Абсолютна більшість росіян (80%) не бачить жодної інтриги в президентських виборах, які відбудуться 15-17 березня. Про це свідчать результати соціологічного дослідження Інституту конфліктології та аналізу Росії, який вже два роки фіксує, як у динаміці змінюються настрої росіян. Як завжди, у телефонному режимі було опитано 1600 респондентів. Дослідження засвідчило, що лише чверть росіян активно стежать за перебігом президентських перегонів і, звісно, це переважно старше покоління. Двома основними рисами для кандидата у президенти росіяни називали вміння ухвалювати важкі рішення та досвід державного управління. Також серед головних рис є патріотизм, моральність та вік від 40 років. Основними пріоритетами на 2024 рік для обраного президента, за очікуваннями опитаних росіян, має стати вирішення фінансових проблем та поліпшення економіки.
«Ми побачили суттєвий дисонанс між суспільним запитом і тим, що реально пропонується росіянам Кремлем. Правлячий режим, з одного боку, намагається виглядати доволі солідно, однак, з іншого, дуже боїться будь-яких "точок кристалізації". Зокрема таких, яким був Пріґожин, таких, як навіть був натяк у Ґіркіна серед Z-патріотів, таких, яким був Навальний для ліберальної демократичної опозиції. І, відповідно, навіть такий, яким міг стати Боріс Надєждін. Тож дуже багато уваги в Кремлі приділяють, аби не було будь-якої постаті, яка могла б на себе перетягнути всіх, хто не задоволений тим, що відбувається. Перестраховуючись і зачищаючи поле, вони фактично призвели до того, що серед кандидатів разом з путіним всього 4 претенденти. На мою думку, це не дуже сприяє демонстрації сили режиму і того, що вони впевнені в собі», — розповів керівник Інституту конфліктології та аналізу Росії Олександр Шульга.
Більшість респондентів вважають, що їхній країні потрібні і президентські, і парламентські вибори. Водночас 43% опитаних росіян заявили про готовність проголосувати за пожиттєве президентство владіміра путіна, якщо їхній країні буде проводитися відповідний референдум. Проти проголосували б 51%.
«Фактично в Росії не було золотого періоду демократії, тобто немає до чого повертатися. І після турбулентності 90-х Росія повертається до свого природного стану — деспотії та автократії. Як і раніше, для викорінення інакомислення застосовуються силові методи із додаванням інформаційних технологій і пропаганди. Однак в нинішній ситуації навіть для Путіна існують межі і своєрідна червона лінія — це ліміти суспільного консенсусу. Можна утримуватися на любові або страху, але не можна постійно застосовувати силове придушення всередині країни. Якщо ти не можеш запропонувати вирішення фінансових та економічних проблем, вони мають бути витіснені шоком, страхом і незвичністю ситуації. Оскільки "СВО" в Україні вже рутинізувалася, і у росіян немає відчутного успіху, потрібна нова точка напруги. Якби у Росії був прямий доступ до Молдови, вони могли б перейти її кордон і напасти. Наразі такий доступ є до Грузії, до Вірменії та Казахстану. Ці країни під загрозою. До слова, під час своїх досліджень ми питали росіян щодо можливості толерування росіянами нападу на Казахстан. І абсолютна більшість прийняла всі ті ж аргументи, які були використані щодо нападу на Україну. Тож з великою ймовірністю 2024 рік стане роком, коли Путін через внутрішні проблеми і неможливість їх вирішення, неможливість перемогти швидко у війні проти України призведе до нового конфлікту», — додав Олександр Шульга.
Запрошуємо слухати повну версію розмови у прикріпленому аудіофайлі.
Христина Срібняк