Диктатор путін поїхав до іншого диктатора Кім Чен Ина — до Північної Кореї. Вже ніхто не приховує, що КНДР підтримує війну росії проти України і навіть більше — постачає для її продовження зброю і боєприпаси. Чого чекати світові від цього альянсу? Погляд керівника Українського центру громадської аналітики «Вежа» Валерія Клочка
Путін розширює географію, він невипадково їде до Північної Кореї. Це, до речі, перший його візит з 2000 року. В такий спосіб демонструє те, що він розширює локацію впливу і зв'язків росії на інші країни. З одними він підтримує зв'язки, на інших намагається впливати, демонструючи свою значимість на Євразійському континенті. Як на мене, це — демонстрація рівня міжнародного сприйняття путіна, нехай і країнами диктаторського світу, але він це фіксує для світу.
Я не виключаю, що ми можемо скоро побачити ще й візити, до прикладу, до Ірану, або до якихось із країн Близького Сходу, як це він робив ще минулого року, коли літав до Об'єднаних Арабських Еміратів, до Саудівській Аравії.
Путін демонструє публічно свої наміри продовжувати війну і залучати до цього процесу інших своїх партнерів, не союзників, а тільки партнерів. Тому із Північною Кореєю підписується договір про стратегічне партнерство. Вони домовились одне одному допомагати в випадку загрози їхній територіальній цілісності. Це означає, що можуть бути залучені і війська.
Звісно, це випливає із аналізу підписаної угоди, але що буде насправді, як там будуть виглядати додатки, чи буде російська армія воювати за Північну Корею і навпаки, зараз залишається питанням відкритим. Це, знаєте, — підґрунтя для розмірковування і детального аналізу лідерами країн демократичного світу. Тому що одним із завдань, які ставив перед собою путін під час поїздки до Північної Кореї, як на мене, є підбурювання Кім Чен Ина до початку воєнних дій у Східній Азії — проти Південної Кореї і Японії.
Як думаєте, чи погодиться на це Кім Чен Ин? Як, на вашу думку, цього разу підживить північно-корейський диктатор росію, і що та пообіцяє йому в обмін?
Це підживлення — двостороннє. Як на мене, то КНДР зацікавлена у придбанні у росії техніки та авіації. Минулого року восени Кім Чен Ин здійснював візит до росії на Далекий Схід, де він ознайомився із конкретними зразками авіації.
Росія спроможна забезпечувати потреби фронту з коліс, але ж ніхто не відкидає того, що росія зацікавлена і в експорті зброї. Її так само можна сьогодні постачати не лише до країн Африки, що вона й робить, а й до Ірану.
Так само і Північна Корея може постачати й далі снаряди до росії, але тут є одне «але». Наскільки там у Північної Кореї буде вистачати сировини, яку вона може отримувати від Китаю?
Тому, це все поки — демонстрація намірів співпраці. Якщо раніше це відбувалося таємно, тобто, жодна сторона не підтверджувала те, що вони готові підтримувати один одного у військовому плані, то сьогодні вони говорять про це відкрито. І це — сигнал дуже серйозний для Заходу, який вже почутий. Білий дім зробив заяву, що вони будуть вживати відповідних заходів, аби не допустити постачання зброї Північною Кореєю до росії і навіть до Ірану.
Ну, а в який спосіб, зараз ми можемо тільки здогадуватись, тому що обмежувати Північну Корею у її співпраці з росією буде не так і просто. КНДР — дуже закрита країна, на відміну від Ірану. Іран потребує зовнішніх економічних зисків ширших, а Північна Корея може класти мільйони своїх жителів. Як от був голод не так давно у Північній Кореї. Тому для них тут росія, дійсно, цікава в питанні двосторонньої співпраці.
Тут головне — як на це відреагує цивілізаційний світ.
Здається, щодо Північної Кореї застосовані всі можливі санкції. От що може зробити Захід ще більше, ніж було?
Як на мене, треба працювати з Китаєм, щоб він стримував можливості Північної Кореї, і працювати, щоб він стримував можливості росії. Тому що вплив на росію можливий тільки через Китай, так само і на Північну Корею. Хоча, направду сказати, обсяги співпраці Китаю і Північної Кореї, за різними оцінками, вони — не такі величезні.
На Північну Корею впливати буде набагато складніше, але як, складно говорити. Можливо, напрацювання якогось плану денуклеаризації Північної Кореї. Тому що те, що зараз у Східній Азії є країна, яка погрожує ядерною зброєю і Японії, і іншим країнам, це — ненормальна історія. Цьому має бути покладений край.
Тут треба задіювати різноманітні механізми. Але впродовж останніх років, починаючи з 1953-го року, світ ніякого алгоритму дій так і не придумав.
Єдине, це дійсно зараз — робота з Китаєм. Тому що Китай у великій мірі визначає економічний потенціал всього континенту. Ну, і в тому числі, Китай визначає воєнний настрій у цьому регіоні.
Якщо подивитися на цю поїздку з іншого боку. Раніше до путіна літали представники сателітів росії. Той же Кім Чен Ин там був двічі. А тепер ми бачимо, що вже сам путін поїхав і до недуже вагомих країн. А чи не тому, що є ордер на арешт самого путіна від Міжнародного кримінального суду і тому не всюди вже поїдеш?
Так, ордер на арешт має значення. Він у великій мірі звужує коло країн, куди путін може поїхати. Але він не перебуває в ізоляції. Путін у такий спосіб демонструє країнам, які прихильні до нього. Це — якраз основне завдання, яке він реалізовує.
Він не понижує свій статус, як на мене. Навпаки — він їздить і мітить території. Тобто ті країни, які його приймають, які його впускають до себе, вони зневажають західний світ, зневажають міжнародне право, і вони це демонструють.
Північна Корея буде діяти так, як росія. Білорусь так, як росія. Країни Центральної Азії, які його приймають, так само, будуть діяти, як росія.
Тобто вони діють так, як діє диктаторський режим. Вони розділяють ці цінності і погляди. І в такий спосіб путін демонструє свою силу.
Повністю розмову із керівником Українського центру громадської аналітики «Вежа» Валерієм Клочком слухайте у доданому файлі
Лариса Задорожна