Як країни Балтії протягом десяти років готуються до війни з рф

Заголовки європейських газет намагаються випередити одне одного в прогнозах, коли росія все ж нападе на країни НАТО. Деякі ЗМІ дають три роки на підготовку до можливого зіткнення, деякі — п’ять. Оптимісти говорять про десятиліття. Більшість сценаріїв, про які пишуть світові ЗМІ, передбачає напад росії саме на країни Балтії. Про те, як Литва, Латвія та Естонія готуються до можливої агресії з боку рф Польське радіо для України поговорило з аналітиком Центру східних досліджень (OSW) Бартошем Хмєлєвськім

Плакат «голова смерті» президента росії владіміра путіна на фасаді Музею історії медицини перед будівлею російського посольства в Ризі, Латвія

EPA/TOMS KALNINS

В середині січня німецький таблоїд Bild повідомив, що збройні сили Німеччини — Бундесвер — готуються до найгіршого сценарію розвитку подій: війни між росією та країнами НАТО. Згідно з даними, до яких отримало доступ видання, у лютому 2024 року рф нібито може провести черговий призов, мобілізувавши 200 тисяч новобранців. Потім Москва має розпочати новий наступ на Україну, який може виявитися успішним з огляду на скорочення західної допомоги Києву. Наступним кроком путіна мають стати провокації, спрямовані на розпалювання міжетнічних конфліктів у країнах Балтії, насамперед в Естонії та Латвії, де компактно проживає російськомовне населення.

Польське радіо для України дізналося, наскільки серйозно до таких сценаріїв ставляться у країнах Балтії, яким неминуче доведеться відіграти ключову роль у можливій конфронтації рф та НАТО.

Наш співрозмовник Бартош Хмєлєвський, історик, політолог та аналітик Центру східних досліджень, що спеціалізується саме на країнах Балтії, зазначає, що ще у 2014 році, коли росія окупувала Крим та вторглася у Донецьку та Луганську області, жителі країн Латвії, Литви та Естонії усвідомили, що загроза з боку рф реальна. Крим та Донбас стали переломними моментами у сприйнятті майбутнього, потенційних загроз, а отже, і у формуванні політики безпеки цих країн:

Протягом останніх тижнів, останніх місяців, з початку цього року все частіше з’являються повідомлення про те, що війна в країнах Балтії може початися за пів року, за три роки, за два роки, за рік. І ці повідомлення з’являються переважно в західних ЗМІ, в європейських ЗМІ. Про це зазвичай говорять політики, яких публікують на перших сторінках естонських чи литовських газет. Треба розуміти, що є такі повідомлення, а є реальна безпекова ситуація в регіоні. На цей час ситуація доволі стабільна. Вона де-факто не змінюється протягом 10 років. Я б навіть сказав, що вона покращується, тому що збільшується присутність союзників НАТО в регіоні. Це відбулося за останні два роки. Зараз я б назвав це ворожінням. Важко оцінити, чи на цей момент загроза російського вторгнення зросла якоюсь мірою, тому що нічого не змінилося за останні роки. 

Повідомлення, про які я говорив на початку, і заяви політиків про те, що ми маємо 2-4 роки, пів року, це радше заклики до політиків деяких західних країн, наприклад, Німеччини, яка дуже повільна у своїй діяльності у сфері політики безпеки в Європі, а особливо, що стосується допомоги Україні. Всі ці наративи спираються на те, що ми мами Х років після того, як війна в Україні закінчиться. Якщо ж війна в Україні не закінчиться, якщо вона не закінчиться поразкою Києва і всього східного флангу НАТО, то цей термін автоматично продовжується. Я вважаю, що зараз варто обмірковувати надання допомоги Україні, розширення цієї допомоги, збільшення допомоги, яку надають великі економічно розвинуті країни (адже країни, що належать до східного флангу НАТО, і так надають усю можливу допомогу, з огляду на їх суспільні та економічні ресурси), а не розмірковувати, наскільки це вторгнення реальне. Скільки років ми ще маємо. Адже це ворожіння.

Бартош Хмєлєвський розповів, до яких сценаріїв можливого зіткнення з росією готуються в Ризі, Таллінні та Вільнюсі:

Ці сценарії не оприлюднюються, нема ні просто витоку інформації, ні контрольованого витоку інформації. Однак ці країни, безумовно, готуються до різних сценаріїв: провокацій на кордоні, спроб розхитування ситуації у суспільстві, створення емоційного напруження у суспільства, провокування соціально-політичних поділів між російськомовними та латвійською чи естонською більшістю в Латвії та Естонії.

Однак найбільш популярний у ЗМІ сценарій та найбільш обговорюваний в європейських медіа — сценарій заворушення та міжетнічні конфлікти в Латвії чи Естонії — з кожним роком стає все менш вірогідним. Це відбувається у зв’язку з тим, що протягом останніх двох-трьох років ці держави провели доволі радикальні суспільні реформи, що обмежують частину свобод чи прав етнічних груп, ліквідують навчання російською мовою в Латвії чи Естонії. Нема жодних радикальних протестів чи спротиву з боку російськомовної частини естонського чи латвійського суспільства. Я б сказав, що реальність сценарію якогось бунту, міжетнічних конфліктів з природних причин маловірогідна. Звичайно, росія може намагатися створити умови до цього, але вони будуть штучними. На цей момент у російськомовних жителів Латвії й Естонії нема жодного підґрунтя до виявлення протесту проти держави.  

Підвищення витрат на оборону до трьох відсотків ВВП було одним із ключових питань, яке обговорювали під час зустрічі президента Польщі Анджея Дуди та прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска з президентом США Джо Байденом. Скільки відсотків від свого ВВП витрачають Латвія, Литва та Естонія на власні армії? Відповідає Бартош Хмєлєвський:

Ці витрати кардинально ростуть протягом десяти років. У 2014 році в країнах Балтії були прийняті рішення, що концентрувалися на тому, щоб підвищити рівень витрат до двох відсотків. Цього рівня вдалося досягнути — залежно від країни — в різний момент. Однак у 2019 році всі три країни виділяли два відсотки ВВП на оборону. Ці витрати в черговий раз, після 2022 року, почали знову рости. Зараз Естонія вже практично виділяє три відсотки, а Латвія і Литва наближаються до цього рівня. У цих країнах вже йде обговорення про те, що новим стандартом вже є три відсотки — поріг, про те, що треба думати про чергове підвищення витрат на оборону. Звичайно, треба пам’ятати про те, що це невеликі країни, і литовські, латвійські й естонські витрати є високими з огляду на їх бюджет. Однак номінально вони невеликі, тому що бюджети цих країн набагато менші, ніж бюджет Польщі, Німеччини, Франції. Швеції чи інших великих європейських економік. Однак для цих економік це великі витрати. Країни Балтії можуть відкласти інші важливі суспільні витрати, пов’язані з освітою чи економічними проблемами, та інвестувати ці кошти в оборону.

Польща наполягає не лише на підвищенні витрат на оборону до трьох відсотків ВВП, але також говорить про відправлення додаткових сил НАТО на східний фланг. Бартош Хмєлєвський зазначає, що у країнах Балтії також давно точиться дискусія щодо цього:

Присутність союзників у країнах Балтії — це тема, яку обговорюють вже десять років у столицях цих країн. Після подій в Криму й на Донбасі, після першої фази російського вторгнення в Україну у 2014 році, це питання було розглянуто в 2016 році після саміту НАТО. Тоді в ці країни відправили батальйони солдатів Північноатлантичного альянсу. Зараз мова йде про збільшення присутності НАТО в країнах Балтії до рівня бригад. Вони могли б бути туди відправлені у випадку кризи в цих країнах. Крім того, в Литві є американські війська. Присутність союзників в Латвії, Литві та Естонії доволі висока. Кожного року кількість солдат Альянсу в цих країнах збільшується. На цей час найбільшою проблемою є дискусія про присутність бригад в країнах Балтії. Це має відбутися згідно з домовленостями, які були досягнуті під час саміту НАТО в Мадриді. Найбільше обговорень виникло між Вільнюсом та Берліном: коли і як, на яких умовах німецька бригада має дислокуватися в Литві. Зараз країни Балтії мають розвивати свою військову інфраструктуру, маються на увазі гарнізони, полігони, аби прийняти більше військ союзників. Наразі використані всі можливості, і більше військових країн НАТО в країнах Балтії не може дислокуватися на постійній основі. І Литва, і Латвія, і Естонія не мають достатньої бази — полігонів, гарнізонів. Зараз вони інвестують в це гроші. Протягом найближчих декількох років нові полігони й нові гарнізони мають з’явитися, а це означає, що додаткові сили НАТО будуть дислоковані в регіоні.

Дар'я Юр'єва