Словаччини, від яких ми отримуємо дані безпосередньо, ми побачимо дуже велику різницю. Хоча ООН каже, що вони беруть ці дані саме з цих країн. Наша поточна оцінка — за кордоном зараз перебуває 4,9 мільйона українців, з них 3,3 мільйона виїхали за кордон із країни Європи, ще близько 250 тисяч виїхали через росію, і решта 1,3 мільйона перебувають у росії чи Білорусі. Більшість проживають у Німеччині та Польщі. Німеччина вийшла на перше місце ще близько півроку тому, порівняно з Польщею.
Відбулися зміни й у планах українських мігрантів щодо повернення на Батьківщину. Тривале перебування за кордоном спричиняє до більш високого рівня адаптації до нового місця проживання, стверджують дослідники. Порівняно з травнем 2023 року, у січні 2024-го загалом по всіх державах Заходу, до яких виїхали українські військові мігранти, дедалі більшій кількості стало подобатися жити за межами своєї Батьківщини. Однак у Польщі спостерігається протилежна тенденція: тих українців, яким 2023 року було краще в Польщі, ніж в Україні, 2024 року стало на сім відсотків менше. З іншого боку, влітку минулого року 68 відсотків опитаних поляків підтримували прийняття біженців з України. Але водночас, 55 відсотків респондентів виступали проти надання їм додаткової державної допомоги. Це випливає з роботи Дослідницької лабораторії факультету політичних наук та міжнародних досліджень Варшавського університету та факультету соціальних наук Економіко-гуманітарного університету у Варшаві. Виходячи з цього, напрошується висновок, що залишатися в Польщі вважають за краще ті українці, які мало залежать від соціальної допомоги, мають власну справу, або працюють дистанційно в українських компаніях, або влаштувалися на повний робочий день на польських підприємствах. Водночас саме з цієї категорії понад половина українців висловлює готовність повернутися до України. Найбільш схильних до щедрої соціальної підтримки останнім часом приваблювала Німеччина. Офіційному Берліну навіть довелося запровадити обмеження на перетікання до цієї країни українських військових мігрантів із Польщі. За даними різних досліджень, головною умовою свого повернення в Україну військові мігранти з України називають безпеку. З огляду на це директор Інституту демографії та соціальних досліджень Елла Лібанова застерегла від спроб заохочувати повернення українців з-за кордону додатковими преференціями. Вона також не вважає, що наміри повернутися на Батьківщину обов'язково збігатимуться зі справжньою кількістю тих, хто повернувся:
— Рішення люди прийматимуть, коли питання стане руба. Коли потрібно буде вирішувати — повертатись чи не повертатись. Це скоріш за все буде після завершення гарячої фази війни. Бо зараз ми знаємо, що всі говорять про умови. Перша умова — це безпека. Далі з досить великим відривом йде житло, робота, потім із величезним відривом все інше. Щодо рекомендацій, то я б наголосила, що не може бути жодних преференцій для цієї групи. Ми маємо величезну кількість внутрішньо переміщених осіб. Ми не можемо допустити, щоб люди, які повертаються з-за кордону, хоч чогось отримували більше, ніж ті, хто залишився в Україні. Коли йдеться про кількість, мені здається, що перспективніше тут говорити про умови та фактори повернення. Що ми маємо запропонувати нашим військовим мігрантам, щоб вони поверталися до України?
Відповідаючи це запитання, перша заступниця міністра соціальної політики України Дар'я Марчак повідомила про плани створювати умови, за яких в Україні можна буде отримати якісне індивідуальне житло, працевлаштування та перенавчання:
— Нам потрібно створювати умови, коли люди в Україні мають можливість мати якісне індивідуальне житло. Ключове питання — це створення можливості та фондів житла для того, щоб люди могли проживати з комфортом для себе. Друге надзвичайно важливе питання — це працевлаштування. Ми маємо досить парадоксальну ситуацію на ринку праці, коли з одного боку є значна кількість безробітних, а з іншого боку, є значна кількість вакансій, які важко закрити. І це означає, що нам потрібно зробити багато роботи з перенавчання людей. Третє питання — громадська інфраструктура. Це достатня мережа дитячих садків, шкіл з укриттями, це обов'язково інфраструктура для догляду за особами з інвалідністю, це безбар'єрність, це дружній простір, середовище для людини. Іноді звучать пропозиції: а давайте ми просто заплатимо більше соціалки людям, які зараз за кордоном, і таким чином стимулюватимемо їх повертатися. На нашу думку, це абсолютно утопічна стратегія. Це деструктивно намагатися когось перекупити. Нам потрібно конкурувати через створення умов з погляду безпеки, економічної самостійності, комфорту для проживання, що дозволить нам, навіть коли ми станемо країною Євросоюзу, конкурувати за людський капітал та говорити про повернення наших мігрантів.
Серед факторів, що стимулюють повернення воєнних мігрантів на Батьківщину, опитані назвали припинення бойових дій та ударів з повітря, більш високий рівень життя в Україні та можливість знайти роботу, що добре оплачується. При цьому жінок, які прагнуть повернення на Батьківщину, на 55 відсотків більше, ніж чоловіків. Дослідники пояснюють це тим, що чоловіки можуть побоюватися блокування повторного виїзду за кордон або покарання, якщо вони перетнули його незаконно.
Олександр Савицький