Законопроєкт щодо допомоги Україні може бути розглянутий у Конгресі США цього тижня. Спікер Палати представників Майк Джонсон представив чотири законопроєкти щодо допомоги Україні, Ізраїлю, Тайваню та стосовно заморожених у США російських коштів. Ситуацію із голосуванням у Конгресі щодо цих законопроєктів Польське радіо для України обговорило із керівником Центру громадської аналітики «Вежа» Валерієм Клочком.
Чи є зв’язок між ракетним обстрілом Чернігова 17 квітня і відсутністю до цього часу допомоги США у вигляді зброї для оборони?
Американців ніколи нічого не стримувало в їхніх діях. Вони за своїм сценарієм все реалізовують. Допомога США і європейських країн це — про здатність України боронитися, а не про стримування російської агресії.
Звісно, чим більше допомоги, тим більше здатності не допускати жертв. Те, що росіяни будуть продовжувати ці атаки, це — очевидно. Але могли б — от була успішна атака по Джанкою. Ким, чим, як ми не знаємо, ці деталі нам не потрібні. Але по факту, що повідомляють мої колеги, там знищено навіть ракети «Циркон», які б'ють по Україні, і в тому числі авіацію. І це зменшує можливості Росії.
Але Росія має можливості атакувати за рахунок інших джерел постачання запчастин, комплектуючих, співпраці з іншими країнами, продажу зерна європейським країнам і так далі. Тут — купа компонентів, які треба враховувати для того, щоб розуміти, чому Росія спроможна до цього часу вести війну.
Її спроможність, в першу чергу, визначається можливостями міжнародної співпраці, торгівлі і таке інше. Якби там обмежили ці ланцюги, то, я думаю, ефекту було б не менше, ніж якби, наприклад, Україна мала б додатково 10 чи 20 систем Patriot за нинішніх умов.
За вашою оцінкою, цього тижня є шанси на те, що допомога від Сполучених Штатів буде ухвалена?
Направду, споглядати за цими баталіями дуже непросто. Треба мати сильну нервову систему, бо впродовж кількох місяців ми бачимо те, що там робиться. Але навіть і Президент України визнав, що це — чисто політика внутрішньоамериканська. Україна стала її заручницею.
Пролунала дуже цікава заява спікера Палати представників США Майка Джонсона на заклик його піти з посади. Двоє республіканців наполягали на тому, що він має полишити посаду, але він був непохитним.
Непохитність Джонсона визначається саме підтримкою Дональдом Трампом, яка була публічно заявлена минулими вихідними під час спільного брифінгу з кандидатом на пост президента від республіканців, поки що кандидатом в кандидати, правильно сказати, але шанси Трампа — дуже високі. Джонсон сьогодні публічно говорить «я нікуди не піду» тому, що вважаю себе спікером війни. Хоча вже багато натяків на те, що він — спікер путіна.
Залишаючись на позиції спікера, Джонсон скористався моментом будувати собі політичну кар'єру, і йому це вдається. Він зараз вдало балансує між демократами і республіканцями, заручився підтримкою демократів, також Дональда Трампа і великої частини республіканців. Минулої п'ятниці вісімдесят п'ять його однопартійців разом із ним голосували за законопроєкт, який був ініційований демократами і проти якого виступав Трамп.
Тобто Джонсон зумів себе позиціонувати як потужного політичного гравця, і його публічні заяви з'явилися тому, що він має, скажімо так, хороший тил.
По-перше, підтримку серед більшості в Палаті представників своєю партією. По-друге, підтримку Трампа. По-третє, він говорить про те, що документи погоджені, і він є комунікатором сьогодні між Байденом та Трампом, бо між ними триває дискусія. І розділення законопроєкту щодо допомоги Україні, Ізраїлю і Тайваню на різні проєкти може зіграти Україні на руку.
Є поле для серйозного маневру, щоб проголосувати ці документи окремо, а потім навіть, можливо, з’єднати в один і провести в Сенаті. Бо політична криза в США — вона очевидна, вона присутня. А Джонсон може навіть Україні допомогти. Попри те, що він блокував допомогу.
Він не хоче жертвувати собою. Ми маємо розуміти це, він не буде цього робити. Його прагнення — залишитися на посаді. Коли він уже конкретно отримав гарантії, що його не знімуть, буде діяти більш рішуче і буде задовольняти інтереси як демократів, так і республіканців. Тому я розцінюю шанси ухвалення допомоги як дуже високі.
Тобто, окремий законопроєкт про допомогу Україні може набрати все ж таки потрібні голоси? Як реагують на це демократи?
По-різному реагують, бо є прихильники цієї ідеї, а є противники. Багато демократів проти допомоги Ізраїлю, тому що вони розцінюють удари Ізраїлю по ХАМАСу як удари по цивільних цілях, де загинуло багато мирних мешканців, і це — правда. Тому є там супротивники. Але необхідно голосувати за допомогу Ізраїлю й Україні. А ще — питання Тайваню.
У четвертому законопроєкті — ініціативи, які дозволить конфіскувати російські активи, це питання, яке стосується розмороження видачі ліцензій на експорт газу. Там — купа питань, і є свої групи, які готові голосувати за ці ініціативи, і проти інших.
Якби з'єдналося все в купу, то шанси ухвалення були б дуже низькі. Це стосується й України. Є велика кількість членів Палати представників, які сформують так звану коаліцію з республіканців і демократів, які будуть готові голосувати «за». Тим більше — там буде передбачена допомога у вигляді кредиту.
Білий дім фактично з цим погодився. Якщо вони підуть за спецпроцедурою, то я думаю, що проблем не буде. Зараз я бачу, що питання рухається позитивно.
Але тут є інша колізія. Це будуть абсолютно нові законопроекти, за які має ще голосувати верхня палата американського Конгресу — Сенат. А вони якраз наступного тижня йдуть на канікули на два тижні. Тобто, до прогнозованого Президентом України наступу росіян — це травень або початок літа — американської допомоги може не бути.
Не зовсім так. Ми обманюємо слухачів, коли говоримо, що впродовж місяця Конгрес був на канікулах. Конгрес працював не в сесійному режимі. Коли був проголосований бюджет Сполучених Штатів Америки перед так званими великодніми канікулами, то конгресмени збиралися на засідання п'ять разів. Лише Джонсон там не головував, тому що він боявся, що відправлять у відставку.
Нині — така сама ситуація. Вони працюватимуть в округах точно так само, як у Верховній Раді України. І навіть, коли були в них справжні канікули, коли був у них super ball, то Чак Шумер, очільник більшості в Сенаті не пустив конгресменів на канікули. Тоді справді були канікули. Він відкликав республіканців і демократів, і вони проголосували тоді законопроєкт на суму 95 мільярдів доларів, який не хочуть голосувати у нижній палаті. Така практика була. Сенатори дивилися матч по телевізору в офісах, коли вони працювали над законопроєктом. Я далекий від думки про те, що демократи, які показують свою послідовність у підтримці України, нічого не блокують зараз відмовляться попрацювати позачергово.
Ще до однієї теми. Цього тижня відбувся візит канцлера Німеччини Олафа Шольца до Китаю. Що в результаті побачили? З чим повернеться Шольц до Німеччини?
Тривають переговори дуже активно між Китаєм і Європою про поглиблення співпраці. Тому що Олаф Шольц відвідував Китай у складі великої урядової делегації і разом із бізнесменами. Окрім того, за підсумками зустрічі прем'єр-міністр Китаю Лі Цян запевнив Шольца у тому, що вони будуть працювати за правилами ринкової економіки.
Тобто, уряд не диктує ринку, і ринок розвивається за правилами Європи. І дуже важлива співпраця між Китаєм і Німеччиною. На додаток, Сі Цзіньпін сказав, що ми повинні зберігати наші промислові зв'язки і нарощувати товарообіг, якраз це було основною метою загалом, якщо відверто говорити про Шольца.
Але, звісно, цьому має передувати припинення війни. Розпочинали вони саме з цього питання, і ці речі — взаємопов'язані. Окрім того, на початку квітня з офіційним візитом у Пекіні був міністр закордонних справ Франції, а Сі Цзіньпін на початку травня буде відвідувати цю країну з офіційним візитом.
Крім того, буде ще й в Угорщині. І цей візит потужно готується. І це означає, що сьогодні Сі Цзіньпін публічно заявляє про нарощування співпраці з Європою, яка все більше віддаляється від Сполучених Штатів Америки, і це — привабливо для Китаю.
Тим паче він прагне відновлення економічної співпраці, нарощування її з Європою, яка готова постачати до Китаю передові технології, скасовувати санкції, інвестувати в економіку Китаю. Для цього треба припинити війну, і Сі Цзіньпін невипадково про це говорить.
Також перший квартал для Китаю відзначився економічним ростом. Як заявив згаданий Лі Цян, то за підсумками у річному вимірі Китай зріс уже на 5,8 відсотка. І йому дуже важливо зараз стабілізувати ринки, тому що він закуповує величезну кількість нафти, яка зростає частково на світових ринках. Він її переробляє, йому потрібні ресурси, і те, що він не зумів впоратися із санкційним тиском, зараз він прагне його скасувати.
Тому в історії Китаю у цьому році вона лише починається. Вона довго готувалася, доволі складно йшли переговори Сі Цзіньпіна з американцями ще минулого року. Я, відверто скажу, покладав більше надій на цю зустріч Джозефа Байдена і Сі Цзіньпіна. Але зараз бачу таку конфронтацію між Америкою і Китаєм.
Чисто в торгових питаннях Китай демонструє свій вплив на Близький Схід. Очільник закордонного відомства Китаю Ван Ї запевнив, що Іран не хоче ескалації на Близькому Сході. Тобто читаємо: Китай запевняє світ за Іран. Цікава конструкція. Тому зараз ці візити європейців до Китаю, які постійно відбуваються, до речі, пані Мелоні, прем'єр-міністр Італії, також збирається їхати до Китаю. Для перезавантаження відносин, як вона каже. Рахуйте, три потужні економіки Європи: Німеччина, Італія, Франція заговорили вголос про відновлення потужної співпраці з Китаєм.
Повністю інтерв’ю з керівником Центру громадської аналітики «Вежа» Валерієм Клочком слухайте у доданому файлі.
Лариса Задорожна